Ухвала суду № 85319055, 31.10.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6287/19

1-кс/215/1681/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Сілкіна Д.Ю.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шульги М.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шульги М.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, маючого неповнолітню дитину доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, не працюючого, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваю чого; з лютого 2013 року перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів; синдром залежності; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.03.2013 Тернівським районим судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.286, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 17.03.2014 Тернівським районим судом міста Кривого Рогу за ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбутий термін по вироку Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 22.03.2013 року до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 26.06.2015 року з Солонянської ВК умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 15 днів.

- 31.05.2019 Криворізькою місцевою прокуратурою №2 кримінальне провадження №12019040450000618 направлено до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з обвинувальним актом за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 27.06.2019 Криворізькою місцевою прокуратурою №2 кримінальне провадження №12019040450000865 направлено до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з обвинувальним актом за ч. 2 ст. 185 КК України;

- 27.09.2019 Криворізькою місцевою прокуратурою №2 кримінальне провадження №12019040450001144 направлено до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з обвинувальним актом за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, повторно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 20.10.2019 приблизно о 07:00 годині, ОСОБА_1 проходив повз автомобіль ВАЗ-2121 д/н НОМЕР_1 , що знаходився неподалік магазину «АТБ-маркет» по вул. А. Головка в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де побачив незачинене вікно цього автомобіля.

В цей час та місці у ОСОБА_1 раптово виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, що знаходиться у вищевказаному автомобілі.

Реалізуючи свій зазначений вище раптово виниклий злочинний умисел ОСОБА_1 , перебуваючи у вказаний час та місці, діючи повторно, з корисливих мотивів, впевнився в тому, що його дії носять таємний характер, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_3 , підійшов до дверцят вказаного автомобіля зі сторони водія, та відкривши їх, які на той час не були зачинені, побачив мобільний телефон «Samsung A6» імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , визначив його для себе як предмет свого злочинного посягання, та після чого таємно викрав вказаний мобільний телефон. Вартість викраденого телефону згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3041 від 23.10.2019 складає 4044,41 грн.

Після чого, ОСОБА_1 утримуючи в руках вищевказане викрадене ним майно пішов, та таким чином з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим своїми умисними діями, спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 4044,41 гривень.

ОСОБА_4 ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з цим 30.10.2019 йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, будучи обвинуваченим за вчинення злочинів проти власності, повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, чим продовжив свою злочинну діяльність, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення; він не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів з метою відшукання грошових коштів для подальшого існування. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання та бажаючи його уникнути, у зв`язку з чим останній може допустити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до нього домашній арешт.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість підозрюваним ОСОБА_1 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов`язаному з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності, знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який є злочином середньої тяжкості. Слідчий суддя вважає, що дані обставини можуть свідчити про схильність підозрюваного ОСОБА_1 до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не гарантує того, що підозрюваний ОСОБА_1 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Виходячи з викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного та в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження слідчий суддя може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення; - переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим, у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Зазначене відповідно до ст. 177 КПК України є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_1 постійного місця проживання та дружини і неповнолітньої дитини, з якими він не проживає, не зменшують заявлених ризиків щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 31 жовтня 2019 року по 29 грудня 2019 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя