Рішення № 85326056, 22.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3083/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Броян А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонбудсервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення неустойки в сумі 284 570 грн. 00 коп. за рамковим договором підряду від 20.02.2019 № 357

Представники:

від позивача: Лисенко П.П., довіреність №14-315юр. від 11.09.2019, адвокат;

від відповідача: Козаченко О.В., наказ №73/1-К від 26.11.2016, директор.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонбудсервіс" неустойку в сумі 284 570 грн. 00 коп., нараховану відповідно до умов п. 16.2 генеральної угоди від 21.06.2018 № 1427, які застосовуються до відносин між сторонами, визначених рамковим договором підряду від 20.02.2019 № 357.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо строків виконання підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.08.2019.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; підготовче засідання відкладено на 25.09.2019, у зв`язку із неявкою представника відповідача.

19.09.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив поновити строк на подання відзиву та долучити його до матеріалів справи. По суті позовних вимог зазначив, що не порушував взятих на себе договірних зобов`язань, а невиконання робіт у строки, визначені договором та Специфікаціями, сталось у зв”язку з порушенням зобов”язань позивачем в частині надання відповідачу матеріалів, необхідних для виконання робіт. Отже, з урахуванням того, що фактично акт наданих послуг не підписано сторонами у зв”язку з порушенням позивачем свого обов”язку щодо надання матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також враховуючи приписи ст. ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, положення рамкового договору підряду і генеральної угоди, нарахування неустойки є необґрунтованим та безпідставним. Відповідач просив у позові відмовити.

25.09.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти поновлення відповідачу строку на подання відзиву, просив розглянути справу за наявними матеріалами та зазначив, що відповідач не довів належними доказами несвоєчасне надання позивачем матеріалів для виконання робіт.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2019 за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено на 09.10.2019; поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позов та прийнято до розгляду поданий ТОВ "Еталонбудсервіс" відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2019 підготовче засідання відкладено на 22.10.2019.

18.10.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що своєчасне ненадання позивачем необхідних матеріалів для виконання робіт є порушенням взятих на себе зобов”язань за договором, а також підставою та наслідком виконання робіт із затримкою з боку відповідача. Тобто, у даному випадку відбулось прострочення кредитора, що звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання підрядних робіт. Отже, з урахуванням того, що фактично акти наданих послуг не підписано сторонами у зв”язку з порушенням позивачем свого обов”язку щодо надання матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а також враховуючи приписи ст. ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, положення рамкового договору підряду і генеральної угоди, нарахування неустойки є необґрунтованим та безпідставним. Крім того, відповідач зазначає, що сторонами був підписаний акт № 423-01-09 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2019 на суму 23 173 грн. 94 коп. (до Специфікації № 1 від 19.03.2019), оскільки 24.09.2019 було отримано необхідне обладнання, яке надається позивачем для виконання робіт, та з”явилась можливість для завершення виконання робіт.

У судовому засіданні 22.10.2019 за згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті, під час якого представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення розміру неустойки, вважаючи його неспіврозмірним загальній вартості робіт за Специфікаціями № 1 від 19.03.2019 та № 2 від 18.04.2019.

У судовому засіданні 22.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталонбудсервіс" (контрагент) укладено генеральну угоду № 1427 «Загальні умови придбання послуг щодо ремонту, утримання, технічного обслуговування, демонтажу, виконання експертного обстеження, паспортизації, первинного та позачергового технічного огляду будівель, споруд та обладнання» (далі - генеральна угода).

Пунктом 1.3. генеральної угоди визначено, що договором є будь-яка угода на придбання послуг, включаючи доповнення і зміни до них, які будуть укладені між замовником та контрагентом і які відносяться до Загальних умов.

За п. п. 1.15, 1.16 генеральної угоди об”єктом є будівля, споруда, обладнання або інший об”єкт, щодо якого надаються послуги; місцем надання послуг є місце, де мають бути надані послуги контрагентом, розташування якого визначено у відповідному договорі.

Актом наданих послуг є акт приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в, або акт приймання виконаних робіт, або акт виконаних робіт, або інший акт, який підтверджує надання послуг за відповідним договором (п. 1.20. генеральної угоди).

Дані Загальні умови застосовуються до всіх договорів на надання послуг замовнику, які укладені між замовником та контрагентом (п. 2.1. генеральної угоди).

Згідно з п. 1.14. генеральної угоди послугами є всі зобов”язання, обов”язки, умови, які повинні бути виконані контрагентом, в рамках відповідного договору при виконанні ремонту, утримання, технічного обслуговування, демонтажу, експертного обстеження, паспортизації, первинного та позачергового технічного огляду будівель, споруд і обладнання.

Відповідно до п. 10.1. генеральної угоди контрагент повинен наймати кваліфікований та умілий персонал і повинен надавати в достатній кількості та якості необхідні або відповідні матеріали, засоби й інструментарій, включаючи перевірені та затверджені, коли вони будуть затребувані на якій – небудь стадії виконання кожного договору, з метою виконання своїх договірних зобов”язань і для забезпечення належного і відповідного надання послуг для того, щоб виконати вимоги свого зобов”язання відносно результату.

Контрагент зобов”язаний надавати послуги в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією і в строки, що обумовлені у відповідному договорі (п. 10.3. генеральної угоди).

Згідно з пп. 10.6.2. п. 10.6. генеральної угоди сторони у відповідному договорі можуть узгодити можливість використання контрагентом матеріалів та механізмів замовника.

Підпунктом 10.6.3. пункту 10.6. генеральної угоди встановлено обов”язок замовника забезпечувати контрагента необхідними для надання послуг матеріалами в обсязі, визначеному у відповідному договорі; забезпечувати доставку своїх металоконструкцій, устаткування, запасних частин і матеріалів на об”єкті. Несвоєчасна доставка замовником відповідно до строків, визначених у відповідному договорі, на об”єкт матеріалів і механізмів є підставою для перегляду строків надання послуг.

Відповідно до п. 11.1. генеральної угоди якщо які-небудь послуги мають бути надані контрагентом та/або якщо яка-небудь документація, що надається, має бути надана згідно з договором, точний термін виконання цих зобов”язань буде встановлений у відповідному договорі. Виключною відповідальністю контрагента є вжиття усіх необхідних або доцільних заходів для дотримання вищезгаданих термінів.

Пунктом 14.1. генеральної угоди передбачено, що по завершенню надання послуг на об”єкті контрагент надає замовнику акт наданих послуг.

Згідно з п.п. «б» п. 16.2. генеральної угоди за порушення контрагентом строків надання послуг, передбачених у відповідному договорі, у т.ч. етапу(ів)/підетапу(ів) та/або отримання об`єкту для надання послуг та/або повернення об`єкту, у т.ч. здійснення притримання об`єкту, контрагент сплачує замовнику неустойку в таких розмірах:

- 0,5% від загальної вартості відповідного договору за кожний тиждень прострочення протягом перших двох тижнів, але у будь-якому разі не менше гривневого еквіваленту 500 доларів США на дату відповідної вимоги (претензії і т.ін.) про сплату даних штрафних санкцій;

- 1% від загальної вартості відповідного договору за кожний наступний тиждень прострочення, починаючи з третього тижня, але у будь-якому випадку не менше гривневого еквіваленту 500 доларів США на дату відповідної вимоги (претензії і т.ін.) про сплату даних штрафних санкцій.

Підставою для пред”явлення вимог зі стягнення штрафних санкцій є:

- акт про недоліки в роботи та/або факт порушення строків надання послуг, передбачених у відповідному договорі, у т.ч. на відповідному етапі(ах)/підетапі(ах), підтверджується відсутністю оформленого сторонами акту наданих послуг у встановлений строк та/або оформлення акту наданих послуг, в якому зазначена менша загальна вартість фактично наданих послуг на відповідному етапі(ах)/підетапі(ах), у порівнянні з вартістю, зазначеною у відповідному договорі для відповідного етапу(ів)/підетапу(ів).

20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник, товариство або покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталонбудсервіс" (підрядник, контрагент або продавець) укладено рамковий договір підряду № 357 (далі – рамковий договір підряду).

Відповідно до п. 1.1. рамкового договору підряду замовник доручає, а підрядник зобов”язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах цього договору роботи в обсягах (кількості) та згідно строків, зазначених у Специфікації (ях), що є невід”ємною (ими) частиною (ами) договору (далі – роботи), за цінами, узгодженими у Додатку № 1 до договору, а замовник – прийняти та оплатити якісно виконану роботу на умовах цього договору.

Роботи виконуються з використанням матеріалів замовника (п. 1.2. рамкового договору підряду).

Згідно з п. 1.3. рамкового договору підряду до відносин сторін, що визначені даним договором, застосовуються положення Генеральної угоди № 1427 від 21.06.2018. Загальні умови а умови, викладені в них, є невід”ємню частиною цього договору.

19.03.2019 до рамкового договору підряду сторони уклали Специфікацію № 1, за умовами якої відповідач мав виконати роботи на суму 110 759 грн. 57 коп. до 31.03.2019.

18.04.2019 до рамкового договору підряду сторони уклали Специфікацію № 2, за умовами якої відповідач мав виконати роботи на суму 331 422 грн. 28 коп. до 30.04.2019.

Листом від 06.05.2019 за № 668 відповідач повідомив позивача про неможливість розпочати виконання робіт з обслуговування систем змащування обладнання прокатних цехів з 06.05.2019, у зв”язку із зайнятістю усього персоналу відділу гідравліки та змащування ТОВ "Еталонбудсервіс" на інших об”єктах (а.с. 72).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією за № 14-со-36 від 27.05.2019 про сплату штрафних санкцій, у зв”язку з порушенням строків виконання робіт (а.с. 73-75).

У відповіді на претензію за № 862 від 04.06.2019 відповідач повідомив про свою зайнятість на інших об”єктах позивача, а також про те, що відновить виконання зобов”язань з 01.08.2019 і продовжить їх до кінця року (а.с. 76-78).

Позивач зазначає, що роботи, передбачені рамковим договором підряду та Специфікаціями № 1, № 2, відповідачем не виконані, у зв”язку з чим позивач на підставі п.п. «б» п. 16.2. генеральної угоди нарахував і просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 284 570 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі рамкового договору підряду, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Специфікацією № 1 від 19.03.2019 строк виконання робіт становив до 31.03.2019, а за Специфікацією № 2 від 18.04.2019 - до 30.04.2019.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав роботи у визначені Специфікаціями № 1, № 2 строки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. «б» п. 16.2. генеральної угоди за порушення контрагентом строків надання послуг, передбачених у відповідному договорі, у т.ч. етапу(ів)/підетапу(ів) та/або отримання об`єкту для надання послуг та/або повернення об`єкту, у т.ч. здійснення притримання об`єкту, контрагент сплачує замовнику неустойку в таких розмірах:

- 0,5% від загальної вартості відповідного договору за кожний тиждень прострочення протягом перших двох тижнів, але у будь-якому разі не менше гривневого еквіваленту 500 доларів США на дату відповідної вимоги (претензії і т.ін.) про сплату даних штрафних санкцій;

- 1% від загальної вартості відповідного договору за кожний наступний тиждень прострочення, починаючи з третього тижня, але у будь-якому випадку не менше гривневого еквіваленту 500 доларів США на дату відповідної вимоги (претензії і т.ін.) про сплату даних штрафних санкцій.

Підставою для пред”явлення вимог зі стягнення штрафних санкцій є:

- акт про недоліки в роботі та/або факт порушення строків надання послуг, передбачених у відповідному договорі, у т.ч. на відповідному етапі(ах)/підетапі(ах), підтверджується відсутністю оформленого сторонами акту наданих послуг у встановлений строк та/або оформлення акту наданих послуг, в якому зазначена менша загальна вартість фактично наданих послуг на відповідному етапі(ах)/підетапі(ах), у порівнянні з вартістю, зазначеною у відповідному договорі для відповідного етапу(ів)/підетапу(ів).

Неустойка підлягає застосуванню у вигляді гривневого еквіваленту 500 доларів США за кожний тиждень прострочення, оскільки 0,5% та 1% від загальної вартості договору (Специфікації) є меншою ніж гривневий еквівалент 500 доларів США на дату подання позовної заяви (25,87 гривень за 1 долар США на 05.07.2019, дані офіційного веб-ресурсу НБУ та становить 25,87*500 =12 935 грн. 00 коп.

Так, за Специфікацією № 1 з 01.04.2019 по 05.07.2019 прострочено виконання робіт, у зв`язку з чим має застосовуватись неустойка у такому розмірі:

за перші 2 тижні прострочення (01.04.2019-14.04.2019): 2*12 935 грн. 00 коп.=25 870 грн. 00 коп.;

за наступні тижні прострочення, починаючи з третього (15.04.2019-05.07.2019 - 82 дні, що становить повних 11 тижнів): 11*12 935 грн. 00 коп.=142 285 грн. 00 коп.

За Специфікацією № 2 з 01.05.2019 по 05.07.2019 прострочено виконання робіт, у зв`язку з чим має застосовуватись неустойка у такому розмірі:

за перші 2 тижні прострочення (01.05.2019-14.05.2019): 2*12 935 грн. 00 коп.=25 870 грн. 00 коп.;

за наступні тижні прострочення, починаючи з третього (15.05.2019-05.07.2019 - 52 дні, що становить повних 7 тижнів): 7*12 935 грн. 00 коп.=90 545 грн. 00 коп.

Всього стягненню за прострочення виконання робіт за Специфікаціями № 1 та № 2 з відповідача на користь позивача підлягає неустойка у розмірі 284 570 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору і вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 284 570 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання підрядних робіт у зв”язку з простроченням кредитора суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності необхідних матеріалів на складах позивача; доказів того, що він звертався до позивача з питанням про надання йому матеріалів для виконання робіт та повідомляв позивача, що роботи неможливо виконати у визначені Специфікаціями № 1, № 2 строки через відсутність матеріалів.

Крім того, згідно з п. 11.1. генеральної угоди виключною відповідальністю відповідача є вжиття усіх необхідних або доцільних заходів для дотримання терміну виконання зобов”язань з надання послуг.

Наданий відповідачем акт № 423-01-09 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2019 на суму 23 173 грн. 94 коп. (до Специфікації № 1 від 19.03.2019) не спростовує факту порушення ним зобов”язань за рамковим договором підряду в частині своєчасного виконання робіт за Специфікаціями № 1 від 19.03.2019 та № 2 від 18.04.2019.

Щодо усного клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 916/65/18 висловив таку позицію щодо вирішення питання про зменшення розміру неустойки: "Суд зазначає, що враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд також зазначає, що сторони в судовому процесі мають право подавати пояснення, заяви, клопотання та довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень".

Оцінюючи доводи відповідача та взявши до уваги правову позицію Верховного Суду, господарський суд дійшов висновку, що згідно матеріалів справи відповідачем не надано жодного доказу в розумінні ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а суд відповідно не має змоги дослідити чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Саме лише посилання відповідача на неспіврозмірність розміру неустойки загальній вартості робіт за Специфікаціями № 1 від 19.03.2019 та № 2 від 18.04.2019, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності, а отже не може бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру стягуваної неустойки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонбудсервіс" (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Славна, 3, код ЄДРПОУ 32692643) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) неустойку у розмірі 284 570 грн. 00 коп. (двісті вісімдесят чотири тисячі п”ятсот сімдесят грн. 00 коп.) та 4 268 грн. 55 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят вісім грн. 55 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.10.2019

Суддя І.А. Рудь