Ухвала суду № 85304839, 30.10.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15711/19

Провадження № 2/263/2864/2019

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та прийняття спадщини.

Одночасно позивачем у позовній заяві заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, оскільки протягом декількох років ніде не працює за станом здоров`я, знаходиться на утриманні дружини, його річний дохід значно менший 5 % встановленого розміру судового збору, передбаченого за подання такого позову, що створює позивачу перешкоди у доступі до правосуддя.

Ознайомившись із клопотанням позивача та матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах необхідно вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У той же час, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, позивачем до позовної заяви надана лише копія довідки від 17 вересня 2019 року, видана ГУ ДПС у Донецькій області, про те, що інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1 по 2 квартал 2019 року відсутня, що не підтверджує у повному обсязі обставини щодо відсутності доходу за останні декілька років та розмір річного доходу, який значно менший 5 % встановленого розміру судового збору, тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до пп. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заяви, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривень.

Тобто ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру з 1 січня 2019 року становить 768,40 гривень.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до вимог статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На порушення указаних вимог позивачем у позовній заяві не зазначене підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У позовному провадженні підлягає вирішенню спір про право, а в окремому – розгляд справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення юридичного факту, не порушуючи питання про вирішення спору про право цивільне.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У зв`язку з тим, що у порядку позовного провадження підлягає вирішенню спір про право цивільне, у позові таких вимог не заявлено, а лише порушується питання про підтвердження наявності юридичного факту, що за своїм змістом підлягає розгляду за правилами окремого провадження, поданий позов підлягає залишенню без руху та позивачу надається строк для зазначення змісту позовних вимог, а саме: способу захисту прав та інтересів, передбачених законом, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 3, 95, 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем та прийняття спадщини, – залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:

- зазначити зміст позовних вимог, а саме: спосіб захисту прав та інтересів, передбачених законом, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

- надати підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

У випадку невиконання ухвали заява буде вважатися не поданою та повернута заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала набуває законної сили негайно.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Музика