Рішення № 85306130, 28.10.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3826/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2019 року м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, про захист прав споживачів та визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., про захист прав споживачів та визнання поруки припиненою.

Позов мотивовано тим, що 05.07.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 93/4/07, за умовами якого надано кредит в розмірі 20000 доларів США на споживчі цілі, з терміном остаточного повернення 04.07.2017 року, зі сплатою 13 % річних. На забезпечення виконання зобов`язань за даною кредитною угодою ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 93/4/07/8-2 від 05.07.2007 року.

У 2015 році ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подало до суду позов, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за даним кредитним договорами та договорами поруки. При цьому банком неправомірно, в односторонньому порядку підвищено розмір відсоткової ставки.

Вказують, що згідно з кредитним договором № 93/4/07 та договором поруки № 93/4/07/8-2 відсоткова ставка за кредитом становить 13 % річних, однак банком розраховано заборгованість за відсотками з розрахунку 17 % річних, починаючи з жовтня 2008 року (розрахунок заборгованості за кредитним договором № 93/4/07). Банком неправомірно застосовано процентну ставку не передбачену ні кредитним договором, ні договором поруки, тобто зобов`язання боржника банком збільшено без їх відома.

Позивачі зауважують, що підняття відсоткової ставки банком є незаконним, зважаючи на те, що у порушення вимог чинного законодавства банком здійснено підняття відсоткової ставки за кредитом в односторонньому порядку, без внесення змін до діючого кредитного договору та договору іпотеки, поруки або без підписання сторонами нових договорів. Додаткова угода про зміну розміру процентної ставки за кредитним договором ні між позичальником та банком, ні між поручителем та банком не укладалася, з таким одностороннім підняттям процентної ставки не згідні.

Відтак, посилаючись на ухвалу Верховного Суду України від 02.06.2010 року у справі № 6-5257св10 та зважаючи на викладене, позивачі вважають, що застосування банком нового розміру процентної ставки є неправомірним.

Крім того, наголошують на тому, що відповідач в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за кредитним договором № 93/4/07 з 13 % до 17 % річних. Зміна розміру відсоткової ставки з поручителем ОСОБА_2 не узгоджувалася, до неї не доводилася. Тобто, має місце заміна забезпеченого порукою зобов`язання із збільшенням розміру відповідальності, без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2 , а тому, зобов`язання по поруці повинні бути припинені в силу приписів закону.

Ураховуючи наведене, позивачі просять суд: визнати неправомірними дії ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором № 93/4/07 від 05.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»; визнати припиненою поруку ОСОБА_2. за договором поруки № 93/4/07/S-2 від 05.07.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2016 року головуючим суддею з розгляду справи № 308/3826/16-ц визначено Домніцького В.В.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Домніцького В.В. від 18.04.2016 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 1185 від 10.11.2016 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний перерозподіл матеріалів справи № 308/3826/16-ц, у зв`язку з тим, що суддя Домніцький В.В. звільнений з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Автоматизованою системою документообігу суду згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2016 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Шепетко І.О.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 60 від 21.01.2019 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 308/3826/16-ц, у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О.

Автоматизованою системою документообігу суду згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Бедьо В.І.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дане судове засідання не з`явилися, при цьому їх представник - адвокат Петрунь М.М. подав до суду заяву від 28.10.2019 року, згідно з якою просить розглянути справу без участі позивачів, зазначивши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити позов.

Представник відповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у дане судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

03.06.2016 року та 20.07.2017 року від ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., до суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву відповідно, згідно з якими просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В якості додатків до заперечення представником відповідача, серед іншого, додано копії повідомлення про зміну процентної ставки та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 93/4/07, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 20000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 13 % річних строком до 04.07.2017 року.

У якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) та ОСОБА_4 (боржник) було укладено договір поруки № 93/4/07/S-2 від 05.07.2017 року.

Судом встановлено, що у серпні 2015 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., звернулося до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 01.10.2015 року (справа № 301/1618/15-ц) вказаний позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 93/4/07 від 05.07.2007 року в сумі 486541,77 грн., з яких: 223921,68 грн. - заборгованість за кредитом; 209179,86 грн. - заборгованість за відсотками; 4242 грн. - заборгованість за комісією; 49198,23 грн. - нараховані штрафні санкції.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили в апеляційному порядку зазначене заочне рішення та ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12.05.2016 року постановлено зупинити провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Іршавського районного суду від 01.10.2015 року у справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/3826/16-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування позовних вимог за даним позовом позивачі вказують на те, що відповідач в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за кредитним договором з 13 % до 17 % річних, така зміна розміру процентної ставки з поручителем ОСОБА_2 не узгоджувалася та до неї не доводилася, а відтак, вважають, що має місце заміна забезпеченого порукою зобов`язання із збільшенням розміру відповідальності без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).

За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини другої статті 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

З огляду на викладене поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Такі правові висновки щодо застосування статті 559 ЦК України наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19).

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору банк та позичальник погодили, що у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями правління або комітету управління активами та пасивами кредитодавця, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.

Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника листом з повідомленням на адресу, що вказана в статті 8 цього договору, або на іншу письмово повідомлену позичальником адресу, не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати початку її застосування, а також надати для укладення проект відповідної угоди до кредитного договору. Десятиденний термін починає спливати з дати відправлення кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом позичальникові (підпункт 5.1.1 кредитного договору).

Підпунктом 5.1.2 кредитного договору сторони обумовили, що у випадку, якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитодавцем розміром процентної ставки, він зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дати відправлення кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, повернути кредитодавцю існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі та інші платежі за цим договором. Після сплати позичальником зазначених сум, дія цього договору вважається припиненою і сторони погоджуються з тим, що в такому випадку укладення угоди про припинення цього договору не потрібно.

Згідно з підпунктом 5.1.3 кредитного договору сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за користування кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення кредитодавця про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, підписує додаткову угоду до кредитного договору та направляє на адресу кредитодавця, зазначену в статті 8 цього договору. У випадку, якщо позичальник протягом 10 банківських днів з дати відправлення кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 5.1.2 цього пункту, новий розмір процентної ставки за користування кредитом вважається таким, що погоджений позичальником. Новий розмір процентної ставки за користування кредитом нараховується з дня, наступного за днем закінчення десятиденного строку після відправлення кредитодавцем відповідного повідомлення позичальнику. Кредитодавець зберігає в кредитній справі позичальника копію повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом та оригінал документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення позичальнику.

Як встановлено судом, банк звернувся до позичальника ОСОБА_1 з письмовим повідомленням від 10.11.2008 року, згідно з яким, враховуючи підвищення облікової ставки НБУ, зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України та у відповідності до умов кредитного договору, ініціював підвищення процентної ставки за кредитним договором до 17 %, починаючи з 21.11.2008 року. У зв`язку з цим банк просив підписати додаткову угоду до кредитного договору про збільшення процентної ставки та надати підписаний ним примірник такої додаткової угоди до установи банку не пізніше 21.11.2008 року.

Зазначене повідомлення було направлено позичальнику ОСОБА_1 поштовим відправленням на адресу останнього, зазначену в кредитному договорі ( АДРЕСА_1 ) та вручено йому особисто 21.11.2008 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями повідомлення про зміну процентної ставки та повідомлення про вручення поштового відправлення.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 08.06.2015 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 93/4/07 становить 486541,77 грн. Відповідно до цього розрахунку процентна ставка згідно з договором становить 17 % річних. Також з цього ж розрахунку випливає, що позичальником періодично здійснювалася сплата кредиту та остання дата погашення 02.09.2014 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом, укладеного між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору поруки у випадку порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Предмет договору поруки № 93/4/07/S-2 сторони обумовили в розділі 1 даного договору.

Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором № 93/4/07 від 05.07.2007 року, який було укладено між кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит в сумі 20000 доларів США на споживчі потреби, із сплатою процентів за ставкою 13 % річних, терміном повернення 04.02.2017 року (в подальшому по тексту цього договору - кредитний договір/договір кредитної лінії) (пункт 1.1 договору поруки). Вказані зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують (пункт 1.2 договору поруки). Поручитель погоджується з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміна суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій та інших плат згідно з кредитним договором/договором кредитної лінії) забезпеченого цією порукою зобов`язання (в тому числі новація зобов`язання) за кредитним договором/договором кредитної лінії, цей договір буде діяти до повного виконання зобов`язань за кредитним договором/договором кредитної лінії (пункт 1.3 договору поруки). Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору/договором кредитної лінії, і заперечень щодо нього не має (пункт 1.4. договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки поручитель зобов`язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором погасити протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов`язань по кредитному договору, а саме: погасити основну суму кредиту; погасити суму процентів, згідно з кредитним договором; погасити суми штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі згідно з кредитним договором.

Крім того, відповідно до пункту 3.3 договору поруки порука припиняється на підставі та у порядку, що передбачений чинним законодавством та цим договором.

Пунктом 3.4 договору поруки сторони обумовили, що поручитель погоджується з тим, що при внесенні будь-яких змін у кредитний договір/договір кредитної лінії в тому числі, якщо такі зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя або відбулася новація зобов`язання, такі зміни розповсюджуються на цей договір поруки і на поручителя і не є підставою для припинення поруки.

Отже, зафіксувавши власне волевиявлення щодо умов договору поруки, в момент його укладання, сторона за договором - поручитель, в повному обсязі прийняв на себе зобов`язання щодо його виконання, зауважень чи пропозицій щодо змісту договору поруки, зокрема щодо його додаткового повідомлення про зміну умов, передбачених у пункті 1.3 останнім не зазначалося, в судовому порядку вказаний договір чи наведені його пункти недійсними визнано не було.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 203/6058/13-ц (провадження № 61-14958св18).

Стаття 629 ЦК України вказує на те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Сторони договору - банк та поручитель зафіксували в договорі умови, обов`язкові до виконання, власне в даних правовідносинах, про що і додатково підтверджено пунктом 1.2 договору поруки.

За своєю правовою природою згода поручителя на зміну зобов`язання є одностороннім правочином, для вчинення якого не передбачено обов`язкової письмової форми та вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 статті 205 ЦК України).

Обставина наявності в договорі поруки вищезазначеної умови (пункт 3.4) дає можливість стверджувати про відсутність підстав для її припинення у випадку зміни процентної ставки за кредитним договором, якщо така зміна відбулася у встановленому договором порядку, а відтак, у даному випадку підстави для припинення поруки відповідно до частини 1 статті 559 ЦПК України відсутні.

Відповідно до положень статей 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивачів про визнання неправомірними дій ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором № 93/4/07 від 05.07.2007 року та визнання припиненою поруки ОСОБА_2 за договором поруки № 93/4/07/S-2 від 05.07.2007 року не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 205, 526, 553, 554, 555, 559, 628, 629, 651, 653, 654, 1054 ЦК України, статтями 13, 76, 80, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, про захист прав споживачів та визнання поруки припиненою - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, код ЄДРПОУ 19017847, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 28 жовтня 2019 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо