Ухвала суду № 85312170, 27.09.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6185/19

2/296/2686/19

УХВАЛА

"27" вересня 2019 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Маслак В.П., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, третя особа: Незалежна профспілка гірників України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, третя особа: Незалежна профспілка гірників України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16337,38 грн.

При цьому, позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Вивчивши матеріали, додані до позовної заяви, приходжу до наступного.

Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №910/4518/16 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивача не звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 768,40 грн.

Крім цього, відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, третя особа: Незалежна профспілка гірників України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. П. Маслак