Ухвала суду № 85327111, 31.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.10.2019 р. Справа № 914/851/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву за вх.№43825/19 від 24.10.2019р.: Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу

про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі №914/851/16

за позовом: Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус Девелопмент", м. Київ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерства культури України, м.Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділу Держгеокадастру у м.Львові, м.Львів

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація", м.Львів

про визнання недійним ухвал Львівської міської ради від 01.10.2015 р. № 5302 та від 21.05.2015 р. № 4671 в частині п. 2; визнання недійним договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/851/16 за позовом Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до відповідача 1: Львівської міської ради, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус Девелопмент", за участю третьої особи 1: Міністерства культури України, третьої особи 2: Львівської обласної державної адміністрації, третьої особи 3: Відділу Держгеокадастру у м.Львові, третьої особи 4: Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" про визнання недійним ухвал ЛМР № 5302 від 01.10.2015 р. та №4671 від 21.05.2015р. в частині п.2 та визнання недійним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер № 4610137500:02:005:0024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2019р. у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічняк О.Д., суддів Яворського Б.І. та Фартушка Т.Б. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 12.09.2019р. Згідно із протоколами судового засідання від 12.09.2019р., від 02.10.2019р. розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладався на 23.10.2019р. 02.10.2019 року у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Фартушка Т.Б. здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, відповідно до якого до складу колегії суддів включено суддю Король М.Р.

24.10.2019р. через канцелярію суду від Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу у справі №914/851/16 подано заяву від 24.10.2019р. вих. №468-19 за вх.№43825/19 від 24.10.2019р. про відвід судді Запотічняк О.Д.

Згідно із ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2019р. у складі суддів: головуючий суддя Запотічняк О.Д., суддя Король М.Р. та суддя Яворський Б.І., заяву Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу від 24.10.2019р. вих. №468-19 про відвід судді Запотічняк О.Д. від розгляду справи №914/851/16 визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі № 914/851/16 та заяву Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу від 24.10.2019р. вих. №468-19 про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі №914/851/16 передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019р. для розгляду заяви про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі № 914/851/16 визначено суддю Іванчук С.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Заява про відвід судді за вих. №468-19 від 24.10.2019р. (вх.№43825/19 від 24.10.2019р.) мотивована тим, що в судових засіданнях, що відбулися 02.10.2019р. та 23.10.2019р. в порушення вимог ст. 2 ГПК України, суддею Запотічняк О.Д., як головуючою у справі не забезпечено дотримання принципу рівності учасників процесу перед законом і судом та гідного ставлення до представника позивача-1, як учасника процесу. Так, представник позивача-1 зазначає, що в судовому засіданні, що відбулося 02.10.2019р., суддею Запотічняк О.Д., чинився психологічний тиск на представника позивача-1, що проявилося в підвищенні тону, принизливих зауваженнях, висловах, які представник позивача-1 сприйняв як неповагу. Представник позивача-1 вказує на те, що недоречні зауваження, він сприймає як недотримання принципу рівності учасників процесу при розгляді справи та поваги до нього, адже на думку представника позивача-1, до представників відповідачів та третіх осіб поведінка судді є іншою. Представник позивача-1 зазначає, що 23.10.2019р. у судовому засіданні суддя Запотічняк О.Д. вибірково обмежила право виступу в судовому засіданні. Вибірковість, на думку представника позивача-1 полягала в тому, що час та кількість виступів представників відповідачів не було обмежено, натомість, кількість і час виступу представників позивачів на протязі всього судового засідання обмежувалася, а представнику позивача 1 взагалі не надали слова. Представник позивача-1 зазначає, що після виступу представників відповідачів, суд не надав йому як єдиному представнику позивача 1 можливості спростувати, на його думку, хибні та не обгрунтовані доказами доводи відповідачів, щодо об`єктивних меж та розташування поховань єврейського кладовища та історії його нехтування як за часів радянської влади так і в сьогоденні, а одразу видалився в нарадчу кімнату. Тобто, на думку представника позивача-1 суддя Запотічняк О.Д., не надавши представнику позивача-1 можливість спростування доводів відповідачів, не убезпечила підставність та об`єктивність нарадчої кімнати та підставність оголошеної ухвали. Також представник позивача-1 зазначає, що суддя Запотічняк О.Д., не надавши можливості представнику позивача-1 виступити за нормами права в США завдала моральної та матеріальної шкоди організації позивача-1, що також відповідає порушенню суддею Запотічняк О.Д. відповідних статей ГПК України. Заявник зазначає, що описана вище поведінка судді, на думку представника позивача-1, як учасника процесу, складає у нього враження про не отримання рівності розгляду та поваги, викликає у нього несприйняття, неспокій, невпевненість в неупередженості, хвилювання за свій стан здоров`я в залежності від майбутнього рішення, що дає йому право на відвід судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Правовою підставою подання заяви про відвід судді представник позивача-1 визначає п.5 ч.1 ст. 35 ГПК, відповідно до якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, яка полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частинами 3, 4 ст.198 ГПК України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Представник позивача-1 у заяві про відвід судді за вих. №468-19 від 24.10.2019р. (вх.№43825/19 від 24.10.2019р.) стверджує, що у судовому засіданні 02.10.2019р. суддею Запотічняк О.Д. на нього чинився психологічний тиск, що проявлялося у підвищенні тону, принизливих зауваженнях, висловах. Однак, представником позивача-1 не вказано, які саме висловлювання та зауваження були сприйняті ним як такі, що принижують його, чи свідчать про неповагу до нього, а також необґрунтовано безпідставності таких зауважень та висловлювань.

Покликання представника позивача-1 на те, що поведінка судді стосовно представників відповідачів та третіх осіб є іншою, є не обґрунтованими, оскільки не зазначено в чому саме проявлялась така поведінка до інших учасників справи та не подано доказів в підтвердження вказаних обставин. Твердження про інше ставлення зокрема до третіх осіб спростовується також і тим, що згідно до ухвал суду та протоколів судових засідань від 02.10.2019р. і від 23.10.2019р., зокрема в судовому засіданні 02.10.19р. представники третіх осіб 1, 3, 4 та в судовому засіданні 23.10.2019р. усі представники третіх осіб, явки в судові засідання не забезпечили.

Твердження заявника про те, що 23.10.2019р. у судовому засіданні суддя Запотічняк О.Д. вибірково обмежила право виступу в судовому засіданні яке полягало в тому, що час та кількість виступів представників відповідачів не було обмежено, а кількість і час виступу представників позивачів на протязі всього судового засідання обмежувалися та представнику позивача-1 взагалі не надано слова, що позбавило представника позивача-1 можливості спростування доводів відповідачів та неубезпечило підставності та об`єктивності нарадчої кімнати і підставності оголошеної ухвали, то такі є безпідставними і спростовуються протоколом судового засідання від 23.10.2019р. Відповідно до протоколу судового засідання від 23.10.2019р. під час судового засідання, неодноразово виступали представники позивачів та після заслуховування доводів та міркувань учасників справи, суд вийшов до нарадчої кімнати.

Щодо покликань представника позивача-1 на те, що суд не надав йому можливості виступити за нормами права в США та спростувати хибні, не обґрунтовані ніякими доказами доводи відповідачів щодо об`єктивних меж та розташування поховань єврейського кладовища та історії його нехтування як за часів радянської влади так і в сьогоденні, а одразу видалився в нарадчу кімнату, суд зазначає, що згідно до ухвал суду справа №914/851/16 перебуває на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно із протоколом судового засідання від 23.10.2019р. суд виходив в нарадчу кімнату для вирішення питання прийняття до розгляду заяви позивачів про зміну підстав позову, в даному судовому засіданні оголошено перерву та ухвалою суду від 25.10.2019р. призначено підготовче засідання.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Положення даної норми слід розуміти, зокрема, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах. З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини зазначені у заяві про відвід судді за вх.№43825/19 від 24.10.2019р., та докази наявні у матеріалах справи №914/851/16 в їх сукупності, суд встановив, що заява про відвід судді вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості, необ`єктивності та небезсторонності судді Запотічняк О.Д. в розумінні ст. 35 ГПК України не містить. Відтак, заява за вх.№43825/19 від 24.10.2019р. про відвід судді Запотічняк О.Д. є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу вих. №468-19 від 24.10.2019р. (вх.№43825/19 від 24.10.2019р.) про відвід судді Запотічняк О.Д. у справі №914/851/16 відмовити.

Справу № 914/851/16 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя Іванчук С.В.