Ухвала суду № 85326888, 31.10.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

31.10.2019 Справа № 920/1024/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1024/19 за позовом Підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України», смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, до відповідача Приватного підприємства Агрофірми «Журавка», с. Журавка Середино-Будського району Сумської області, про стягнення 252 235,15 грн,

встановив:

04.10.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 252235,15 грн. (з яких: 177630,48 грн. основного боргу, 47960,10 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 26644,57 грн. штрафу) за неналежне виконання умов договору на авіаційно-хімічні роботи № 17/07-1 від 17.07.2019, а також 3783,54 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 08.10.2019 відкрито провадження у справі № 920/1024/19; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки для подання суду заяв по суті справи.

Позивач – Підприємство «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» 29.10.2019 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПП АФ «Журавка», що знаходяться на розрахункових рахунках в усіх банківських установах України, у межах розміру позовних вимог – 252235,15 грн.

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що йому стало відомо про наявність певної кількості відкритих виконавчих проваджень відносно боржника - ПП АФ «Журавка», а оскільки господарська діяльність відповідача має сезонний характер, позивач має побоювання щодо відповідач може вчиняти дії, спрямовані на виведення грошових коштів з метою уникнення виконання зобов`язань чи може взагалі припинити підприємницьку діяльність, що значно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на те, що вона містить лише припущення щодо неможливості виконання рішення суду уразі задоволення позову через потенційну можливість припинення господарської діяльності відповідачем чи вчинення дій по виведенню коштів з підприємства. Наявність же кількох відкритих виконавчих проваджень відносно боржника – ПП АФ «Журавка» жодним чином не спричиняє можливість невиконання рішення у даній справі.

З поданих матеріалів не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов, та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

При цьому, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що відповідачем вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання у майбутньому рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» про забезпечення у позову у справі №920/1024/19 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя В.Л. Котельницька