Рішення № 85326029, 23.10.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2019 р. Справа №903/476/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ”

до відповідача: Ковельської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

представники сторін:

від позивача: Хомич А.В. - адвокат, ордер серії ВЛ №000,047497 від 24.07.2019

від відповідача: н/з

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “СКІФ” звернулись з позовом до Ковельської міської ради, в якій просять визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ” право власності на нежитлове приміщення площею 85,6 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.1999 Мале приватне підприємство “Роман” (далі - МПП “Роман”) купило комунальне майно - нежитлове приміщення площею 85,6 кв. м., що знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку по вул. Заводській, 7 в м. Ковель, Волинської області. 14.04.1999 МПП “Роман” підписало акт приймання-передачі вказаного приміщення і 15.04.1999 отримало свідоцтво про право власності. 25.01.2018 засновник МПП “Роман” прийняв рішення про припинення МПП “Роман” шляхом його реорганізації (приєднання) у добровільному порядку до Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ” (далі - ТОВ “СКІФ”), призначення ліквідатора МПП “Роман”, визначення його повноважень та порядку прийняття ним рішень, визначено порядок та строки проведення ліквідаційної процедури МПП “Роман” та організацію виконання рішень прийнятих засновником. 07.11.2018 засновник МПП “Роман” вирішив затвердити передавальний акт по передачі всіх прав та обов`язків, активів та пасивів МПП “Роман” до правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ” та уповноважити голову-комісії з реорганізації підписати передавальний акт. МПП “Роман” були передані основні засоби, а саме нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 . 85,6 АДРЕСА_3 . м.), нежитлове приміщення, приміщення магазину, пл. 121,5 кв. м., в тому числі вбудовані приміщення - 84,9 кв. м., рампа - 36,6 кв. м, в м. Ковель, вул. Відродження, 14а, вбудовано-прибудоване приміщення магазину заг. площею 549,3 кв. м. в м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 9.

Позивач зазначає, що ТОВ “СКІФ” через відсутність державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, площею 85,6 кв. м., що знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку по вул. Заводській, 7 у місті Ковель, Волинської області за МПП “Роман” на підставі договору купівлі-продажу №178 від 08.04.1999 посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Хомич В.С. та зареєстрованого за №240 не може зареєструвати за собою право власності на вказане нерухоме майно, яке було передане ТОВ “СКІФ” в результаті приєднання до нього МПП “Роман”.

Ухвалою суду від 27.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.07.2019.

Ухвалою суду від 24.07.2019 підготовче засідання відкладено на 14.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради. Витребувано у КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційну справу щодо нерухомого майна: нежитлового приміщення площею 85,6 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 7 АДРЕСА_5 м. Ковель, Волинської області. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 28.09.2019 та повідомлено сторони та третю особу, що підготовче засідання відбудеться 23.09.2019.

Ухвалою суду від 23.09.2019 розгляд справи по суті призначено 30.09.2019.

Ухвалою суду від 30.09.2019 розгляд справи по суті відкладено на 23.10.2019.

В судовому засіданні 23.10.2019 адвокат позивача позов підтримала, вимоги просила задовольнити.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явилися, проте були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення №4500810736558 та №4500810736531 відповідно.

Згідно п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

Згідно з договором купівлі-продажу №178 від 08 квітня 1999 посвідченим приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Хомич В. С. та зареєстрованим за №240 відділ по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської ради продав, а МПП «Роман» купило комунальне майно - нежитлове приміщення, площею 85,6 кв. м., що знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку по вул. Заводській, 7 у місті Ковель, Волинської області. Договір зареєстрований Ковельською міською радою 15.04.1999, розпорядження №232(а.с.51-52).

Свідоцтвом від 15.04.1999, реєстраційний №2 виданим відділом по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської ради підтверджується, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 належить МПП « ОСОБА_1 »(а.с.53).

Відповідно до акту приймання-передачі комунального майна від 14.04.1999 відділ по управлінню майном комунальної власності та післяприватизаційної підтримки підприємств Ковельської міської ради передав, а МПП «Роман» прийняло нежитлове приміщення, площею 85,6 кв. м., що знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку по вул. Заводській, 7 у місті Ковель, Волинської області(а.с.54).

Згідно з технічним паспортом складеним Волинським обласним бюро технічної інвентаризації станом на 14.12.1998 нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 7, Волинської області було у власності представництва Фонду державного майна України в м. Ковель. Площа нежилих приміщень - 85,6 кв. м(а.55-60).

Технічний паспорт на нежитлове приміщення по вул. АДРЕСА_1 , буд. АДРЕСА_1 виготовлений ТзОВ «ЕКСПЕРТНА КОМПАНІЯ «КОНТАКТ» 04.04.2019 на замовлення ТОВ «СКІФ». Загальна площа приміщення 85,6 кв. м.(а.с.61-64)

25.01.2018 засновник МПП «Роман» прийняв рішення про припинення МПП «Роман» шляхом його реорганізації (приєднання) у добровільному порядку до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ» (далі - ТОВ «СКІФ»), призначення ліквідатора МПП «Роман», визначення його повноважень та порядку прийняття ним рішень, визначено порядок та строки проведення ліквідаційної процедури МПП «Роман» та організацію виконання рішень прийнятих засновником(а.с.10-11).

07.11.2018 засновник МПП «Роман» вирішив затвердити передавальний акт по передачі всіх прав та обов`язків, активів та пасивів МПП «Роман» до правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ» та уповноважити голову комісії з реорганізації підписати передавальний акт(а.с.12).

Згідно з додатком до передавального акту МПП «Роман» були передані основні засоби, а саме нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 . 85,6 кв. м.), нежитлове приміщення, приміщення магазину, пл. 121,5 кв. м. в тому числі вбудовані приміщення - 84,9 кв. м., рампа - 36,6 кв. м, в м. Ковель, вул. Відродження, 14а, вбудовано-прибудоване приміщення магазину заг. площею 549,3 кв. м. в м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 9.(а.с.13-15)

07.11.2018 на загальних зборах ТОВ «СКІФ» було вирішено внести зміни до установчих документів ТОВ «СКІФ» пов`язаних з приєднанням МПП «Роман» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярослав» до ТОВ «СКІФ», затвердити статутний капітал та частки учасників ТОВ «СКІФ», затвердити статут в новій редакції.

20.12.2018 державними реєстраторами виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області було зареєстровано право власності ТОВ «СКІФ» на об`єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення, приміщення магазину в м. Ковель, вул. Відродження, АДРЕСА_6 а та вбудовано-прибудоване приміщення магазину в м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 9.

Щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «СКІФ» на нежитлового приміщення по вул. Заводській, 7, м. Ковель, Волинської області, то державний реєстратор повідомив, що на вказаний об`єкт відсутня державна реєстрація права власності за МПП «Роман» і тому здійснити державну реєстрацію прав на підставі поданих документів неможливо(а.с.65-67).

На даний час МПП «Роман» не може здійснити державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення по вул. АДРЕСА_1 , 7, м АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 на підставі наявних документів, оскільки дана юридична особа припинена в результаті реорганізації, а ТОВ «СКІФ», прийнявши вказане нерухоме майно, обмежене в можливості зареєструвати своє право власності на даний об`єкт і в повній мірі використовувати вказане нерухоме майно, що і слугувало необхідністю звернення до суду.

Правовою підставою щодо реалізації захисту свого права позивачем обрано ст.392 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України), згідно якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вище наведене суд вважає за доцільне зазначити таке.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу положень п.п.5 та 6 ч.1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, і застосування цих засад полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування мають бути належними і справедливими стосовно усіх суб`єктів цивільних правовідносин та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

При цьому, концепція добросовісності може використовуватися судом в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

За приписами ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Частиною 1 ст.317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК, України визначено підстави набуття права власності.

Відповідно до ч.2 даної норми право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Здійснення права власності регламентується приписами ст.319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На даний час реєстрація об`єктів нерухомості проводиться відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Разом з тим, за змістом ст.392 ЦК України, потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Відповідач не оспорює право власності позивача на об`єкт нерухомості(відсутній спір), доказів втрати останнім документа, який засвідчує його право власності на об`єкт нерухомості не подано, тому в суду відсутні підстави для задоволення позову.

Аналогічна позиція висвітлена в постановах Верховного суду України від 04.04.2011 у справі №3-18гс11 та від 20.06.2011 у справі №3-54гс11.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, через безпідставність.

Відповідно до ст.129 ГПК України, на позивача слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ”до Ковельської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

31.10.2019

Суддя А. С. Вороняк