Ухвала суду № 85305218, 30.10.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18340/19

Провадження № 1-кс/234/8146/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 жовтня 2019 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Чернобай А.О., секретар судового засідання Ястребов А.О., за участю прокурора Краматорської місцевої прокуратури Сосновенко О.В., слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Храменко С.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Даншина С.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Храменко С.Ю., яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Сосновенко О.В.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 23.01.2006 року Краматорським міським судом Донецької області за ч 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі, 2) 26.08.2015 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 02.02.2018 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання у вигляді 1 рік 3 місяці 3 дні,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2019 року слідчий СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Храменко С.Ю. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Клопотання погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Сосновенко О.В.

11.10.2019 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання - 25.10.2019 року о 16 годині 00 хвилин, підтвердженням вручення є особистий підпис на клопотанні.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що 20.09.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2 . В ході розмови ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 вчинити злочин, а саме таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення до нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на що ОСОБА_1 надав згоду. Цього ж дня, а саме: 20.09.2019 у останніх виник спільний злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб шляхом проникнення до нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві оренди належить ОСОБА_3 , з метою його подальшого збуту. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, з метою особистого збагачення, приблизно о 13 год. 30 хв. точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , підійшли до вищевказаного приміщення, після чого ОСОБА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою проникнення до вказаного приміщення взяв до рук цеглу, розбив нею скло вікна вказаного приміщення, яке знаходиться на першому поверсі будівлі. Після цього ОСОБА_1 заліз на підвіконня зі сторони вулиці, відкрив через розбитий отвір скла вікно на повний розмір та проник до приміщення разом з ОСОБА_2 , звідки останні таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3 а саме:

?вісім нових не бувших у використанні розеток одинарних торгової марки «Gunsan» моделі «Misya» без заземлення та розеток одинарних торгової марки «Gunsan» моделі «Fantasy» з заземленням вартістю 275 гривень 10 копійок;

?три нових не бувших у використанні розеток подвійних торгової марки «Gunsan» моделі «Misya» без заземленням вартістю 124 гривні 53 копійки;

?одну нову не бувшу у використанні розетку торгової марки «Viko» моделі «Meridian» без заземлення вартістю 40 гривень 90 копійок;

?одне нове не бувше у використанні коло відрізне алмазне торгової марки «Зенит Профи» код «16 310 125» розміром 125х22,2 мм, h 10 мм. вартістю 90 гривень 00 копійок;

?одну світлодіодну лампу торгової марки «Numina» моделі «MR16R» 4W 320 Lm вартістю 37 гривень 08 копійок;

?одну нову не бувшу у використанні батарею акумуляторну торгової марки «Зеніт» моделі «ЗША-12 Р2 Li» вартістю 463 гривні 83 копійок;

?одну нову не бувшу у використанні стрічку світлодіодної SMDLEDFLEXIBLESTRIPS12V 14.4WPU-IP65 60 LED вартістю 199 гривень 30 копійок;

?одну, бувшу у використані, електрогітару торгової марки «AXL» серії «Headliner SRO» моделі «AS-750» вартістю 2071 гривень 33 копійок,

після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, але були затримані працівниками поліції. Тим самим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли матеріальний збиток, тобто значну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 3302 гривень 07 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

11.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 185 ч. 3 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом огляду місця події в нежилому приміщенні будинку АДРЕСА_2 від 20.09.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_4 , вилученими речовими доказами, матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінує мого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 України визнав повністю та дав показання, що дійсно вчинив цей злочин.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у зв`язку з чим, до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 Постанови ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин проти власності, при цьому він не працює, не має постійного джерела доходів, що дає всі підстави вважати, що він, знаходячись на волі, може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 був засуджений 23.01.2006 року Краматорським міським судом Донецької області за ч 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі, 26.08.2015 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, судимість за вчинення вказаних злочинів не знята та не погашена в установленому законом порядку. Також до Краматорського міського суду стосовно ОСОБА_1 28.08.2019 року спрямований обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019050390002664 від 21.07.2019 року за ч. 2 ст.185 КК України, але незалежно від цього ОСОБА_1 продовжує вчиняти корисливі злочини.

Слідчий у своєму клопотанні просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, факт того, що підозрюваний не працевлаштований, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду на непідконтрольній Українській Владі території Донецької та Луганської областей, може незаконно впливати на потерпілого, та свідка, місце мешкання якого підозрюваний ОСОБА_1 знає, вчинити інше кримінальне правопорушення, все це свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.Враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та не дадуть можливості уникнути вказаних ризиків.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав, наведених у клопотанні, та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, зазначила, що на розгляді у Краматорському міському суду Донецької області вже перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та судом вже по справі застосовувався привід до обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з його не з`явленням до суду. Також підозрюваний ОСОБА_1 був повідомлений про виклик до слідчого на 15.10.2019 року, однак не з`явився до слідчого та про причини неявки не повідомив. Слідчим було надано доручення щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 для ознайомлення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050390003657 від 24.10.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 11.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Україниза викладених вище обставин.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події в нежилому приміщенні будинку АДРЕСА_2 від 20.09.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_4 , вилученими речовими доказами, матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1) Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2) Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 ,слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Що стосується ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, то, слідчий суддя зазначає, що даний ризик суд хоч і не виключає, але вважає маловірогідним. Так, на розгляді у Краматорському міському суду Донецької області вже перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та судом вже по справі застосовувався привід до обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з його не з`явленням до суду. Також підозрюваний ОСОБА_1 був повідомлений про виклик до слідчого на 15.10.2019 року, однак не з`явився до слідчого та про причини неявки не повідомив. Слідчим було надано доручення щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 для ознайомлення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального провадження підтверджується матеріалами справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше вже судимий за корисливі злочини, на теперішній час на розгляді у Краматорському міському суду Донецької області вже перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, однак ОСОБА_1 скоїв інший корисливий злочин, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення, тому суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходів.

Таким чином, достатньо підстав вважати, що існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено у судовому засіданні про існування ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки даний ризик не доведений прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Слідчим суддею оцінено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за корисливі злочини, 02.02.2018 року був звільнений умовно - достроково з невідбутим терміном покарання на 1 рік 3 місяця 3 дні, має не зняту та не погашену в уставному законом порядку, вчинив тяжкий злочин, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Окрім існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні пред`явленого кримінального правопорушення, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років; його вік та стан здоров`я; сімейний та матеріальний стан.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 років до 6 років.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, не працює, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тому з урахуванням обставин справи, недостатнє застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи всі обставини, а також враховуючи, що існують ризики, передбачені ч. 1 п.п. 1 та 5 ст. 177 КПК України та більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного (підозрюваний працює неофіційно, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Храменко С.Ю., яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури Сосновенко О.В. - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6»підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 30 жовтня 2019 року до 28 грудня 2019 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 30.10.2019 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 28 грудня 2019 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 грудня 2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 30 жовтня 2019 року

Слідчий суддя Краматорського

міського суду: А.О. Чернобай