Ухвала суду № 85329500, 31.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8989/19

Провадження №1-кп/127/257/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

сторони обвинувачення - прокурора Тимчишена В.М.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Сарафанюка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 212 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до ЄРДР 18.03.2019 р. за № 32018020000000029,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 212 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сарафонюк О.П. - не заперечували щодо закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 212 КК.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 працював директором ТОВ «Джі.Ен.Логістік» з 01.02.2011 р. по 01.08.2017 р., будучи призначений на посаду на підставі рішення від 04.01.2011 р. власників товариства і наказу від 01.02.2011 р. №1-к та звільнений з посади на підставі наказу від 01.08.2017 р. №1-к, тобто займав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до пункту 9.2.1 статуту товариства, серед іншого, з урахуванням обмежень, передбачених статутом підприємства, розпоряджався майном та коштами підприємства, укладав (підписував) договори, контракти та інші угоди від імені товариства; затверджував штатний розклад товариства, його структурних підрозділів, приймав рішення щодо призначення на керівні посади в товаристві, здійснював прийом на роботу, переведення та звільнення працівників; затверджував фінансові звіти товариства за квартал, погоджував та виносив на розгляд загальних зборів учасників річні звіти, пропозиції по розподілу прибутку та покриттю збитків товариства; розглядав питання обліку, звітності, внутрішнього контролю, а також кадрові питання; відкривав в банках поточні та інші рахунки товариства; видавав накази, інструкції, положення та інші акти з питань, що відносяться до компетенції директора у відповідності з чинним законодавством та установчими документами, отже, являвся службовою особою юридичної особи приватного права.

ОСОБА_1 , являючись службовою особою підприємства-платника податків, згідно з пунктами 16.1.4, 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК), несучи обов`язок сплачувати податки в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК, маючи податковий обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки, визначені цим Кодексом, здійснюючи упродовж 2015-2016 років господарську діяльність ТОВ «Джі.Ен.Логістік», умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та покращення фінансового стану підприємства ухилявся від сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства шляхом безпідставного відображення у податковому обліку отримання послуг від фіктивного підприємства - ТОВ «Автокомфорт плюс» (код ЄДРПОУ 38963435).

З цією метою ОСОБА_1 , у порушення пунктів 134.1.1, 134.1 статті 134 ПК ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за 2015-2016 роки в розмірі 784605 грн. та у порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК ухилився від сплати податку на додану вартість за січень 2015 - квітень 2016 років у розмірі 871783 грн., всього на загальну суму 1656388 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

Так, у січні 2015 року в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток підприємства, зобов`язання по сплаті яких виникали у ТОВ «Джі.Ен.Логістік» внаслідок здійснення господарської діяльності з надання транспортно-експедиційних послуг.

Вимогами статті 198 ПК передбачено, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту з ПДВ вважається у даному випадку дата отримання платником податку послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, при збільшенні витрат зменшується фінансовий результат для оподаткування.

При цьому, ОСОБА_1 в порушення пунктами 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктом 200.2 статті 200, пунктом 201.10 статті 201 ПК безпідставно відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого у ціні нібито отриманих транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Джі.Ен.Логістік» від юридичної особи з ознаками фіктивності ТОВ «Автокомфорт плюс», та у порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК безпідставно включав до витрат при визначенні податку на прибуток підприємств, факти придбання послуг у юридичної особи з ознаками фіктивності ТОВ «Автокомфорт плюс».

Так, працівники ТОВ «Джі.Ен.Логістік» в період з січня 2015 року по квітень 2016 року здійснювали на замовлення суб`єктів господарювання організацію вантажних перевезень товарно-матеріальних цінностей, самостійно залучаючи до перевезення водіїв-фізичних осіб з вантажними автомобілями, з якими ТОВ «Джі.Ен.Логістік» розраховувались готівковими коштами за надані ними послуги перевезення (поза офіційним бухгалтерським та податковим обліком підприємства).

Проте, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту підприємству, директор ТОВ «Джі.Ен.Логістік» ОСОБА_1 вносив до податкової звітності завідомо неправдиві відомості щодо транспортно- експедиційних послуг, які нібито надавались ТОВ «Джі.Ен.Логістік» не фізичними особами, як це було насправді, а ТОВ «Автокомфорт плюс», яке має ознаки фіктивності.

Таким чином, внаслідок імітування ОСОБА_1 придбання ТОВ «Джі.Ен.Логістік» транспортно-експедиційних послуг у фіктивної юридичної особи - ТОВ «Автокомфорт плюс», незаконно завищено суми податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, занижено суми податку на додану вартість, які підлягали до сплати за січень 2015 р. - квітень 2016 р. на загальну суму 871783,51 грн. (гранична дата сплати останньої суми 10.05.2016 р.), у т.ч. за січень 2015 р. на 37708 грн. (декларація № 9017800347 від 18.02.2015 р.), за лютий 2015 р. на 47787 грн. (декларація № 9041346949 від 17.03.2015 р.), за березень 2015 р. на 59923 грн.(декларація № 9073346148 від 20.04.2015 р.), за квітень 2015 р. на 52892 грн. (декларація № 9099992775 від 19.05.2015 р.), за травень 2015 р. на 117123 грн. (декларація № 9127605948 від 18.06.2015 р.), за червень 2015 р. на 91753 грн. (декларація № 9150919424 від 17.07.2015 р.), за липень 2015 р. на 72572 грн. (декларація № 9174755559 від 19.08.2015 р.), за серпень 2015 р. на 56158 грн. (декларація № 9193003685 від 17.09.2015 р.), за вересень 2015 р. на 51600 грн. (декларація № 9215519176 від 20.10.2015 р.), за жовтень 2015 р. на 43825 грн. (декларація № 9237477121 від 20.11.2015 р.), за листопад 2015 р. на 64492 грн. (декларація № 9257451143 від 21.12.2015 р.), за грудень 2015 р. на 68350 грн. (декларація № 9273625841 від 19.01.2016 р.), за січень 2016 р. на 22078, 3 грн. (декларація № 90192299297 від 18.02.2016 р.), за лютий 2016 р. на 33593, 32 грн. (декларація № 9038467799 від 21.03.2016 р.), за березень 2016 р. на 36 337, 22 грн. (декларація № 9060713477 від 20.04.2016 р.), за квітень 2016 р. на 15591,67 грн. (декларація № 9080651816 від 19.05.2016 р.) та занижено податок на прибуток за 2015-2016 рр. на загальну суму 784605 грн. (гранична дата сплати останньої суми 11.03.2017 р.), у т.ч. за 2015 р. на 687765 грн. (декларація № 9276351008 від 29.02.2016 р.), за 2016 р. на 96840 грн. (декларація № 9270405165 від 27.02.2017 р.), всього занижено податків у загальній сумі 1656388 грн., що у 2529 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який у 2015 році становив 609 грн., в 2016 році становив 689 грн., в 2017 році становив 800 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, при цьому мінімальної суми несплачених податків (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало у 2015 році 609000 грн.) з якої настає кримінальна відповідальність, ОСОБА_1 досягнув після подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2015 р. (строк подання - 20.11.2015 р., строк сплати податкових зобов`язань - 30.11.2015 р.).

Зі змісту пункту 4 частини першої статті 284 КПК вбачається, що кримінальне провадження закривається, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

25.09.2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18.09.2019 р. № 101-ІХ, яким внесено зміни до примітки статті 212 КК та викладено її в наступній редакції: «Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в п`ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Як вже було зазначено судом, ОСОБА_1 обвинувачується в ухиленні від сплати податків на загальну суму 1656388 грн., що у 2529 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що станом на 31.10.2019 р. не є кримінально-караним діянням.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частини першою статті 5 КК регламентовано, що закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що набрав чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 284, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.03.2019 р. за № 32018020000000029, - закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з декриміналізацією діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: