Ухвала суду № 85314026, 30.10.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-з/381/39/19

381/3934/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Соловей Г.В.,

за участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що нею спільно з ОСОБА_2 до суду подано позовну заяву до Фастівської міської ради про визнання рішень незаконними та їх скасування. Предметом поданого позову є вимога про визнання незаконними і скасування рішень Фастівської міської ради, якими цей орган місцевого самоврядування передав собі у право постійного користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка є більшою частиною прибудинкової території багатоквартирного будинку, співвласником квартири в якому є вона. Оскаржуваними рішенням її було позбавлено права на цю земельну ділянку. Тому враховуючи предмет та підстави її позову, вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову. як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 : НОМЕР_2 0217, площею 0,0387 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заяву слід повернути з огляду на наступне.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

У п. 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з заяви про вжиття заходів забезпечення позову, до неї не додані належні докази що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не обґрунтована необхідність застосування забезпечення позову, водночас, вжиття заходів забезпечення позову, які просить заявник, призведе до втручання у право власності відповідача, порушить баланс інтересів.

Крім того, виходячи із заявлених позовних вимог у даній справі, суд вбачає, що об`єкт, стосовно якого ОСОБА_1 заявлено клопотання про забезпечення позову, не стосується даних позовних вимог та спір відносно нього у даній справі не розглядається.

Відповідно до ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів або позову становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 384,20 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону №3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При подачі заяви ОСОБА_1 просить звільнити її від сплату судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, отримує невелику пенсію, інших доходів немає. На підтвердження зазначеного, заявником надана довідка Фастівського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян ГУ у Київській області від 24.07.2019 року № 169, відповідно до якої за період з травня 2019 року по липень 2019 року ОСОБА_1 була отримана пенсія в розмірі 7177,41 грн. Інших доказів, які б давали можливість встановити відсутність у заявника інших джерел доходу нею надано не було.

Крім того, дохід може отримуватись не лише як пенсія, тому належним підтвердженням розміру доходу в даному випадку мали би бути лише дані фінансово-контролюючих органів, які мають інформацію про доходи фізичної особи з будь-яких джерел, як-то доходи від здійснення підприємницької діяльності, відсотки за депозитами, від здавання майна в оренду тощо.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За даних обставин, суд не находить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ідент.номер – НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2 про забезпечення позову повернути особі що її подала.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий суддя Соловей Г.В.