Ухвала суду № 85330992, 01.11.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2568/19

УХВАЛА

01 листопада 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі судді Зубчук І. В., розглянувши позовну заяву справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» про поновлення на роботі та виплати середнього заробітку до закінчення контракту про проходження військової служби, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що працюючи комплектувальником проводів виробничого відділу ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» була прийнята на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, однак незважаючи на встановлені ст. 119 КЗпП гарантії щодо збереження робочого місця та грошового забезпечення, її було звільнено з роботи.

У зв`язку з наведеним позивач просить скасувати наказ про її звільнення, зобов`язати відповідача поновити її на роботі, а також провести нарахування невиплаченого середнього заробітку.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких міркувань.

Частиною 3 ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, під час вирішення даної справи однією з обставин, які необхідно встановити, це те, чи діє наразі особливий період.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 18 липня 2018 року у справі № 355/1218/17) за результатом розгляду справи щодо трудового спору, що виник у подібних правовідносинах (спір щодо оскарження наказу роботодавця від 20 серпня 2017 року про звільнення працівника підставі пункту 3 статті 36 КЗпП, що виник з підстав незастосування визначених частиною третьою статті 119 КЗпП гарантій), за результатом аналізу статті 1 Закону № 3543-XII, дійшов висновку про неправомірність звільнення особи, адже рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому на нього поширюються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП, частиною другою статті 39 Закону № 2232-XII.

Однак, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 813/402/17 в ухвалі від 19 червня 2019 року зазначила, що вважає за потрібне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року у справі № 355/1218/17, та передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року справу № 813/402/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Вбачається, що спір у вищезазначеній справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, подібний правовідносинам, що виникли у даній справі.

В пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у вказаній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Зубчук