Ухвала суду № 85305322, 31.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

31.10.19

Провадження 4-с/235/22/19

Справа 235/5024/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову про стягнення виконавчого збору від 23.07.2019 року по виконавчому провадженню № 59613348 від 23.07.2019 року, заінтересовані особи Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 02 серпня 2019 року звернулась до суду зі скаргою на постанову про стягнення виконавчого збору від 23.07.2019 року по виконавчому провадженню № 59613348 від 23.07.2019 року, заінтересовані особи Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , в якій просила визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Пужас Ірини Валеріївни від 23.07.2019 року про стягнення з неї виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59613348 за виконавчим листом № 235/5024/18, виданим 05.07.2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

В обґрунтування скарги зазначила, що Постановою Донецького апеляційного суду від 26.06.2019 року по справі № 235/5024/18 було скасовано судове рішення суду першої інстанції та прийнято власне рішення, резолютивна частина якого була викладена наступним чином: «Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою – вселити ОСОБА_2 та його доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартиру АДРЕСА_1 ».

Тобто даним рішенням не було зазначено, що когось зобов`язують щось зробити, це рішення не передбачало собою заходів його примусового виконання, Цим рішенням надано право ОСОБА_2 та його донці на безперешкодне вселення. Більш того, в цьому рішенні не зазначено конкретну особу, яка зобов`язана вчинити якісь дії. Все це свідчить про незаконність постанови державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору.

Заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, представник заявника надав суду письмову заяву, в якій скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні та просив скаргу розглянути у його відсутність.

Представник Покровського міськрайонного ВДВС Головного ТУЮ у Донецькій

області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, надав суду відзив на скаргу, згідно якому просив відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, суд розглянув скаргу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України у їх відсутність.

Дослідивши матеріали, додані до скарги, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області на виконання Постанови Донецького апеляційного суду від 26 червня 2019 року було видано виконавчий лист по справі № 235/5024/19 за позовом ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Покровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення в квартиру та відшкодування моральної шкоди.

20..07.2019 року виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

23.07.2019 року старшим державним виконавцем Пужас І.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 7).

23.07.2019 року старшим державним виконавцем Пужас І.В. було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 в розмірі 8346,00 грн. (а.с. 9).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та

рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

В свою чергу згідно пункту 7 частини другої статті 17 згаданого Закону постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже із наведеного вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 447 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про стягнення виконавчого збору від 23.07.2019 року по виконавчому провадженню № 59613348 від 23.07.2019 року, заінтересовані особи Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 .

Роз`яснити заявнику його право на вернення до адміністративного суду з позовною заявою в порядку ст. 287 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції (відповідно до ст. 355 ЦПК України, п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України).

Дата складання повного тексту ухвали суду 31 жовтня 2019 року.

Суддя: