Рішення № 85317963, 04.10.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5383/19

Провадження № 2/202/2088/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Кишковар Н.А.

представника позивача - Монатко Д.С.

представника відповідача - Замкової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання неправомірною та скасування вартості не облікованої електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання неправомірною та скасування вартості не облікованої електричної енергії. Позов обґрунтовано тим, що 29.03.2019 року відносно позивача було складено акт обстеження лічильника обліку електроенергії NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 , згідно з яким, зафіксовано вплив електромагнітного випромінювання високої частоти (ЕМВ) на лічильник та в подальшому нараховано суму до сплати за необліковану електроенергію в розмірі 65468,67 грн. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та безпідставними, адже ним самостійно повідомлялося про проблеми з його лічильником електроенергії та у відповідача відсутні докази, які б вказували на те, що саме позивач втручався в роботу лічильника електроенергії з метою зміни його показів.

Ухвалою судді від 12.08.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Сторони скористалися правом на подання заяв по суті справи, а саме: відповідачем був поданий відзив на позов в якому він заперечував проти його задоволення з підстав того, що сплата грошових коштів в сумі 65468,67 грн., не є обов`язком позивача, а питання про таку сплату буде вирішуватися в іншій судовій справі, а саме: про стягнення з позивача грошових коштів на підставі акта про порушення, який є предметом цієї справи. Також, зазначив, що права позивача жодним чином не порушуються, заявлений позивачем спосіб захисту є таким, що не передбачений діючим законодавством.

У відповіді на відзив позивач стверджував, що згідно з нормативно-правовими актами сплата сум, які вимагає сплатити відповідач, є обов`язком позивача, як споживача за договором про розподіл (споживання) електроенергії, а отже правомірність таких сум може бути перевірена судом. Окремо, позивачем було подано заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року справу призначено до розгляду по суті, відповідачем заперечення на відповідь позивача не надавалися, інших заяв і клопотань сторони чи їх представники не подавали.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча були належним чином сповіщені про розгляд цієї справи, але від їх імені та в їх інтересах діяли представники, які з`явилися до суду та надали свої пояснення по суті позовних вимог.

Представник позивача адвокат Монатко Денис Сергійович позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та відповіді на відзив відповідача.

Від імені та в інтересах відповідача діяла Замковая Ірина Анатоліївна , яка позов не визнала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, керуючись завданнями цивільного судочинства, оцінюючи належність і допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2018 року позивачем за адресою свого домоволодіння по АДРЕСА_1 , позивачем було виявлено напис "ERROR RADIO" на лічильнику електричної енергії NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 .

Цього ж дня, позивачем на виконання п.п. 9 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (Постанова НКРЕКП 14.03.2018 року № 312) було повідомлено відповідача про вказану помилку заявою за вх. № 80728/1001.

24.01.2019 року відповідачем було складено Акт № 139233 про порушення умов договору про постачання електричної енергії, згідно з яким, зафіксовано вплив радіочастотної енергії на лічильник NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 . Зафіксовано, що на екрані цього лічильника з`явився напис "ERROR RADIO". Також, зазначено, що всі пломби лічильника без ушкоджень та розташовані в притаманних для них місцях.

Одночасно з цим, були проведені необхідні заміри, лічильник було опломбовано та поміщено в пакет. Також, повідомлено про розгляд Акту у складі комісії на засіданні, яке відбудеться 19.02.2019 року.

29.03.2019 року було складено Акт обстеження лічильника NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 , згідно якого, зафіксовано вплив електромагнітного випромінювання високої частоти (ЕМВ) на лічильник. При цьому, свинцева пломба с тавром ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", ВТК ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", пломба "Граніт" № 1483923 - не ушкоджені. Також, зазначається, що лічильник не розкривався.

11.06.2019 року складено протокол № 36 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та нараховано суму для сплати в розмірі 65468,67 грн., і повідомлено позивача про обов`язок сплатити грошові кошти впродовж 30 днів з дня отримання рахунку. З висновками комісії позивач не погоджувався, про що є відповідні заяви у тексті самого протоколу.

01.07.2019 року позивачем подано заяву про повторення ситуації, яка сталася у грудні 2018 року, тобто про повторний напис виду "ERROR RADIO" на лічильнику.

02.07.2019 року позивачем направлено відповідачу заяву про скасування донарахованої вартості ціни на електричну енергію, однак листом від 16.07.2019 року за вих. № 36813/1001 відповідач відмовився переглядати своє рішення, вказавши, що вимоги до позивача є законними. Позивачу повторно роз`яснено його обов`язок щодо сплати грошових коштів впродовж встановленого строку.

Серед питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, суд зокрема вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо (ч. 1 ст. 264 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1, п.п. 2, 14, ч. 2 ст. 77 ЗУ "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Згідно з ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Такі правила були затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року за № 312.

Відповідно до п. п. 4 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач (позивач) зобов`язаний, зокрема: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема: ціну продукції визначено неналежним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору постачання енергетичних ресурсів, за яким одна сторона (відповідач) є постачальником, а інша (позивач) - споживачем. Сторони за цим договором мають, як певні права, так і обов`язки, зокрема: позивач зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача, що грошові кошти, які позивач повинен сплатити на користь відповідача не є його обов`язком (права споживача не порушуються), а вимога про це є лише претензією, яку може визнати або не визнати позивач, адже це прямо суперечить п. п. 4 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також листу відповідача від 16.07.2019 року за вих. № 36813/1001, згідно з яким позивачу повторно роз`яснено його обов`язок сплатити грошові кошти впродовж 30 днів з дня отримання рахунку.

Також, суд не погоджується із твердженнями відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту є неправильним, виходячи із наступного.

Сторона відповідача правильно посилається на положення ст. 16 ЦК щодо способів захисту, але не враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Окремо суд зазначає, що згідно з 8.2.7. Правил, спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку. Також, із приписів п. 8.2.7 Правил, випливає можливість скасування акту про порушення.

Враховуючи, що на позивача покладено обов`язок щодо сплати грошових коштів на підставі рахунків відповідача, позивач вправі оскаржувати дії відповідача щодо цього. Більше того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.26 Правил, якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил. Отже, позбавляючи позивача права на судовий захист, він опиняється у невигідному становищі, бо відповідач не обмежується у правах щодо припинення постачання електричної енергії позивачу. При чому, відповідач не обмежується у праві на звернення до суду про стягнення з позивача грошових коштів, яке відповідачем може бути не реалізоване взагалі.

Відповідно до п. 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Відповідно до п. 8.2.6. Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що підстав для застосування п. 8.2.4 Правил у відповідача не було, адже ані ним, ані його представником не виявлялося жодних порушень умов договору та Правил. Так, виявлення недоліків в роботі лічильника (напис "ERROR RADIO") було здійснено самим позивачем, про що повідомлено відповідача заявою від 26.12.2018 року за вх. № 80728/1001, тоді як акт про порушення був складений відповідачем лише 24.01.2018 року, тобто після повідомлення позивача.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Однак, відповідно до п. п. 9 п. 5.5.5. Правил, споживач зобов`язаний, зокрема: невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

У судовому засіданні представник відповідача не надав ґрунтовних пояснень та доказів чому звернення позивача не було взято до уваги відповідачем та чому акт про порушення був складений після звернення позивача.

Із змісту п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, випливає, що Методика застосовується у разі виявлення порушень, які по суті, означають певний вплив на покази приладів обліку з метою їх зміни.

Згідно Акту обстеження лічильника NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 від 29.03.2019 року не зафіксовано пошкодження пломб лічильника, в його роботу ніхто не втручався. Зазначено лише про спрацювання індикатора електромагнітного поля, однак не вказано, що вплив електромагнітного поля змінив покази лічильника чи якось вплинув на його роботу.

В Акті обстеження лічильника від 29.03.2019 року зазначено, що ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" не має державної акредитації на здійснення експертної діяльності, тоді як, відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, експертиза засобу комерційного обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Експертиза проводиться в порядку, передбаченому Положенням про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 року № 322.

Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення, проведення експертизи лічильників електричної енергії здійснюється комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту.

У п. 2.2 Положення зазначено, що у разі отримання заяви споживача представник енергопостачальника протягом трьох робочих днів у містах та п`яти робочих днів у сільській місцевості від дати запису заяви в журналі повинен зняти лічильник, опломбувати і направити його на експертизу. Однак, відповідач не вчинював жодних дій за заявою позивача про виявлення напису "ERROR RADIO", про яку він повідомляв заявою від 26.12.2018 року.

Для проведення експертизи лічильник демонтується, опломбовується та направляється на експертизу (п. 2.3, п. 2.4 Положення). При цьому, складаються супровідні документи (акт-повідомлення).

Відповідно до п. 2.8 Положення, експертиза лічильника за умови цілісності пломби проводиться комісією протягом 20 днів з дати зняття лічильника, тоді як, лічильник NIK2303АР3Т.1000.МС.11 № 9030690 був демонтований 24.01.2019 року (дата складання Акту про порушення), а обстеження було проведене лише 29.03.2019 року, що значно перевищує 20-денний термін.

Відповідно до п. 2.9 Положення, за результатами експертизи складається акт проведення експертизи лічильника електроенергії (далі - Акт експертизи) у трьох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, чотирьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 2 (по одному для споживача; організації, у віданні якої перебуває будинок; енергопостачальника і Держспоживстандарту). Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (за його присутності). У разі відмови від підпису будь-якого з членів комісії чи споживача в Акті експертизи про це робиться відповідний запис.

Відповідно до ст. 78 ЦПК, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, акт про обстеження лічильника не є висновком експерта (актом проведення експертизи), а тому є недопустимим доказом.

Із викладеного вбачається, що твердження відповідача про споживання позивачем необлікованої електричної енергії ґрунтуються на припущеннях, адже матеріали справи не містять доказів щодо того, що дії позивача якимось чином вплинули на покази лічильника та його роботу в цілому. Як випливає із пояснень представника відповідача, після появи на лічильнику напису "ERROR RADIO", лічильник не зупинявся, облік електричної енергії продовжувався, експертиза у встановленому порядку не проводилася.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд звертає увагу, що сторонам надавалися рівні можливості щодо подання доказів, виклику та допиту свідків тощо, однак жодних заяв чи клопотань з цього приводу сторони не подавали.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витраті у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ: 23359034) про визнання неправомірною та скасування вартості не облікованої електричної енергії, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Підгородненського РЕМ, оформлене протоколом № 36 від 11.06.2019 року по розгляду акта № 139233 від 24.01.2019 року про порушення, яким нараховано до сплати вартість за не обліковану електричну енергію у розмірі 65 468,67 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ: 23359034) на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя Г.О. Кухтін