Ухвала суду № 85328717, 01.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

01.11.2019м. ХарківСправа № 922/3467/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, індифікаційний код юридичної особи 34754617) (вх. № 3467/19 від 24.10.2019 року)

заявник Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт", м. Харків боржник ТОВ "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства", м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт», звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу, у якій просить стягнути з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Служба житлово-комунального господарства» 9 289,24 грн. заборгованості за договором № 55 про виконання робіт технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації від 01.06.2010 року та 40 312,47 грн. заборгованості за договором № 2014 на виконання послуг по операторному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обладнання (ліфтів) у житлових будинках, підключених до системи ОДС від 01.06.2009 року. Заяву обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Служба житлово-комунального господарства» своїх зобов`язань за вище зазначеними договорами в частині оплати вартості виконаних робіт та наданих заявником послуг.

Дослідивши заяву про видачу судового наказу і додані до заяви документи, суд встановив, що її подано з порушеннями вимог п. п. 4, 5 ч. 2 та ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом ст. 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.

Відповідно до ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Отже, наказне провадження - це особливий спрощений вид господарського судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом. При цьому, наявність безспірної вимоги заявника підтверджується належно оформленими письмовими документами. Певний судовий наказ видається за грошовою вимогою, що виникла за одним договором.

Між тим, господарський суд позбавлений можливості встановити точну суму заборгованості боржника, яка складається з: боргу за договором № 55 про виконання робіт технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації від 01.06.2010 року в розмірі 9 289,24 грн. та боргу за договором № 2014 на виконання послуг по операторному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обладнання (ліфтів) у житлових будинках, підключених до системи ОДС від 01.06.2009 року в розмірі 40 312,47 грн., оскільки заявником не надано детального розрахунку заборгованості, та взагалі не вказано, за який період виникла заборгованість у заявника перед боржником за вказаними договорами.

Законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог, оскільки у протилежному випадку суд, по суті, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечитиме принципу змагальності сторін (ст. 13 ГПК України) та цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Виходячи з доданих до заяви доказів суд позбавлений можливості встановити дату виникнення заборгованості по заявлених у заяві вимогам, період за який заявник простить стягнути суми боргу, та визначити, чи не пройшов з моменту виникнення права вимоги строк, який перевищує позовну давність, встановлену судом для таких вимог.

Крім того, акт виконаних робіт до договору № 55 від 01.06.2010 року містять виправлення щодо вартості наданих послуг.

Водночас, заявником об`єднано вимоги про стягнення боргу за двома договорами (договір № 55 про виконання робіт технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації від 01.06.2010 року та договір № 2014 на виконання послуг по операторному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обладнання (ліфтів) у житлових будинках, підключених до системи ОДС від 01.06.2009 року), які не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами. За кожним договором складено окремі акти виконаних робіт та акти надання послуг. При цьому, цими договорами передбачені різні порядки розрахунків. Таке об`єднання вимог перешкоджатиме та суттєво утруднить з`ясування спірних правовідносин заявника та боржника, що не відповідає меті наказаного провадження. Більш того, можливість об`єднання в одній заяві про видачу судового наказу вимог за двома або більше договорами розділом II ГПК України взагалі не передбачена.

Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Служба житлово-комунального господарства», 9 289,24 грн. заборгованості за договором № 55 про виконання робіт технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації від 01.06.2010 року та 40 312,47 грн. заборгованості за договором № 2014 на виконання послуг по операторному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обладнання (ліфтів) у житлових будинках, підключених до системи ОДС від 01.06.2009 року.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному спеціалізованому підприємству «Харківгорліфт» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Служба житлово-комунального господарства» 9 289,24 грн. заборгованості за договором № 55 про виконання робіт технічного обслуговування обладнання системи диспетчеризації від 01.06.2010 року та 40 312,47 грн. заборгованості за договором № 2014 на виконання послуг по операторному обслуговуванню (диспетчерському контролю) інженерного обладнання (ліфтів) у житлових будинках, підключених до системи ОДС від 01.06.2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали підписано 01 листопада 2019 року.

Суддя Н. В. Калініченко

№ 922/3467/19