Рішення № 85304428, 30.10.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11659/19

2-а/219/132/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В., за участю секретаря Брагіної М.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капрала поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадима Євгеновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капрала поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадима Євгеновича в якій просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1140622 від 10.05.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.05.2019 відповідачем – капралом поліції Благун В.Є. була складена постанова серії ЕАВ № 1140622, згідно якої його було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. Вказує, що постанову було складено 10.05.2019 без його участі та без надання копії постанови. Відповідач забрав його документи та пішов до свого транспортного засобу, потім повернувся та віддав документи. Копію постанови не надав, натомість сказав що відправить поштою. Позивач зазначає, що копію постанови поштою не отримав, дізнався про несплачений штраф та винесену постанову лише після дзвінка з виконавчої служби. 03.10.2019 він звернувся з заявою до виконавчої служби та отримав копію постанови.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно виніс постанову за ч.1 ст.122 КУпАП. У постанові відповідач вказав, що ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу. Проте це не відповідає дійсності, адже позивач був безпідставно зупинений працівниками поліції у вказаному місці. Всупереч вимогам ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» Відповідач не повідомив причину зупинки транспортного засобу, не представився. Крім того, позивач зупинився з дотриманням ПДР України, тобто більше, ніж за 10 метрів до пішохідного переходу. Жодних вимірювань відповідач не проводив, доказів вчинення ним правопорушення не надав та не додав до постанови. Відповідач під час складання постанови не вніс як додатки будь-які докази до постанови, не зазначив жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), а тому не має права посилатися у майбутньому на будь-які докази.

Незаконно розглянувши справу на місці знаходження транспортного засобу, поліцейський не надав позивачу жодної можливості скористатися правами передбаченими ст.268 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, поліцейський порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП. Відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП, а отже порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2019 по вказаній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, про що надав на адресу суду письмову заяву (вх. № 32431 від 09.10.2019).

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.

Відповідач - капрал поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадим Євгенович в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1140622 від 10.05.2019 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 255,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається зі змісту постанови, 10.05.2019 о 22.43 годині в м. Запоріжжя по вул. Космічна, 140, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно вимог п.15.9 «г» ПДР України, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

В постанові серії ЕАВ № 1140622 від 10.05.2019 відсутні будь-які відомості про докази, що підтверджують скоєння водієм вказаного порушення, що є обов`язковим у разі оспорювання водієм складу правопорушення і вини. Зокрема у протоколі не вказано, яким чином здійснювався замір відстані зупинки автотранспортного засобу.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження наявності в діях водія (позивача) порушень Правил дорожнього руху і відповідно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби — нагрудні відеокамери (відеореєстратори).

Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити відомості про в тому числі технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідачем не було надано суду відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні в постанові не було зазначено про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, будь-які докази на підтвердження правомірності рішення відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1140622 від 10.05.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем не заявлено позовну вимогу про закриття справи про адміністративне правопорушення, однак для ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень є необхідним застосувати такий спосіб захисту, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У справах про оскарження постанов у справах про адмінправопорушення (в розумінні положень стст.287, 288 КпАП, стст.2, 3, 4 закону «Про судовий збір») позивач звільняється від сплати збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адмінстягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, ст.ст.7, ч. 1 ст.122, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капрала поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадима Євгеновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову капрала поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадима Євгеновича, серії ЕАВ №1140622 від 10.05.2019 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення в сумі 255,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 40108646, адреса знаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96.

відповідач: Капрал поліції батальйону № 1 роти №2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Благун Вадим ОСОБА_2 , адреса знаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96.

Суддя Л.В. Шевченко