Рішення № 85327866 від 22.10.2019 , Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2019 р. Cправа № 902/180/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Бондарук" (21100, м. Вінниця, вул.Гонти, 30 а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир М" (23219, с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, вул. Немирівське шосе, 94 а)

про стягнення 1555918 грн неустойки,

Представники сторін

позивача: ОСОБА_4. - голова ФГ "Бондарук" (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08.05.1998 Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області; Кухар О.І. - адвокат, діє згідно ордеру серії ВН № 086366 від 21.02.2019;

відповідача: Мунтян Є.В. - адвокат, діє згідно ордеру серії ВН № 092094 від 20.03.2019;

присутній: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 08.12.2006 Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області.

В С Т А Н О В И В :

04.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Бондарук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир М" про стягнення 1555918,00 грн неустойки, що складає 182% від вартості автомобіля марки "МАZDA".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було придбано автомобіль марки "МАZDA", який неодноразово виходив з ладу протягом гарантійного строку експлуатації. В зв`язку з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення вказану суму неустойки з посиланням на положення частини 9 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 № 721.

Позивач посилався на те, що автомобіль ремонтувався відповідачем по гарантії з перевищенням строків гарантійного ремонту. Загалом нарахування неустойки позивач здійснює за три випадки здійсненого відповідачем із простроченням 14-денного терміну гарантійного ремонту.

Ухвалою від 05.03.2019 було відкрито провадження у справі № 902/180/19, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі було призначено на 28.03.2019.

Останньою постановленою у справі ухвалою за результатами проведеного підготовчого засідання, 26.09.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №902/180/19 до судового розгляду по суті на 22.10.2019.

На визначену судом дату (22.10.2019) в судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою технічного засобу.

Представники позивача в ході розгляду справи заявлений позов підтримали та просили суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому зокрема зазначено наступне:

Визначаючи суму неустойки, позивач виходив з п. 23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінпромполітики України № 721 від 29.12.2004, відповідно до якого граничний термін виконання гарантійного ремонту ДТЗ складає 14 днів. Інший термін має бути узгоджений сторонами. За кожний день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін Виконавець сплачує Споживачеві неустойку в розмірі, визначеному Законом України "Про захист прав споживачів" або заздалегідь узгодженому сторонами.

Відповідно ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вираховуючи суму неустойки, позивач взяв вартість автомобіля марки "МАZDA" на момент його придбання 07.09.2017 в сумі 854900,00 грн.

Відповідно до п.3 договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 05.09.2017 між позивачем та ТОВ "Кредо Авто", вартість автомобіля марки "МАZDA" складає 712416,67 грн, решта суми - 142483,33 грн, складає податок на додану вартість.

Відповідач посилається на те, що в Законі України "Про захист прав споживачів" зазначено саме про вартість товару, тобто про діючу вартість товару, а не про вартість товару на час його придбання. За твердженнями відповідача, позивач не надав доказів вартості товару станом на 01.03.2019. Автомобіль виставлено на продаж за 30200,00 доларів США, що станом на 12.03.2019 (дата розміщення об`яви про продаж) за офіційним курсом НБУ 26,3119 грн за 1 долар США складає 794619,38 грн, що нижче за вартість, зазначену в позові. Відповідач також стверджує, що позивач необґрунтовано зазначив вартість автомобіля, як на час його придбання, так і на теперішній час.

Окрім того, на думку відповідача, Закон України "Про захист прав споживачів" не регулює спірні відносини між сторонами, так як позивач не є споживачем в розумінні даного Закону. Також на думку відповідача, не розповсюджуються на спірні правовідносини положення Порядку, оскільки він також регулює відносини між споживачем та суб`єктами господарювання, в т.р. тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ, підприємствами-виробниками ДТЗ та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення 1555918,00 грн. неустойки на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, а тому просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо Авто" (продавець) та Фермерським господарством "Бондарук" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 318/09/17 (а.с. 13-14, т.1).

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору, продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити новий автомобіль марки "MAZDA", модель СХ-5 2,2L Diesel 6AT 4WD Touring, 2017 року випуску, кольору "чорний металік".

Згідно п. 3.1. Договору, вартість даного автомобіля складає 854900,00 грн з ПДВ.

Відповідно до Розділу 7 Договору "Гарантії", продавець надає гарантії на автомобілі відповідно до стандартних гарантійних зобов`язань "MAZDA MOTOR CORPORATION", викладених у гарантійній та сервісній книжці, що додається до кожного автомобіля. Продавець надає гарантії на додаткове обладнання до 12 місяців з моменту продажу автомобіля. Гарантії на автомобілі поширюються у разі, якщо автомобілі обслуговуються в ТОВ "Кредо Авто" або уповноваженими дилерами і при наявності всіх обов`язкових відміток у сервісній книжці.

Платіжними дорученнями № 1 від 05.09.2017 та № 871 від 08.09.2017 стверджується, що ФГ "Бондарук" оплатило вартість придбаного автомобіля марки "MAZDA" (а.с. 16, т.1).

По акту № 318/09/17 від 07.09.2017 ТОВ "Кредо Авто" передало, а ФГ "Бондарук" прийняло автомобіль марки "MAZDA" (а.с. 15, т.1).

Згідно наявної в матеріалах справи копії гарантійної та сервісної книжки, 08.09.2017 - це початок строку гарантії, який зазначений у цифровій сервісній книжці.

Термін "Гарантія MAZDA" є загальним терміном для гарантії на новий автомобіль, гарантії на фарбування і поверхневу корозію, гарантії від наскрізної корозії кузова.

Пунктом 6.2. "Правил та умов гарантії MAZDA" передбачено гарантію на новий автомобіль, згідно якої у випадку дефекту деталей або збірки, гарантія на новий автомобіль покриває ремонт або заміну (з використанням нових або відновлених запчастин, які відповідають нашим стандартам якості) протягом 36 місяців або 100 000 км пробігу з дня початку гарантії, в залежності від того, що настане раніше (а.с. 17-21, т.1).

Як підтверджується листом за вих. № 151/1 від 01.04.2019, підписаним генеральним директором фірми "MAZDA" Дайске Шін, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомир М" являється офіційним дилером автомобілів марки "МAZDA" і має право на здійснення гарантійних ремонтів автомобілів даної марки (а.с. 193, т. 1).

Згідно наданих позивачем та долучених до матеріалів справи копій подорожніх листів службового легкового автомобіля (а.с.132-250, т.1, а.с. 1-191, т.2), придбаний позивачем автомобіль використовувався ФГ "Бондарук" як службовий транспорт. В період з 08.09.2017 по 04.06.2018 водієм службового автомобіля MAZDA CX 5 НОМЕР_3 , який належить ФГ "Бондарук", був ОСОБА_2 , а з 05.06.2018 по 20.05.2019 - ОСОБА_1 .

06.08.2017 головою ФГ "Бондарук" ОСОБА_4 . видано наказ про те, що даний автомобіль закріплюється за ОСОБА_1 .

Як зазначав позивач у позовній заяві та через свого представника в судових засіданнях, впродовж експлуатації автомобіль MAZDA CX 5 НОМЕР_3 неодноразово виходив з ладу та ремонтувався відповідачем по гарантії.

Так, по першому зазначеному у позовній заяві випадку гарантійного ремонту автомобіля, позивач стверджував, що 27.06.2018 автомобіль марки "МАZDA" був прийнятий відповідачем на гарантійний ремонт в зв`язку з виходом із ладу заднього амортизатора та опори пружини, які були замінені на нові. Ремонт тривав до 16 серпня 2018 року. На підтвердження цього позивачем надано акт виконаних робіт № АМГ-000001 від 16.08.2018 (а.с. 23, т.1).

Згідно даного акту, ремонт розпочато 27.06.2018, а проведено 16.08.2018 р.

Посилаючись на те, що передбачені законодавством 14 днів для гарантійного ремонту автомобіля закінчились 07.07.2018, позивач вважає, що починаючи з 8 липня 2018 року відповідач зобов`язаний сплатити неустойку за кожен день ремонту. Перевищення строку гарантійного ремонту за розрахунком позивача становить 36 днів.

На це відповідач заперечив, вказавши, що вперше автомобіль був прийнятий на гарантійний ремонт 15.08.2018, а не 27.06.2018. Відповідач пояснює, що дату "27.06.2018" в акті виконаних робіт № АМГ-000001 було надруковано помилково через те, що у відповідній програмі були збиті налаштування дати. Відповідно до заяви позивача, останній звернувся до відповідача з проханням провести діагностику та гарантійний ремонт автомобіля 15.08.2016. Відповідач стверджує, що гарантійний ремонт тривав 1 день, а позивач необґрунтовано зазначає, що строк ремонту автомобіля був тривалістю 40 днів (14 днів + 36 днів перевищення строку гарантійного ремонту).

На підтвердження цього відповідач надав заяву від 15.08.2018 (а.с. 50 на звороті, т.1), на якій міститься підпис особи, зазначеної як ОСОБА_4 , про проведення діагностики і гарантійного ремонту автомобіля в зв`язку із стуком в передній частині. Також згідно наданого відповідачем акту № АМГ-1 передання-приймання ДТЗ для надання послуг з ТО/ремонту (а.с. 51 на звороті, т.1) після надання послуг з ТО/ремонту, автомобіль марки "МАZDA" було передано на ремонт 15.08.2018, повернуто 16.08.2018. На вказаному акті в графах "передав" та "прийняв" і надпису "ФГ Бондарук" містяться підписи замовника, які за твердженням позивача, нікому із працівників до ФГ "Бондарук" не належать.

Відносно другого випадку гарантійного ремонту позивач стверджував, що 17.08.2018 року автомобіль марки "МАZDA" був прийнятий відповідачем на гарантійний ремонт в зв`язку з виходом з ладу лівого та правого електроприводів дверей багажника, які були замінені на нові. Ремонт тривав до 20 листопада 2018 року. На підтвердження цього позивач надав акт виконаних робіт № АМГ-000030 від 20.11.2018 до наряду-замовлення № АМГ-000030 від 17.08.2018.

З даного акту вбачається, що ремонт відкрито 17.08.2018, а проведено 20.11.2018 (а.с. 24, т.1).

Оскільки передбачені законодавством 14 днів для гарантійного ремонту автомобіля закінчились 31.08.2018, то як вказано у позовній заяві, починаючи з 01.09.2018 відповідач має сплатити неустойку за кожен день ремонту. Перевищення строку гарантійного ремонту становить 61 день.

Відносно цього відповідач зазначив, що 17.08.2018 позивач звертався до нього із заявою про некоректну роботу електроприводу п`ятих дверей автомобіля (дверей багажника). Електроприводи багажника було замовлено, працівник позивача прибув на станцію технічного обслуговування відповідача 01.11.2018. В той же день електроприводи багажника було замінено та повернуто автомобіль позивачу, про що свідчить наданий відповідачем акт передання-приймання ДТЗ для надання послуг з ТО/ремонту, після надання послуг з ТО/ремонту. На підтвердження своїх доводів, які суперечать твердженням позивача, відповідач також надав до суду заяву від 17.08.2018 про проведення діагностики і гарантійного ремонту на якій значиться підпис власника автомобіля ОСОБА_1 , а також попередній наряд-замовлення № АМГ-30 та акт №АМГ-30 передання-приймання ДТЗ для надання послуг з ТО/ремонту (а.с.52-53, т.1).

Згідно акту передання-приймання ДТЗ для надання послуг з ТО/ремонту, після надання послуг з ТО/ремонту № АМГ-30, замовник ФГ "Бондарук" прийняв автомобіль після ремонту 01.11.2018 (а.с.53, т.1).

При цьому в п. 2 попереднього наряду-замовлення № АМГ-30 міститься така умова: "Приймаючи до уваги вимоги розділу V п. 6 Наказу Міністерства інфраструктури України № 615 від 28.11.2014 року "Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісних транспортних засобів" та п. 23 Наказу Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року "Про затвердження порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, Замовник та Виконавець погоджується, що у випадку відсутності на складі Виконавця запчастин, необхідних для виконання ремонту, або необхідності складання запиту до виробника (Дистриб`ютора) для попереднього ухвалення ремонту, термін виконання ремонтута/або гарантійного ремонту продовжується до 90 (дев`яносто) днів, при необхідності поставки рідкісних деталей не більше 180 (сто вісімдесят) робочих днів".

Щодо третього випадку гарантійного ремонту, то як зазначено позивачем у позові, 21.11.2018 за заявою представника Фермерського господарства Бондарука С.І., автомобіль марки "МАZDA" був прийнятий відповідачем на діагностику.

Згідно з листом за № 289 від 22.12.2018, який був наданий на адвокатський запит представника позивача, відповідачем під час проведення діагностичних робіт було виявлено несправність автоматичної коробки передач та з 21.11.2018 автомобіль був прийнятий на гарантійний ремонт. Вказану несправність відповідач усунув шляхом гарантійної заміни автоматичної коробки передач 23.01.2019, що підтверджується актом виконаних робіт № АМГ-000018 від 23.01.2019. Але після заміни автоматичної коробки передач було виявлено несправність роздаткового механізму, через що автомобіль залишився на гарантійному ремонті у відповідача. Передбачені законодавством 14 днів для гарантійного ремонту автомобіля завершилися 05.12.2018.

Тому за доводами позивача, починаючи з 06.12.2018 відповідач зобов`язаний сплатити неустойку за кожен день ремонту. Загалом позивачем визначено 85 днів для нарахування неустойки.

Відносно даного випадку гарантійного ремонту відповідачем у відзиві на позов, та в судових засіданнях стверджувалось, що позивач 21.11.2018 звернувся з заявою про некоректну роботу автоматичної коробки перемикання передач, фактично автомобіль було прийнято в ремонт 05.12.2018. Оскільки ремонт включав в себе зняття коробки перемикання передач, її відправку на імпортера для підтвердження гарантійного ремонту, передбачалось, що ремонт мав тривати не один день. Тому позивачу було надано підмінний автомобіль.

23.01.2019, коли прийшла нова автоматична коробка перемикання передач, її було замінено та в той же день передано автомобіль працівнику позивача, про що свідчить наданий відповідачем акт передання-приймання ДТЗ для надання послуг з ТО/ремонту, після надання послуг з ТО/ремонту.

Як пояснив суду відповідач, 25.01.2019 позивач звернувся до нього із скаргою на сторонній шум в роздавальній коробці. Ані заяву, ані попередній наряд-замовлення, ані акт виконаних робіт представник позивача підписувати не забажав. Незважаючи на це, відповідач прийняв автомобіль для гарантійного ремонту та здійснив його. Представник позивача забрав автомобіль, але знову відмовився підписувати зазначені документи. Дані документи було направлено позивачу кур`єром.

Відповідач посилається на те, що відповідно до підписаних попередніх нарядів-замовлень, у всіх випадках виконання гарантійного ремонту, зокрема, в пункті 2, сторонами було погоджено можливість продовження строку гарантійного ремонту автомобіля марки "МАZDA" до 90-180 днів у разі відсутності запасних частин на складі відповідача.

Отже, відповідач стверджує, що сторони погодили можливість проведення гарантійних ремонтів у строк від 90 до 180 днів. Так як запасних частин до автомобіля марки "МАZDA" на складі у відповідача не було, ремонт автомобіля в останніх двох випадках тривав більше 14 днів. Однак, за твердженнями відповідача, це не було порушенням з його боку, оскільки збільшені терміни проведення ремонту були погоджені з позивачем.

Натомість представник позивача у своєму клопотанні від 27.03.2019 стверджував протилежне, зазначивши що представником відповідача на електронну адресу адвоката позивача Кухаря О.І. був направлений відзив відповідача ТОВ "Автомир М" на позовну заяву. До відзиву були долучені копії документів з підробленими підписами працівників ФГ "Бондарук", а саме: заява від 15.08.2018, (підроблений підпис директора ОСОБА_4 ); попередній наряд-замовлення № АМГ-1 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль); акт № АМГ-1 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль); лист від 17.08.2018 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль); попередній наряд-замовлення АМГ-30 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль).

Також у вказаному клопотанні представником позивача зазначалось про те, що ці документи представники ФГ "Бондарук" не підписували (т.1, а.с. 57-58).

В судовому засіданні 02.05.2019 ОСОБА_1 повідомив, що жодних документів на станції техобслуговування йому не надавали, оскільки здійснювалось гарантійне обслуговування автомобіля та жодних заявок він не підписував.

Окрім того, 03.05.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що заперечення відповідача щодо того, що вартість автомобіля становить не 854900 грн, а лише 712416,67 грн, так як, на його думку, з даної суми необхідно виключити ПДВ - 142483,33 грн, не приймаються позивачем, оскільки в п. 3 Договору купівлі-продажу транспортного засобу вказана вартість, що вартість автомобіля "за умови збереження існуючих на дату укладання цього контракту розмірів і видів податків, мит і зборів, становить: 854000 грн." Те, що сторони вказали, яка вартість без ПДВ, і яка сума ПДВ, впливає лише на випадок, якби автомобіль був придбаний без ПДВ. Але позивач сплатив суму 854900,00 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачена неустойка в розмірі 1% від вартості товару. Дана норма не передбачає, що не треба вираховувати ПДВ, який входить до даної вартості. Неприйнятним позивач вважає і твердження відповідача про те, що вартість автомобіля треба враховувати не ту, яку оплатив позивач, а ту, яка є на сьогодні - 794619,38 грн. Цю суму відповідач вирахував у зв`язку з тим, що 30200 доларів США у зв`язку з підвищенням курсу гривні до 26,3118 грн за долар становлять 794619,38 грн, а не 854900 ґрн.

Позивач вказує, що в Законі України "Про захист прав споживачів" не вказано, що неустойка має рахуватися не від реально сплачених коштів, а від вартості товару на день подання позову. По-друге, вартість товару чітко визначена конкретною сумою в п. 3.1 Договору купівлі-продажу транспортного засобу. По-третє, сторони в Договорі не прив`язували вартість автомобіля до долара США і сума 30200,00 доларів ніде не фігурує.

Твердження відповідача про те, що вперше автомобіль був прийнятий відповідачем не 27 червня, а 15 серпня 2018 року, а дата 27.06.2018 вказана невірно через те, що збилися програмні налаштування, позивач вважає недоведеними.

Посилання ж відповідача на те, що автомобіль передавався в ремонт 15.09.2018 та був повернутий позивачу, за твердженнями останнього, також не відповідає дійсності. Твердження відповідача про те, що автомобіль, який приймався на ремонт 17.08.2018, був відремонтований 01.11.2018, позивач називає таким, що не відповідає дійсності, ніяким доказом не підтверджене і суперечить Акту виконаних робіт від 20.11.2018.

Як зазначено у відповіді на відзив, представник позивача ОСОБА_1 дійсно 21.11.2018 подав заяву відповідачеві про гарантійний ремонт у зв`язку з некоректною роботою АКПП. Але не ту, яку відповідач подав до відзиву, а ту, яка знаходиться в справі на а.с. 25 в т.1 справи. Хоча зміст цих заяв суттєво не відрізняється, але заява, подана відповідачем, містить підроблений підпис ОСОБА_1 Ремонт АКПП дійсно був здійснений 23.01.2019, але не був переданий позивачу, так як був несправний ще і роздатковий механізм автомобіля.

Ніякі документи 23.01.2019 не складалися, в зв`язку з чим адвокатом Кухарем О.І. був направлений відповідачеві адвокатський запит № 182 від 11.02.2019 (а.с. 29, т.1), на який відповідач не дав прямої відповіді, а обмежився цитуванням Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів.

Представник позивача стверджував, що на підтвердження факту передачі автомобіля позивачеві 23.01.2018 відповідач подав фіктивні документи: попередній наряд-замовлення № АМГ-18 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль); акт № АМГ-18 (підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль. Це підтверджується заявою свідка ОСОБА_1 . На час подання позивачем позовної заяви 04.03.2019 автомобіль перебував на ремонті, а попередній наряд-замовлення № АМГ-49 та акт виконаних робіт АМГ-000049 від 28.02.2019 відповідач направив поштою після отримання позовної заяви 23.03.2019.

Позивач також зазначав про те, що погодження на збільшення строку ремонту від 90 до 180 днів він не давав, а документи, на які посилається відповідач, є фіктивними. Твердження відповідача про те, що до даних правовідносин не застосовується Закон України "Про захист прав споживачів", позивач вважає неправильним. Зазначає, що хоча ст. 1 Закону і передбачає, що споживачем є фізична особа, але, на думку позивача, в правовідносинах про стягнення неустойки за несвоєчасний ремонт автомобіля діють спеціальні норми. Вказує на Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів затверджений Наказом Міністерства промислової політики України 29.12.2004 № 721, що поширюється як на фізичних, так і юридичних осіб. Пункт 23 вказаних Правил є бланкетним і відсилає до Закону України "Про захист прав споживачів" в частині визначення відповідальності за несвоєчасний гарантійний ремонт: "За кожний день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін Виконавець сплачує Споживачеві неустойку в розмірі, визначеному Законом України "Про захист прав споживачів" або заздалегідь узгодженому сторонами". Тому, на переконання позивача, в цій частині Закон України "Про захист прав споживачів" поширюється і на правовідносини між юридичними особами, зокрема і на правовідносини позивача з відповідачем в даній справі.

До відповіді на відзив представником позивача також додано нотаріально посвідчені заяви від 11.04.2019 свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 113-114, а.с. 1).

Так, ОСОБА_4 як свідок заявила про те, що їй не належить підпис на таких документах: заява від 15.08.2019, попередній наряд-замовлення № АМГ-1, акт №АМГ-1, лист від 17.08.2018, попередній наряд-замовлення № АМГ-30, акт № АМГ-30, заява від 21.11.2018, попередній наряд-замовлення №АМГ-18 та акт № АМГ-18.

ОСОБА_1 також заявив про те, що йому не належить підпис на вищезазначених документах. Додатково у своїй заяві свідка останній вказав про те, що 21.11.2018 автомобіль був ним зданий та прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю на гарантійний ремонт в зв`язку з поломкою автоматичної коробки передач. Після заміни автоматичної коробки передач ТОВ "Автомир М" склало акт виконаних робіт №АМГ-000018 від 23.01.2019, однак автомобіль залишився на ремонті, так як не працював роздатковий механізм. ОСОБА_1 стверджує в заяві свідка, що він отримав від ТОВ "Автомир М" у повністю відремонтованому стані 09.03.2019. При цьому акт виконаних робіт йому не пропонували підписувати.

23.05.2019 від відповідача до суду надійшли заперечення від 22.05.2019 на відповідь на відзив.

Відповідач зокрема зазначив, що позивач своїм підписом у наряді-замовленні погоджував обсяги та терміни виконання гарантійного ремонту. Відповідач не мав права приймати автомобіль від позивача для здійснення гарантійного ремонту без письмової заяви останнього. Працівник ОСОБА_6 оформлював такі заяви та всю іншу документацію по здійсненню гарантійного ремонту автомобіля: попередні наряди-замовлення, акти виконаних робіт, акти передачі-приймання. Всі ці документи підписував ОСОБА_1 , який керував автомобілем та звертався до відповідача із заявами про здійснення ремонту.

З огляду на заперечення позивача щодо підписання супроводжуючих гарантійний ремонт документів представниками ФГ "Бондарук", до предмету доказування у цій справі ввійшло встановлення факту підписання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 низки документів, таких як: заява від 15.08.2019, попередній наряд-замовлення №АМГ-1, акт № АМГ-1, лист від 17.08.2018, попередній наряд-замовлення № АМГ-30, акт №АМГ-30, заява від 21.11.2018, попередній наряд-замовлення №АМГ-18 та акт №АМГ-18.

Представник позивача зазначав, що спростування даних документів має важливе значення для вирішення справи, оскільки цими документами відповідач намагається довести, що в двох випадках автомобіль ремонтувався менше, ніж 14 днів, а в випадку із заміною коробки передач, позивач начебто погодився на строк ремонту у 180 днів.

При цьому позивач клопотав про призначення судової-почеркознавчої експертизи документів оскільки за твердженнями представника позивача Кухаря О.І., в заяві від 15.08.2018 підроблений підпис директора ОСОБА_4 ; в попередньому наряді-замовленні №АМГ-1 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в акті № АМГ-1 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в листі від 17.08.2018 р. підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в попередньому наряді-замовленні АМГ-30 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в акті № АМГ-30 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в заяві від 21.11.2018 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в попередньому наряді-замовленні № АМГ-18 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль; в акті № АМГ-18 підроблений підпис особи, за якою закріплений автомобіль.

Представник позивача стверджував, що дані документи представники ФГ "Бондарук" ніколи не підписували, а відтак гарантійний ремонт належного позивачу автомобіля "MAZDA" здійснювався із порушенням термінів, що є підставою для нарахування неустойки на заявлену до стягнення суму - 1555918,00 грн.

З огляду на твердження позивача про не підписання ним вищевказаних документів, 24.05.2019 судом постановлено ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи. Проведення призначеної у справі №902/180/19 судової почеркознавчу експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Для вирішення спору у даній справі, судовою почеркознавчою експертизою мав бути даний висновок з таких питань:

1. Чи виконані підписи ОСОБА_4 чи іншою особою:

- в заяві від 15.08.2018 р. напроти напису " ОСОБА_4." (а.с. 71, т. 1);

- в попередньому наряді-замовленні № АМГ-1 над написом "підпис замовника" (а.с. 72, т. 1);

- в акті № АМГ-1 перед написом "підпис замовника" (а.с. 73, т. 1);

- в листі ФГ "Бондарук" на адресу директора ТОВ "Автомир" від 17.08.2018 р. перед написом " ОСОБА_1 " (а.с. 74, т.1);

- в попередньому наряді-замовленні № АМГ-30 над написом "підпис замовника" (а.с. 75, т.1);

- в акті № АМГ-30 перед написом "підпис замовника" (а.с. 76, т.1);

- в заяві від 21.11.2018 р., в якій зазначений пробіг автомобіля 77326 км. перед написом " ОСОБА_1 " (т.1, а.с. 77);

- в попередньому наряді-замовленні № АМГ-18 над написом "підпис замовника" (а.с. 78, т.1);

- в акті № АМГ-18 перед написом "підпис замовника" (а.с. 79, т.1);

- в заяві на здійснення гарантійного ремонту від 25.01.2019 р. напроти напису " ОСОБА_1 " (а.с. 76, т.3).

- в попередньому наряді-замовленні № АМГ-49 над написом "підпис замовника" (а.с. 77, т.3).

2. Чи виконані підписи ОСОБА_1 , чи іншою особою:

- в заяві від 15.08.2018 р. напроти напису " ОСОБА_4 " (а.с. 71, т. 1);