Ухвала суду № 85312100, 29.10.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 285/3298/19 Провадження №2-з/278/45/19

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2019 року суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки.

13 вересня 2019 року з одночасним зверненням до суду з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 та заборони на вчинення будь-яких дій щодо будівлі та земельної ділянки до набрання рішення по даній справі, вказуючи, що відповідач неправомірно вжив заходів до позбавлення позивача частки в житловому будинку та може вчинити відчуження земельної ділянки, що у подальшому може утруднити виконання рішення суду чи зробити неможливим його виконання.

Дослідивши заяву та письмові матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В даному випадку враховую, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права власності на нерухоме майно – 1/2 частини земельної ділянки, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому вважаю, що позов слід забезпечити шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно – земельну ділянку площею 0,0575 га., що узгоджується з вимогами закону та відмовляє в забезпеченні позову в частині накладення арешту на житловий будинок, який не є предметом позову.

Разом з тим, позивач просила забезпечити позов ще і у інший спосіб - заборону вчиняти будь-які дії із спірним нерухомим майном, про те не обґрунтувала необхідність його застосування, тому вважаю, що така заборона не співмірна із обсягом заявлених в даній справі вимог. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 260 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0575 га., кадастровий номер 1822081200:03:001:0023, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Нов.-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області 28 вересня 2002 року).

В решті заявлених вимог в заяві ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для виконання до Житомирського районного відділу державного виконавчого служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І.В.Зубчук