Ухвала суду № 85314781, 30.10.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.10.2019 Справа № 554/557/19

Провадження №2/554/1000/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування майнової шкоди, в якій просив стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь – 91508,89 грн. матеріальної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що він працював на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області з 12 січня 2006 року по 31 грудня 2014 року, а з 31 грудня 2014 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 31 грудня 2014 року, звільнений з посади у відставку і з цього часу отримує щомісячне довічне грошове утримання. З 1 січня 2015 року по лютий 2018 року Полтавське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, посилаючись на пп.19 п. 2 ст. 164 Податкового кодексу України, утримував податок із щомісячного грошового утримання. За вказаний період відповідач незаконно утримав 91 508,89 грн.

В рішенні №1-р/2018 від 27 лютого 2018 року Конституційний Суд України, посилаючись на раніше прийняті рішення (від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005; від 3 червня 2013 року №3-рп/2013; від 8 червня 2016 року №4-рп/2016) сформулював юридичну позицію, згідно з якою конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від З червня 2013 року №3-рп/2013). Конституційний Суд України, беручи до уваги наведене, дійшов висновку, що передбачене оспорюване положення Кодексу щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів зменшує його розмір та знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів не відповідає частині першій статті 126 Конституції України ( абзаци сім, вісім і дев`ять пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 27 лютого 2018 року №1-р/2018).

За викладених обставин, утримані з щомісячного довічного грошового утримання позивача кошти є збитками в сенсі положення п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, а саме, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Ухвалою суду від 28.01.2019 року було відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін ( а.с.15).

12.02.2019 року від Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що Пенсійний фонд України та управління Державної казначейської служби є центральними органами виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами. Що стосується повернення утриманого податку на доходи фізичних осіб, зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України та Закону № 71, 164.2.19 суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Крім того, до завершення реформи Збройних сил України були внесені зміни до перехідних положень Податкового кодексу України, якими встановлюється військовий збір. Законодавством України було встановлено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, а саме фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Оскільки, положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії втратили чинність з 27.02.2018 року, то з 01.03.2018 року припинено утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсії. Таким чином, з боку відповідачів та третьої особи відсутні порушення законодавства та законних підстав для повернення податків за період з 01.01.2015 року по 28.02.2018 року у сумі 91508,89 грн. (а.с. 23-24).

Ухвалою суду від 25.02.2019 року провадження по цивільній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №686/6775/18 (а.с. 32).

Ухвалою суду від 02.10.2019 року поновлено провадження у справі (а.с. 49).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Представники Державної казначейської служби України та Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд, у відповідності до положень ст.223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи.

Оскільки, всі учасники справи не з`явилися до суду, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає закрити провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі Державної казначейської служби України майнової шкоди у сумі 91 508,89 грн., завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що останньому завдало майнової шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18) та у постанові від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту.

Згідно з частиною статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається із Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року справа № 686/6775/18 (провадження №61-42631ск18), спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні відносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області про відшкодування майнової шкоди – закрити.

Керуючись ст.ст.255,256, 259 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області про відшкодування майнової шкоди – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернення з даною позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: А.М.Чуванова