Рішення № 85304079, 31.10.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/11968/19

Провадження №2/521/3736/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Феслер О.С.

розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлоудсистем» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлоудсистем», в якому просив суд поновити його на роботі на посаді оператора товарного цеху ( по зливу залізничних цистерн) цех № 1, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, тобто з 18 квітня 2019 року. Позов обґрунтовано тим, що з 20 жовтня 2000 року почав працювати оператором у Товаристві відкритого типу « Одеський нафтопереробний завод» . Відповідно до наказу № 95-К/ТР від 15 квітня 2019 року його звільнили з посади оператора товарного (по зливу залізничних цистерн), цех №1 ( перевалочний комплекс СВГ), у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників( п.1ст.40 КЗпП України) з 18 квітня 2019 року. Позивач не погоджуючись з незаконним звільненням зазначає, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, перевага в залишенні на роботі надається особам, в сім`ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації а також іншим категоріям працівників. Позивач вказує, що порівняно з іншими операторами, які залишилися працювати у товаристві, має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, крім того довше працював на підприємстві і має на утриманні неповнолітнього сина, 2007 року народження та доньку, 1997 року народження, яка навчається у вищому навчальному закладі. Приписами статті 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається наступним категоріям працівників: сімейним за наявності двох і більше утриманців, а також працівникам з тривалим безперервним стражем роботи на цьому підприємстві, установі, організації. Оскільки адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлоудсистем» при його звільненні за п.1ст.40 КЗпП допущено порушення вимог ст. ст.40, 49-2, 42 КЗпП України, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд ухвалити рішення, яким суд поновити його на роботі на посаді оператора товарного цеху ( по зливу залізничних цистерн) цех № 1, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, тобто з 18 квітня 2019 року по день прийняття рішення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що звільнення позивача відбулося з дотриманням всіх КЗпП України. Звернуто увагу суду, що власник підприємства вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Так, на виконання наведених законодавчих вимог ТОВ «Укрлоудсистем» були здійснені наступні дії. Як свідчать звіти про фінансові результати ТОВ «Укрлоудсистем» за періоди 2016 - 2018 років, код рядків 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відповідний показник відповідача становив: За 2015 рік - 155 179, 00 гривень; за 2016 рік - 118 294 тис. грн.; за 2017 рік- 44 481 тис. грн.; за 2018 рік - 27 480 тис. грн. Відомості рядків 2350 «Чистий фінансовий результат: прибуток» та 2355 «Чистий фінансовий результат: збиток» становлять: За 2015 рік - прибуток в сумі 6 568 тис. грн.; За 2016 рік - збиток в сумі 14 730 тис.грн.; За 2017 рік - збиток в сумі 42 864 тис. грн; За 2018 рік - збиток в сумі 48 462 тис. грн. Крім того, наказом № 53 від 19.11.2018 «Про зміну істотних умов праці та встановлення неповного робочого тижня» у зв`язку із скороченням обсягів перевалки газу, неможливістю використовувати труд робітників протягом повного робочого тижня, із метою недопущення масового скорочення робітників підприємства та збереження кадрового потенціалу, було вирішено з 21.01.2019 до фактичного збільшення обсягу перевалки газу, який дозволить покращити фінансовий стан підприємства, робітникам з 5 денним робочим тижнем встановити неповний робочий тиждень - понеділок, вівторок, середа, четвер. Наведені обставини свідчать про значне погіршення стану фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрлоудсистем» та зростаючу динаміку збитковості підприємства, із значним зменшенням обсягу чистих доходів та обсягу виконаних підприємством робіт (послуг), що призвело в тому числі до встановлення неповного робочого дня. На підставі наказу № 003-К/3 від 12.02.2019 «Внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» у зв`язку із значним зменшенням обсягу щомісячної перевалки скрапленого газу більше як у два рази в порівнянні з 2017-2018 роками (2016 рік - щомісячний об`єм перевалок складав 70 000 куб.м., у 2017 році знизився до 30 000 куб.м., а у 2018 році - до 18 000 куб.м, внаслідок чого виникло зменшення обсягу робіт та у зв`язку із потребою скорочення витрат на утримання персоналу було вирішено з 19.04.2019 року скоротити посади і вести їх з штатного розпису на поточний рік. У зв`язку із прийняттям рішення про скорочення чисельності працівників, наказом № 003-К/3 від 12.02.2019 «Про створення комісії по визначенню осіб, які мають переважне право залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення» було створено відповідну комісію у складі: голова комісії - начальник відділу кадрів ОСОБА_28., секретар комісії - інженер з охорони навколишнього середовища ОСОБА_2 , члени комісії: старший інспектор служби охорони, представник трудового колективу ОСОБА_3 , механік цеху ОСОБА_4 , заступник начальника цеху ОСОБА_5 . По відношенню до позивача було встановлено, що ОСОБА_1 довгий час працював на «Уклоудсистем»,як основному місці роботи, був переведений старшим оператором.але згодом знову був переведений оператором. Звільнився, бо знайшов більш оплачувану роботу, а через деякий час попросився на роботу за сумісництвом. Не пройшло і року як знову звільнився і знову попросився прийняти його. Додаткові завдання виконує після кількох нагадувань, або їх уникає. Є фізичною особою підприємцем. Таким чином, така продуктивність праці не дає ОСОБА_1 переважного права залишення. Тобто, засіданням вказаної комісії встановлено, що ОСОБА_1 має нижчу, порівняно до інших осіб, продуктивність праці. Також представник відповідача наголошував, що відповідно д ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Наказ про звільнення з роботи позивач отримав 15.04.2019 року про що свідчить його особистий підпис, у зв`язку з чим місячний строк сплинув ще 15.05.2019 року, а з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 17.07.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до статі 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноваженим ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Відповідно до наказу № 02-к від 01.03.2003 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу у ТОВ «Укрлоудсистем» на посаду оператора товарного в порядку переведення з ЗАТ « Сінтез Ойл». Наказом № 11-к від 03.05.2006 року переведений на посаду старшого оператора товарного. Наказом № 08-к від 14.01.2016 року переведений на посаду оператора товарного ( по зливу ж/д цистерн) ПК СЦР цех № 1. Наказом № 144-к/ 81 від 02.06.2017 року звільнений з роботи за згодою сторін за п.1ст.36 КЗпП України.

Відповідно до наказу № 22-к/тр від 24.01.2018 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу оператором товарного ( по зливу залізничних цистерн).

Як вбачається з наказу № 95-К/ТР від 15 квітня 2019 року, підписаного директором ТОВ «Укрлоудсистем» звільнено ОСОБА_1 - оператора товарного ( по зливу залізничних цистерн), цех № 1 (перевалочний комплекс СВГ), у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників ( п.1 ст.40 КЗпП України) 18 квітня 2019 року. Підстава: наказ від 12.02.2019 року № 003-к/3, повідомлення про заплановане звільнення від 14.02.2019 № 02. Позивач отримав копію приказу про звільнення 15.04.2019 року, що підтверджується його особистим підписом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівника при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу працевлаштувати його.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

На підтвердження виконання законодавчих вимог стосовно того, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників,ТОВ «Укрлоудсистем» суду були надані наступні документи.

Як свідчать звіти про фінансові результати ТОВ «Укрлоудсистем» за періоди 2016 - 2018 років, код рядків 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відповідний показник відповідача становив: За 2015 рік - 155 179 тис.грн.; За 2016 рік - 118 294 тис. грн.; За 2017 рік-44 481 тис. грн.; За 2018 рік - 27 480 тис. грн. Відомості рядків 2350 «Чистий фінансовий результат: прибуток» та 2355 «Чистий фінансовий результат: збиток» становлять: за 2015 рік - прибуток в сумі 6 568 тис. грн.; За 2016 рік - збиток в сумі 14 730 тис.грн.; за 2017 рік - збиток в сумі 42 864 тис. грн; за 2018 рік - збиток в сумі 48 462 тис. грн.

Як вбачається з наказу № 53 від 19.11.2018 «Про зміну істотних умов праці та встановлення неповного робочого тижня» у зв`язку із скороченням обсягів перевалки газу, неможливістю використовувати труд робітників протягом повного робочого тижня, із метою недопущення масового скорочення робітників підприємства та збереження кадрового потенціалу, адміністрацією підприємства було вирішено з 21.01.2019 до фактичного збільшення обсягу перевалки газу, який дозволить покращити фінансовий стан підприємства, робітникам з 5 денним робочим тижнем встановити неповний робочий тиждень - понеділок, вівторок, середа, четвер.

Наведені обставини свідчать про значне погіршення стану фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрлоудсистем» та зростаючу динаміку збитковості підприємства, із значним зменшенням обсягу чистих доході та обсягу виконаних підприємством робіт (послуг), що призвело в тому числі до встановлення неповного робочого дня.

Викладене свідчить про наявність об єктивних обставин, які зумовили необхідність зміни в організації виробництва і праці.

На підставі наказу № 003-К/3 від 12.02.2019 «Внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» у зв`язку із значним зменшенням обсягу щомісячної перевалки скрапленого газу більше як у два рази в порівнянні з 2017-2018 роками (2016 рік - щомісячний об`єм перевалок складав 70 000 куб.м., у 2017 році знизився до 30 000 куб.м., а у 2018 році - до 18 000 куб.м, внаслідок чого виникло зменшення обсягу робіт та у зв`язку із потребою скорочення витрат на утримання персоналу було вирішено з 19.04.2019 року скоротити такі посади і вести їх з штатного розпису на поточний рік: У цеху № 1 скоротити чисельність працівників на 16 осіб, зокрема за такими професіями: старший оператор товарний (по зливу залізничних цистерн) - 1 особа; оператор товарний (по зливу залізничних цистерн) - 10 осіб; оператор товарний (технологічної зони) - 2 особи; машиніст компресорних установок - З особи; у товарно-обліковому відділі скоротити чисельність працівників на 3 особи за професією: обліковець; у службі контролю за зовнішніми трубопроводами скоротити чисельність працівників на 1 особу за професією: обхідник лінійний.

У зв`язку із прийняттям рішення про скорочення чисельності працівників, наказом № 003-К/3 від 12.02.2019 «Про створення комісії по визначенню осіб, які мають переважне право залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення» було створено відповідну комісію у складі: голова комісії - начальник відділу кадрів ОСОБА_28., секретар комісії - інженер з охорони навколишнього середовища ОСОБА_2 , члени комісії: старший інспектор служби охорони, представник трудового колективу - ОСОБА_3 , механік цеху ОСОБА_4 , заступник начальника цеху ОСОБА_5 .

Як свідчить витяг із протоколу № 1 від 13.02.2019 засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП було вирішено запропонувати кандидатури операторів товарних (по зливу залізничних цистерн): ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_1 на вивільнення. З протоколу № 1 засідання комісії вбачається, що на засіданні виступили: ОСОБА_5 зауважив, що проаналізувавши дані щодо інших працівників, рівень кваліфікації ( вища освіта) у деяких працівників вищий, але продуктивність праці нижча. ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - безумовно виконують додаткові завдання, виходять на заміщення тимчасово відсутніх, додаткові навантаження виконують з повною відповідальністю, у разі виникнення складних ситуацій діють впевнено. Член комісії ОСОБА_17 нагадав, що на даний час потрібно чітко розуміти, що робота буде досить серйозна: малою кількістю робітників, що потребує від робітників великої відповідальності та взаємо заміняє мості. Так оператор ОСОБА_10 є сумісником та залежить від графіку основної роботи , оператор ОСОБА_12 має роботу за сумісництвом також зі змінним графіком, на заміни виходить дуже рідко. ОСОБА_1 довгий час працював на «Уклоудсистем»,як основному місці роботи, був переведений старшим оператором, але згодом знову був переведений оператором. Звільнився, бо знайшов більш оплачувану роботу, а через деякий час попросився на роботу за сумісництвом. Не пройшло і року як знову звільнився і знову попросився прийняти його. Додаткові завдання виконує після кількох нагадувань, або їх уникає. Є фізичною особою підприємцем. Таким чином, така продуктивність праці не дає ОСОБА_1 переважного права залишення.

Тобто, засіданням вказаної комісії встановлено, що ОСОБА_1 має нижчу, порівняно до інших осіб, продуктивність праці тільки на підставі того, що він звільнявся з роботи а потім знову повертався на роботу. Доказів того, що ОСОБА_1 уникав виконання додаткових завдань суду не надано, тому не зрозуміло з чого комісія зробила такі висновки. Члени комісії без підтвердження будь-якими документами, вважали встановленим факти, що ОСОБА_1 додаткові завдання виконує після кількох нагадувань, або їх уникає, що є порушенням права позивача.

Як вказував представник відповідача приймаючи рішення що продуктивність праці працівників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вище ніж позивача ОСОБА_1 комісією враховувалися службові записки, які долучені до матеріалів справи та досліджувалися судом в судовому засіданні. Суд не приймає до уваги службові записки складені заступником начальника цеху ОСОБА_5 від 02.03.2018 року, та 24.05.2018 року щодо виходу на заміну операторів товарних (по зливу залізничних цистерн) ОСОБА_29., ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 оскільки вказані доповідні не є показниками більш високої кваліфікації та продуктивності праці вказаних працівників. Надані суду доповідні від 21.06.2019 року, від 05.05.2019 року, від 28.05.2019 року складалися вже після засідання комісії, тому не мають правого значення для вирішення даного спору. 29.10.2019 року представником відповідача надано суду додаткові документи, які згідно з позицією ТОВ «Укрлоудсистем» підтверджують відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі, зокрема: накази директора ТОВ «Укрлоудсистем» № 312-К/ДЛ від 10.12.2018 року, яким було вирішено преміювати низку працівників, в тому числі операторів товарних( по зливу залізничних цистерн) : ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , та ОСОБА_24 , наказ директора ТОВ «Укрлоудсистем» № 314-К/ДЛ від 11.12.2018 року, яким було вирішено преміювати працівників цеху № 1 премією в розмірі 1250 гривень, в тому числі наступних операторів товарних (по зливу залізничних цистерн) : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 .. Позивач не був премійований за даним наказом. Суду надано наряди - допуски на виконання додаткових робіт від 26.04.2018 року, від 04.05.2018 року, від 01.06.2018 року, від 11.07.2018 року, з яких вбачається що оператори товарні ( по зливу залізничних цистерн) ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , виконували додаткові завдання та роботи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з приводу додатково наданих документів, пояснював суду, що стосовно преміювання працівників за 2018 рік, вперше дізнався тільки залі суду, тому існують сумніви щодо виплати цих грошових коштів. Щодо виконання додаткових робіт розповів, що додаткові роботи виконувалися завжди у тому числі і ним і операторами його зміни, але наряди-допуски ніколи не складалися. Вважає, що вказані документи відповідачем оформлені пізніше, щоб якось закріпити свою позицію по справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців.

В контексті ст. 42 КЗпП України при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України. За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, надані документи, суд прийшов до висновку, що комісія помилково визначила, що ОСОБА_1 мав нижчу продуктивність праці порівняно із іншими працівниками, а саме ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , тому що надані документи не є доказами, які визначають продуктивність праці і кваліфікації працівника. Як зазначено у положеннях ч.1ч.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається зокрема: сімейним - при наявності двох або більше утриманців; особам в сім`ї яких не має інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві , в установі, організації.

ОСОБА_1 в судовому засіданні наголошував, що працівники які залишилися на роботі, мають значно менший стаж роботи наданому підприємстві, ніж він, оскільки позивач мав безперервний стаж роботи у ТОВ «Укрлоудсистем» тривалістю понад чотирнадцять років ( з 01.03.2003 року по 02.06.2017 рік), що підтверджується записами у трудові книжці. Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 30 жовтня 2019 року не надав суду відомості щодо стажу роботи працівників : ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , якім за рішенням комісії надано переважне право залишення на роботі. Не надано суду документів, щодо наявності в цих осіб двох або більше утриманців, що в сім`ях цих працівників, не має інших працівників з самостійним заробітком, а тому відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 мав перевагу перед іншими працівниками, як працівник з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади оператора товарного ( по зливу залізничних цистерн), цех № 1 (перевалочний комплекс СВГ), ТОВ «Укрлоудсистем» у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників ( п.1 ст.40 КЗпП України) відбулося з порушенням правил ст. ст. ст.40, 42 КЗпП України, оскільки комісією неправомірно встановлено відсутність у ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору без посередньо до районного, районного у місті, міського чи міск районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з роботи в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачем не оспорюється, що копію наказу про звільнення він отримав 15.04.2019 року, у зв`язку з чим місячний строк для пред`явлення даного позову сплив 15.05.2019 року. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 подав позов до суду 17 липня 2019 року.

У відзиві на позов ТОВ «Укрлоудсистем» наголошує на тому, що ОСОБА_1 подав позов про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу із порушенням місячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.

Обґрунтовуючи факт несвоєчасного звернення до суду із відповідним позовом, 20 серпня 2019 року позивачем підписана заява про поновлення строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, яка обґрунтована наступними обставинами.

14.05.2019 року ОСОБА_1 дізнався про існування Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до якого і звернувся із метою захисту своїх трудових прав, які позивач вважає порушеними, на підтвердження чого надано звернення від 14.05.2019 року. Наказом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.05.2019 року № 300- н/д було вирішено надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу, що передбачає складання документів процесуального характеру з метою звернення до суду для поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На виконання вказаного наказу, Одеським місцевим центром з надання безоплатної правої допомоги було видане доручення від 20.06.2019 року, яким уповноважено адвоката Токарчук В.В. на надання відповідної правової допомоги ОСОБА_1 .. На думку позивача наведені обставини підтверджують поважність причин пропуску ним визначеного ст. 233 КЗпП України строку на пред`явлення даного позову до суду.

Суд критично оцінює позицію позивача щодо поважності пропуску строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 - 5 ст. 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд приходить до висновку, що факт звернення позивача за отриманням правової допомоги лише за один календарний день до закінчення строку позовної давності, без зазначення поважних обставин, які б перешкоджали зверненню позивача за отриманням правової допомоги у більш ранній термін, не можна вважати поважними причинами для пропуску строку позовної давності. Не приймається судом до уваги і надана позивачем довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 239102 серія 12 ААБ від 22.03.2019 року, з якої вбачається що батько позивача - ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом першої групи та потребує стороннього догляду, оскільки документами не підтверджено, що тільки позивач здійснює сторонній догляд за батьком, а тому не мав можливості у місячний строк звернутися до суду з даним позовом. Крім того документами підтверджується, що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , склад його сім`ї : дружина, донька та син. Зі слів позивача його батьки - батько та мати мешкають окремо, догляд за батьком він здійснював у вільний від роботи час.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, визначеної правилами ч.1 ст.233 КЗпП України. Оскільки позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі, суд відмовляючи у задоволенні вимог про поновлення на роботі відмовляє і у задоволенні вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. 21, п.1ст.40, ч.1,п.1,ч.2 ст.42, ст. 49-2, ч.1, ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлоудсистем» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до Одеського апеляційного суду в тридцятиденний термін.

Рішення суду в повному обсязі складено 31 жовтня 2019 року.

Головуючий:

31.10.19