Ухвала суду № 85305905, 29.10.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2963/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Боти О.І.,

прокурора Косаковського В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ільтьо А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070030004084 від 22.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться вищезазначені матеріали кримінального провадження.

Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 20.03.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, а ухвалою від 04.09.2019 продовжено дію обраного запобіжного заходу до 02.11.2019.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Косаковський В.О. в судовому засіданні заявив клопотав про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки за ухвалою суду від 04.09.2019 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений обвинуваченому ОСОБА_1 , закінчується 02.11.2019.

Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт або ж визначити заставу, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.09.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.11.2019 без можливості внесення застави.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України., а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Судом прийнято до уваги те, що судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, а саме заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, триває, а підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. Також, судом враховано, що ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні та впливати на інших учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зникли. При цьому стороною захисту не спростована наявність вказаних ризиків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

ухвалив:

Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2019 року включно, без можливості внесення застави.

Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань№9».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення

Повний текст ухвали складено та проголошено 30 жовтня 2019 року о 08 год. 05 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонногго суду А.П. Іванов