Рішення № 8530473, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 22/52                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м.Київ,

до відповідача Дочірнього підприємства «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент», м.Донецьк,

про стягнення 15 012,32 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Скачков А.Г. - довіреність №342 від 11.01.2010р.,

від відповідача: Зайцев Ю.О. - довіреність № 5 від 01.03.2010р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Дочірнього підприємства «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент», м.Донецьк, про стягнення 15012,32грн., у тому числі 13 054,19 грн. основного боргу, 1 958,13 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №7066 від 24.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поставки №7066 від 24.02.2009р., додаткові угоди до нього, лист №б/н від 31.03.2009р., вимогу №71 від 04.01.2010р. про погашення заборгованості в сумі 13 054,19грн., видаткові накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №32 від 01.08.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 526, 610, 623, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України.

Представник Відповідача через канцелярію суду надав витребувані документи, а саме належним чином завірені копії акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.02.2010р., накладних №13 від 16.12.2009р. на суму 674,50грн. та №14 від 16.12.2009 р. на суму 539,09грн. Крім того, Відповідачем наданий письмовий відзив на позовну заяву №8 від 09.03.2010р., згідно з яким ним визнається основний борг частково у сумі 12 130,33 грн. Відповідно останній вважає, що Позивачем невірно визначений розмір штрафу.

24.03.2010р. представник Позивача через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог. Згідно з цим документом, Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 12130,33грн. та штрафу у сумі 1819,54грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу з урахуванням її змісту.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням змісту заяви про їх зменшення.

Представник Відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

24.02.2009р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм,ЛТД» та Дочірнім підприємством «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент» укладено договір №7066.

Оцінивши зміст даної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору до вказаної угоди також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1., 1.2., 2.1, 2.2., 2.3., 3.7. договору Позивач (Продавець) зобов’язується передати у власність Покупця (Відповідача) лікарські засоби та вироби медичного призначення у кількості, асортименті і за ціною, зазначеними у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного правочину, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п.6.1 договору, оплата Покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

Згідно із п.6.2 договору при здійсненні Покупцем оплати товару за договором з відстроченням платежу, строк, протягом якого Покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар на користь Продавця, визначається останнім у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Відповідно до п.12.5 договору за прострочення строків оплати товару Покупець повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та штраф у розмірі 15% від простроченої суми оплати.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Матеріали справи містять видаткові накладні №9620927 від 20.11.2009р. на суму 1368,99грн., №9620950 від 20.11.2009р. на суму 901,84 грн., №9620951 від 20.11.2009р. на суму 84,19грн., №9622982 від 24.11.2009р. на суму 1106,16 грн., №9623258 від 24.11.2009р. на суму 1168,19 грн., №9623259 від 24.11.2009р. на суму 186,48 грн., №9624061 від 25.11.2009р. на суму 1367,47грн., №9626007 від 27.11.2009р. на суму 2115,63грн., №9626008 від 27.11.2009р. на суму 120,36 грн., №9627070 від 01.12.2009р. на суму 881,74грн., №9629000 від 03.12.2009р. на суму 979,71грн., №9630450 від 04.12.2009р. на суму 784,71грн., №9631938 від 08.12.2009р. на суму 642,04грн., №9631939 від 08.12.2009р. на суму 1346,68 грн.

Зазначеною документацією обумовлено найменування сторін, правову підставу здійснення господарської операції (договір №7066 від 24.02.2009р.), назву товару, його виробника, а також кількість товару, ціну та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість. Крім того, даними видатковими накладними встановлено відстрочку платежу від дати доставки товару строком 21 день.

Слід зазначити, що дані документи містять підпис представника Відповідача, засвідчений печаткою даної юридичної особи.

Обумовлений даними документами товар отримано уповноваженими особами Відповідача, що діяли на підставі довіреності №32 від 01.08.2009р.

Приймаючи до уваги наведене та норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо визначення наданих накладних первинною документацією у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та умов укладеного між сторонами правочину, що відображає здійснення господарських операцій у межах спірного договору.

Отже, відповідно до даної первинної документації Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 13054,19 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами сторін та печаткою Відповідача на даних документах. При цьому, враховуючи даний факт, є наявним погодження Відповідачем асортименту товару, його кількості та ціни.

Доказу, що спростовує наведене у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Внаслідок цього обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов пунктів 3.7, 3.8 договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані Позивачем накладні є достатніми та належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття їх останнім в межах спірного договору.

Відповідно до встановленої у видаткових накладних відстрочки платежу, Відповідач мав сплатити Позивачеві вартість отриманого товару 11.12.2009р., 15.12.2009р., 16.12.2009р., 18.12.2009р., 22.12.2009р., 24.12.2009р., 25.12.2009р., 29.12.2009р. відповідно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, оплата отриманого товару здійснена частково, а саме на суму 923,86грн.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем у сумі 12130,33грн. не виконане.

Факт наявності заборгованості з оплати товару, отриманого за вищенаведеними накладними в зазначеній сумі також підтверджений Відповідачем шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.02.2010р. та скріплення його печаткою.

Крім того, сума основного боргу визнана Відповідачем, про що зазначено в відзиві, наданому суду.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору №7066 від 24.02.2009р., позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» у частині стягнення з Відповідача заборгованості за отриманий останнім товар підлягає задоволенню у розмірі 12130,33грн.

Відповідно до п.12.5 договору за прострочення строків оплати товару Покупець повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та штраф у розмірі 15% від простроченої суми оплати.

Враховуючи наведене, Позивачем нараховано штраф у розмірі 1819,54грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” та період нарахування, дійшов висновку про їх задоволення в розмірі, визначеному Позивачем.

Судові витрати розподіляються з урахуванням приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 549, 610, 611, 630, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 43, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м.Київ, до відповідача Дочірнього підприємства «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент», м.Донецьк, про стягнення 13949,87грн., в тому числі 12130,33грн. основного боргу, 1819,54грн. штрафу задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент», м.Донецьк, (83044, м.Донецьк, вул.Велика Магістральна, 31, ЄДРПОУ 30340273, п/р 26001231624800 в АКІБ Укрсиббанк відділення №690, МФО 351005) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм,ЛТД», м.Київ, (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) 13949,87грн., в тому числі 12130,33грн. основного боргу, 1819,54грн. штрафу.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства «Аптека №273» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Рент», м.Донецьк, (83044, м.Донецьк, вул.Велика Магістральна, 31, ЄДРПОУ 30340273, п/р 26001231624800 в АКІБ Укрсиббанк відділення №690, МФО 351005) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм,ЛТД», м.Київ, (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 139,50грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,29грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення оголошено у судовому засіданні 24.03.2010 року.

6.Рішення суду може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя