Рішення № 85320998, 29.10.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1799/19

Провадження № 2/626/566/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

судді Гусара П.І.,

за участі секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу №626/1799/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» про стягнення не виплаченої частини заробітної плати при звільненні та компенсації за несвоєчасний розрахунок,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укрнафтогазресурс» про стягнення невиплаченої частини заробітної плати при звільненні та компенсації за несвоєчасний розрахунок.

На обгрунтування позову він зазначив, що з 22.06.2018 року він працював помічником бурильника 4 розряду в цеху капітального ремонту свердловин в ТОВ «Укрнафтогазресурс», і 10.06.2019 року був звільнений з посади за власним бажанням. Відповідач не сплатив йому заборгованість з нарахованої заробітної плати за березень 2019 року в розмірі 4173,00 грн., за квітень 2019 року в розмірі 8085,84 грн., за травень 2019 року в розмірі 5773,24 грн., за червень 2019 року в розмірі 8371,34 грн., а разом 26403,42 грн. Крім того, при звільненні відповідач не виплатив йому компенсацію за невикористану щорічну відпустку у сумі 5684,91 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказані суми, а також компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із середньої заробітної плати 247,17 грн. в день, з дня звільнення і по день ухвалення рішення по справі, та суму судового збору.

15.10.2019 року представник позивача адвокат Пілігрім П.О. подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 тільки компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2019 року по 05.08.2019 року в сумі 13577,20 грн.

Відповідач ТОВ «Укрнафтогазресурс» відзиву на позов не надав.

Від представника позивача Пілігріма П.О. до суду надійшла письмова заява, в якій він уточнений позов підтримав і просив розглянути справу без його участі.

Від представника відповідача Сергієнко Ю.Р. надійшла до суду заява, в якій вона проти стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2019 року по 05.08.2019 року в сумі 13577,20 грн. не заперечувала, але зазначила, що сплаті позивачу на руки підлягає сума 10929,64 грн., так як ТОВ «Укрнафтогазресурс», як податковий агент, зобов`язаний буде утримати суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2443,90 грн. і суму військового збору в розмірі 203,66 грн.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Перевіривши письмові докази у справі, суд вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу від 21.06.2018 року №140-к ОСОБА_1 прийнято з 22.06.2018 року в ТОВ «Укрнафтогазресурс» на посаду помічника бурильника 4 розряду в цех капітального ремонту свердловин. Наказом від 10.06.2019 року №162 його було звільнено з посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами в його трудовій книжці (а.с. 8).

Відповідно до розрахункових листків підприємства за березень-червень 2019 року заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі становить: за березень 2019 року в розмірі 2975,08 грн., за квітень 2019 року в розмірі 7120,35 грн., за травень 2019 року в розмірі 4734,21 грн., за червень 2019 року в розмірі 7463,43 грн., а разом 22293,07 грн. (а.с.18-19)

Згідно з довідкою ТОВ «Укрнафтогазресурс» за №179 від 28.08.2019 року заборгованістьпо заробітній платі перед ОСОБА_1 в сумі 22293,07 грн. та компенсація за невикористані дні відпустки в розмірі 5576,35 грн. перераховані на картковий рахунок в АТ «ТАКСОМБАНК», що підтверджується відомостями №94 від 05.08.2019 року та копією платіжного доручення №1501 від 05.08.2019 року. Станом на сьогоднішню дату заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 відсутня (а.с.17,20-22).

Враховуючи, що під час розгляду справи заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 була сплачена, він не підтримує своїх вимог про стягнення цієї суми, внаслідок чого його представник уточнив позовні вимоги і просив тільки про стягнення суми компенсації за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2019 року по 05.08.2019 року в сумі 13577,20 грн.

Представник відповідача визнав вказану представником позивача суму компенсації в розмірі 13577,20 грн., але вказує, що позивачу повинна бути сплачена сума компенсації за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2443,90 грн. і судового збору в розмірі 203,66 грн., а саме 10929,64 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає таке.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до вимог статей 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 вищевказаного Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Стосовно нарахованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13577,20 грн. сторони дійшли згоди, а тому суд приймає даний розрахунок і не перевіряє правильність його нарахування. При цьому вказана сума виплат нарахована без виключення сум відрахування на податки, передбачені законодавством України.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа, самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений ІV Податковим кодексом України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Згідно із статтею 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У пункті 6 (абз.5) постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який стягується з роботодавця на користь працівника зазначається судом без виключення з них податків й інших обов`язкових платежів, які сплачуються роботодавцем при виконанні рішення суду, однак згідно вказаних вище роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» на суд покладається обов`язок зазначення даної обставини в резолютивній частині рішення та вказується, що податок та інші обов`язкові платежі підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюються без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Таке відрахування податків й обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становища працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувалися б податки та збори.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2019 року по 05.08.2019 року в сумі 13577,20 грн. із зазначенням в резолютивній частині рішення, що податок і збори підлягатимуть відрахуванню при сплаті.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 768,40 грн., сплачена позивачем при поданні позову до суду.

Керуючись ст.ст.2, 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» про стягнення не виплаченої частини заробітної плати при звільненні та компенсації за несвоєчасний розрахунок задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» (ЄДРПОУ 35314646, Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Свято-Троїцька б.39) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13577 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) 20 коп., з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс» (ЄДРПОУ 35314646, Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Свято-Троїцька б.39) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя