Рішення № 85321656, 30.10.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1352/19

Провадження №2/713/541/19

РІШЕННЯ

іменем України

30.10.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Мірчева О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами на стороні відповідача є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідача Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третіми особами на стороні відповідача є ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Просить визнати за нею, право власності в порядку спадкування за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який прийняв в спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами чоловік прийняв у спадщину але не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій і належало спадкове майно. Вона, як спадкоємиця першої черги за законом після смерті чоловіка, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час її відкриття постійно проживала із спадкодавцем. Спадкоємцями за законом першої черги також являються їхні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які спадщину після смерті батька не прийняли та не претендують на неї. Інших спадкоємців немає. У видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори їй було відмовлено у зв`язку з тим, що спадкодавцем не були надані належним чином оформлені документи, які посвідчують її право власності на дане спадкове майно, так як за життя остання не отримала свідоцтво про право власності на будинок, не зареєструвала його в передбаченому законом порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце підготовчого засідання. До початку судового засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Банилівської сільської ради не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку засідання від представника відповідача Банилівської сільської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають та просять справу розглядати без участі представника сільської ради.

В судове засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце засідання, про що є відомості в матеріалах справи.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

На підтвердження позивачкою ОСОБА_1 позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, надано наступні докази:

Копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 18.09.2018 року виконавчим комітетом Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №37 з даних якого вбачається, що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 15.05.1998 року виконкомом Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №25 з даних якого вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копія заповіту, посвідченого 28.03.1990 року секретарем виконавчого комітету Банилівської сільської ради Народних депутатів, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі за №10 з даних якого вбачається, що ОСОБА_5 на випадок смерті зробила наступне розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла сину ОСОБА_4

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як матері та сина підтверджується копією свідоцтва про народження.

Копія технічного паспорту на житловий будинок, з даних якого вбачається, що житловий будинок під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , 1931 року побудови, вартістю 96098,00 грн.

Довідка Банилівської сільської ради №602 від 29.07.2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживала і перебувала на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 з 1931 року по день її смерті. На день смерті ОСОБА_5 разом з нею в одному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 – син, ОСОБА_1 – невістка, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – онуки.

Довідка Банилівської сільської ради №1107 від 29.11.2018 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 з 1953 року по день його смерті. На день смерті ОСОБА_4 разом з ним в одному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина. Спадкоємцями за законом першої черги являються: ОСОБА_1 , 1962 року народження, дружина; ОСОБА_2 1987 року народження, дочка, проживає в с.Мілієве, Вижницького району; ОСОБА_3 1992 року народження, дочка, проживає в с.Мілієве, Вижницького району Чернівецької області. Заповіт за життя не складався.

Постанова приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М. №488/02-31 від 25.07.2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно.

При зверненні з даним позовом до суду позивач посилається на загальні вимоги щодо спадкування за законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу..

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів спадкової справи №2/2019 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 21.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М. про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 Спадкоємцями за законом є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які спадщину не прийняли, відмовились від належної їм частки у спадковому майні, про що подали відповідні заяви. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні немає. Спадкове майно ОСОБА_4 прийняв у спадщину але не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до ст.1273 ч.1, ч.5, ч.6 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно ст.1274 ч.2 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ст.1275 ч.2. ч.3 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок по плану забудови під літ. «А» - 1931 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, 1268-1270, 1273-1275 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 200, 206, 247, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на житловий будинок по плану забудови під літ. «А», з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не оформив спадкових прав в зв`язку із смертю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Банилівська сільська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи – 04418204), юридична адреса: 59216, с.Банилів вул.Гостинець, 63, Вижницький район Чернівецької області.

Треті особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

Суддя І. А. Кибич