Ухвала суду № 85316860, 21.10.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/7850/19

В справі № 760/28611/19-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позовної заяви без руху/

21 жовтня 2019 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду про відшкодування шкоди, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 4 000 000, 00 гр. в відшкодування моральної шкоди.

Посилається на те, що 08 жовтня 2019 року ним подана заява про відвід доповідачу в справі - судді Київського апеляційного суду Івановій І.В., який не був розглянутий у встановлений ч.7 ст.40 ЦПК України строк, чим вчинив його обман.

Виходячи з цього, порушення зобов`язань держави щодо нього, ціни його позову - 2 000 000, 00 гр., в порядку розрахунку моральної шкоди, завданої йому, просить стягнути з відповідача 4 000 000, 00 гр. в відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України в наступному.

Форма та зміст позовної заяви зазначені в ч.ч.1,2 ст.175 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В порушення даної норми закону розрахунок суми до стягнення, яка є предметом спору, позивачем не здійснено та до позову не долучено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору не надав, пославшись, як на підставу звільнення від сплати судового збору, на п.13 ч.2 ст.3 Закону України « Про судовий збір».

Відповідно до даної норми закону судовий збір не справляється за подання:

- позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Порядок відшкодування такої шкоди регулюється Законом України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до статті 1 даного Закону відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Згідно з частиною 2 даного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1)постановлення виправдувального вироку суду;

2)1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

3)закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимоги позивача не є такими, які підпадають дію даного Закону та дають підстави для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено в розмірі 1 921, 00 гр.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з цього, суми позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 9 605, 00 гр. на:

--р/р №31218206026010, отримувач коштів УДК Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача- Казначейство України / ЕАП/, код отримувача - 899998.

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду про відшкодування шкоди залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю» ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва