Рішення № 85307424, 29.10.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3570/19

Провадження №2/442/1090/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», третіх осіб: ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни про визнання іпотеки припиненою, а виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

з участю: представник позивача: адвоката Шемеляк Г.Т.,

представник відповідачів: адвоката Кусого А.В.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненою з 13.04.2017 іпотеку за договором іпотеки № PML – 601/73/2005, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за 3354 нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Л.В., укладеного 16 листопада 2005 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», в свою чергу правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9609 від 19.10.2009 року, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 ; зняти заборону на відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладену 16 листопада 2006 року Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., зареєстровану в реєстрі за №3355.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.11.2005 між її чоловіком ОСОБА_3 та АКБ «Райффайзенбанк Аваль», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк» в свою чергу правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (далі – Відповідач 1) було укладено кредитний договір №ML-601/41/2005, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 20000 євро. Також 16.11.2005 в забезпечення виконання Кредитного договору між нею та Відповідачем – 1 було укладено договір іпотеки №PML-601/73/2005. Предметом іпотеки відповідно до цього договору було нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті прийняв його син ОСОБА_2 , тобто відбулась заміна боржника за основним зобов`язанням. 25.04.2019 приватним виконавцем Пиць А.А. відкрито виконавче провадження по зверненню стягнення на предмет іпотеки, де стягувачем є ПАТ «ОТП Банк», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». Вважає, що іпотека є припиненою, оскільки в Договорі іпотеки відсутня її згода на забезпечення виконання зобов`язання новим боржником після смерті позичальника. Іпотека є припиненою з дня смерті боржника, тобто з 13.04.2017.

Щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначає, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М, видано виконавчий напис №9609 від 19.10.2009 про звернення стягнення на нерухоме майно – будинок АДРЕСА_1 . На даний час вищевказаний виконавчий напис знаходиться на виконанні у приватного виконавця Пиць А.А. Іпотека за договором і всі зобов`язання за договором іпотеки є припинені з дня заміни боржника у зобов`язанні, а саме з 13.04.2017, а тому вважає, що є обґрунтованими підстави для визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Крім цього вказує на те, що суми наведені у даному виконавчому написі та у рішенні суду абсолютно різняться. 17.05.2019 їй стало відомо про ще один виконавчий напис від 27.10.2006 ОСОБА_4 №2453, в якій розраховано суму заборгованості по 22.09.2006, тобто первісний кредитор достроково пред`явив вимогу повернення усієї суми боргу саме в цей період. Тоді як виконавчим написом від 19.10.2000 визначена інша сума заборгованості, нараховано суму відсотків за період з 16.02.2006 по 05.10.2009, що суперечить чинному законодавству та виключає факт безспірності заборгованості.

22.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.06.2019.

Крім цього, 22.05.2019 забезпечено позов, постановлено зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 19.10.2009, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 за його кредитними зобов`язаннями по кредитного договору №ML-601/41/2005, що знаходиться на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. на час розгляду справи.

18.06.2019 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на 03.07.2019.

03.07.2019 у підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 заявила клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду клопотання задоволено, постановлено витребувати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни (м.Дніпро вул..Центральна,6/9, 49000) належним чином завірені копії документів, які стали підставою для вчинення 19 жовтня 2009 року виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №9609 на договорі іпотеки №РML-601/73/2005 (майнова порука), укладеного 16 листопада 2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 , згідно якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно — будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності: ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 за його кредитними зобов`язаннями відповідно до кредитного договору № МL — 601/41/2005 від 16 листопада 2005 року; витребувати у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дячук Олександра Анатолійовича (м.Львів вул.Валова,3/4 Галицький р-н тел.032- 242-70-02) належним чином завірені копію виконавчого напису вчиненого 27.10.2006 року за реєстраційним номером 2453 на договорі іпотеки №РМL-601/73/2005 (майнова порука), укладеного 16 листопада 2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 , згідно якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно — будинок АДРЕСА_1 що належить на праві власності: ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 за його кредитними зобов`язаннями відповідно до кредитного договору № МL — 601/41/2005 від 16 листопада 2005 року та копії документів, які стали підставою для вчинення вказаного виконавчого напису. Витребувати у ПАТ «ОТП Банк», ін..к.36789421, м.Київ вул.Фізкультури буд. АДРЕСА_2 оригінал (для огляду в судовому засіданні), належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи, договору іпотеки №РМL-601/73/2005 (майнова порука), укладеного 16 листопада 2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 , нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. за реєстровим номером 3354.

26.07.2019 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 25.09.2019, повторно витребувано вищевказані докази.

25.09.2019 розгляд справи відкладено на 29.10.2019, визнано обов`язковою явку в судове засідання представників відповідачів Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» для дачі особистих пояснень, повторно витребувано вищевказані докази.

Представник позивача адвокат Шемеляк Г.Т. в судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити. Зазначила, що про оскаржуваний виконавчий напис їй та її довірительці стало відомо лише з постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання такого, тобто в 2019 році. А тому, вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Представник відповідачів адвокат Кусий А.В. в судовому засіданні позов заперечив, вважає таким необґрунтованим. Просить в задоволенні такого відмовити та застосувати строк позовної давності щодо позовної вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суду про причини неявки.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.

Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов`язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов`язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Зважаючи на встановлені законодавцем строки розгляду цивільних справ, відкладень судових засідань з тих чи інших причин, зокрема за клопотаннями сторін, те, що відповідачі не скористались своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву, ухвалу суду про витребування доказів фактично не виконано, суд вирішив здійснити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Вимогами ст.ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 16.11.2005 між Акціонерними комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №ML-601/41/2005 на суму 20000 євро, дата остаточного повернення кредиту 16.11.2011, фіксована процентна ставка 11% річних. (а.с.7-11)

16.11.2005, в забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №РML-601/73/2005. Предметом іпотеки за цим договором є будинок АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 на праві власності. (а.с.13-16)

Сторонами визнано, що ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна». 18.03.2011 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, з умовами якого продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори,зокрема вищевказаний кредитний договір.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_2 , що стверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.01.2018. (а.с.19)

В жовтні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 19439,84 Євро, що еквівалентно на день проведення розрахунку по курсу НБУ 315149,40 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам в сумі 6418,91 Євро, що еквівалентно 104060,30 грн., заборгованість по пені в розмірі 1530115,43 грн., а також судові витрати по справі.

06.11.2014 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області постановлено заочне рішення. Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором: по тілу кредиту в сумі 19439,84 Євро, що еквівалентно на день проведення розрахунку по курсу НБУ 315149,40 грн., заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 6418,91 Євро, що еквівалентно 104060,30 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 1530115,43 грн, а всього:194325,13 грн та судовий збір в розмірі 3654 грн.

03.12.2014 заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.12.2014 у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 ,, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат – відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28.04.2015 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області скасовано, ухвалено нове, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-601/41/2005 від 16.11.2005 в розмірі 555,40 дол США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.04.2015 складає 12713,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення апеляційного інстанції мотивовано тим, що звернувшись до суду із позовом 15.10.2014 позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду іщ вимогами про стягнення заборгованості по чергових платежах станом на 15.10.2011, при цьому з відповідним клопотанням про визначення поважними причини пропуску позовної давності, позивач не звертався. Враховуючи графік повернення кредиту, позивач не пропустив строк звернення з позовом про стягнення чергових платежів за 17.10.2011 в сумі 277,78 Євро та 16.11.2011 в сумі 277,62 Євро, загалом на суму 555,40 Євро.

Поряд з тим, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про припинення спірного договору поруки, оскільки кредитор не пред`явив вимоги поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (16.11.2011), що й стало підставою для відмови у вимозі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 в солідарному порядку як з поручителя. (а.с.20-23)

У статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з тим, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28.04.2015 констатовано припинення оскаржуваного договору поруки у зв`язку зі спливом строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити й наступне:

Відповідно до статті 1 Закону «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною п`ятою ст.3 вказаного вище Закону іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що ОСОБА_1 не погодилась забезпечувати виконання зобов`язання вже припиненого зобов`язання за договором поруки новим боржником суд вважає, що вимога позивачки про визнання припиненою іпотеку за вищевказаним Договором іпотеки.

Як вбачається з вищевказаного Договору іпотеки приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу накладено заборону відчуження будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 266,4 кв.м., який належить ОСОБА_1 до припинення договору іпотеки підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст.312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У зв`язку з тим, що Договір іпотеки припинено, суд вважає, що заборону на відчуження майна слід зняти.

19.10.2009 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_3 за його кредитним зобов`язаннями відповідно до кредитного договору №ML-601/41/2005 від 16.11.2005. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП БАНК» у розмірі: залишок заборгованості за кредитом – 19439,84 євро, сума відсотків – несплачені відсотки за користування кредитом за період з 16.02.2006 по 05.10.2009 – 8064,28 євро, сума пені за прострочення виконання зобов`язань за період з 16.02.2006 по 30.03.2006 – 264,91 євро, що всього становить 27769,03 Євро, що за курсом НБУ станом на 19.10.2009 становить 329090,77 грн. Виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом трьох років з дня його вчинення. Зареєстровано в реєстр №9609. (а.с.25)

Як вбачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №58994146 виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису №9609 від 19.10.2009 відкрито 25.04.2019. (а.с.24)

Згідно листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар В.М. №962/01-16 від 11.07.2019 копії виконавчого напису та документи, на підставі яких його вчинено 19.10.2009 №9609 на майно ОСОБА_1 було знищено. (а.с.93)

В Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затв. наказом від 03.03.2004 №20/5 (в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису) встановлено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу 10 днів з дня одержання іншими іпотеко держателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотеко держателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості апоівдиться у безспірному порядку, затв.постановою Кабінету міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

У статті 91 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису) визначено, що виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог –протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги вищенаведене, а саме те, що виконавчий напис мав бути пред`явлений до виконання протягом 3 років з дня його вчинення, з вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що такий пред`явлено до виконання 25.04.2019, суд вважає, що такий пред`явлено до виконання з порушенням строку пред`явлення такого до виконання, визначеного законом. З постанови про відкриття виконавчого провадження не вбачається про поновлення пропущеного строку. Крім цього, через відсутність документів, які були пред`явлені приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису та, враховуючи заперечення позивачки на безспірність заборгованості, суд позбавлений можливості належно оцінити правомірність вчинення такого напису.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість заяви представника відповідачів про застосування строків позовної давності, оскільки останнім не представлено суду доказів про обізнаність позивачки про існування спірного виконавчого напису та не спростовано тверджень представника позивача про те, що її довірительці стало відомо про вказаний виконавчий напис лише у 2019 році.

З таких підстав, суд приходить до переконання про підставність й даної позовної вимоги, а тому оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.12,81,263,264,273,280 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати припиненою з 13.04.2017 іпотеку за договором іпотеки № PML – 601/73/2005, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за 3354 нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Л.В., укладений 16 листопада 2005 року між ОСОБА_1 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», в свою чергу правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк».

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9609 від 19.10.2009 року, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, будинок АДРЕСА_1 .

Зняти заборону на відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеною 16 листопада 2006 року Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., зареєстрованої в реєстрі за №3355.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.10.2019.

Суддя Павлів З.С.