Рішення № 8531528, 01.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" вересня 2009 р. Справа № 6/188-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/188-09

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпостач-Бізнесгруп», м. Вишгород

про стягнення 38 500,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 від 06.12.2001 року)

від відповідача: не зявився

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпостач-Бізнесгруп»(далі відповідач) про стягнення 38 500,00 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.09.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

У судове засідання 01.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптпостач-Бізнесгруп»02.06.2008 року було укладено договір № 15 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, Позивач бере на себе зобовязання щодо здійснення послуг, які пов'язані з господарською діяльністю Відповідача, а Відповідач згідно п. 3.2. Договору виплачує винагороду Позивачу, яка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача після підписання Акту виконаних робіт обома сторонами договору, які скріплені печатками в останній день звітного місяця. Згідно п. 3.1. Договору винагорода за здійснену роботу Позивача здійснюється по домовленості Сторін, сума якої відображається в Акті виконаних робіт.

Роботи були виконані в строк та в повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт: від 02 липня 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 04 серпня 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 02 вересня 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 02 жовтня 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 03 листопада 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 02 грудня 2008 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.; від 02 січня 2009 року, вартість виконаних робіт за звітний місяць складає 5500,00 грн.

Відповідно до зазначених актів виконаних робіт по договору № 15 від 02.06.2008 року, роботи були виконані у відповідності до умов договору в повному обсязі та в зазначений строк всього на суму 38500,00 грн.

Підписання Актів здачі приймання виконаних робіт є підтвердженням того, що відповідач отримав надані послуги в повному обсязі і претензії з його боку до виконавця відсутні.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості від відповідача не надходило. За виконані роботи відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію №б/н від 15.01.2009р. з вимогою оплатити заборгованість в повному обсязі.

Позивач отримав відповідь на претензію № б/н від 18.02.2009 року, згідно якої відповідач борг визнає в повному обсязі, але посилаючись на тимчасову відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку зобовязується погасити заборгованість до 01.03.2009 року. Але в зазначений строк на розрахунковий рахунок позивача оплата не надійшла.

10.03.2009 року позивач на адресу відповідача направляв претензію № 2 з вимогою оплатити борг в строк до 01.04.2009 року, яка залишена без відповіді та задоволення (претензії наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що позивач навіть їздив за місцезнаходженням Відповідача за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, але з'ясувалось, що Відповідач за вказаною адресою не знаходиться і його місцезнаходження невідоме, що підтверджується Актом від 11 червня 2009 року про відсутність юридичної особи ТОВ «Оптпостач-Бізнесгруп»за його місцезнаходженням.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання щодо умов договору виконав у повному обсязі та належним чином, про що свідчать акти виконаних робіт підписані у двосторонньому порядку позивачем та відповідачем. Завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпостач-Бізнесгруп»за надані послуги складає 38 500,00 грн., доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, докази оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38 500,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптпостач-Бізнесгруп»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19, код ЄДРПОУ 36002353) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03164, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 38500 (тридцять вісім тисяч пятсот) грн. 00 коп. боргу, а також витрати по сплаті державного мита 385 (триста вісімдесят пять) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя