Ухвала суду № 85319288, 31.10.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/540/18

Провадження № 1-кп/346/295/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Гуменяка А.В.,

захисника Козлова О.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальних проваджень внесених в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12018090190000076 від 04.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України, № 12018090190000180 від 16.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та кримінальне провадження № 12018090190000194 від 23.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 17 листопада 2019 року.

Прокурор подав та підтримав у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 посилаючись на те, що злочини у вчиненні яких підозрюється Угорський відносяться в тому числі до тяжкого злочину, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Так враховуючи наведені ризики, Угорський може переховуватися від суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі та, що раніше вчиняв кримінальні правопорушення. Обгрунтованим є також ризик, що Угорський може незаконно вплинути на потерпілих та свідків, яких добре особисто знає; вчинити інше кримінальне правопорушення. З викладеного вбачається, що у кримінальному провадженні неможливо запобігти цим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Обвинувачений Угорський та його захисник заперечили щодо продовження вказаного прокурором запобіжного заходу так як прокурором є недоведеними існування вищезгаданих ризиків та неможливість застосування іншого більш м`якого виду запобіжного заходу, підтримали подане до суду клопотаня про зміну запобіжного заходу на інший у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, що тривалий час перебуває під вартою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання та позитивно храктеризується по місцю проживання.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив шодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд доходить наступних висновків.

Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже, не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому Угорському та враховує особу обвинуваченого, відсутністю міцних соціальних зв`язків.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 331 ч.1 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, думку учасників судового провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , міцність його соціальних зв`язків; тяжкість покарання, що загрожує йому за дії, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що суд вважає, що оскільки обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для обрання та продовження тримання під вартою не змінилися, інших обставин, які були б підставами для зміни запобіжного заходу не встановлено, що обвинувачений Угорський, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що судовий розгляд не завершено, не допитано потерпілих, свідків, і на даний час існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу, то суд дійшов висновку за необхідне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 задовільнити.

Оскільки, судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б були гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та усунення зазначених ризиків, і в судовому засіданні належних доказів в обгрунтування та підтвердження клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт суду не надано, то клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 177, 183,197, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовільнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Івано-Франківській установі виконання покарань №12, який не може перевищувати 60 днів - по 28 грудня 2019 року.

У клопотанні захисника Козлова О.С. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Суддя: Беркещук Б. Б.