Ухвала суду № 85303649, 30.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8716/18

Провадження № 2/522/1261/19

У Х В А Л А

30 жовтня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Полегенького В.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації,-

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації.

Позивачі у судове засідання призначене на 03.07.2019 року не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки позивач суд до відома не поставив. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано. 03.07.2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи в зв`язку з відрядженням до м. Києва.

07.08.2019 року від ОСОБА_2 надійшла заява про зміну предмета позову, яку вона підписала, але позивачем ОСОБА_6 заява не підписана.

В судове засідання призначене 07.08.2019 року представник позивачів ОСОБА_5 з`явилася, заявила клопотання про витребування доказів, позивач ОСОБА_1 не з`явився, слухання справи відкладено на 26.09.2019 року. Про розгляд справи призначенй 07.08.2019 року позивач ОСОБА_1 був сповіщений належним чином, про що свідчить розписка представника за довіреністю доньки ОСОБА_7 (т.1, а.с. 128)

У судове засідання, призначене на 26 вересня 2019 року, позивачі та представник позивачів не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки позивачі суд до відома не поставили. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача до суду не подано. Належне сповіщення підтверджене розпискою адвоката у справі.

В судове засідання призначене на 30.10.2019 року позивачі та представник позивачів ОСОБА_5 не з`явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Про причини своєї неявки позивач та представник ОСОБА_5 суд до відома не поставили.

30.10.2019 року від відправника ОСОБА_7 , яка є донькою позивачів та залучалася до справи, як представник за довіреністю, на електрону пошту суду надійшла заява від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи з посиланням на хворобу.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч.3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Також суд вказує, що причини неодноразової неявки позивачів та представника у судове засідання не мають значення для оцінки процесуальної поведінки.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Матеріалами справи підтверджується що позивачі та їх представник не цікавляться розглядом справи. Представник позивача, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідну заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав, чим, затягує розгляд справи та позбавляють суд можливості закінчити підготовче засідання. Таким чином неявка позивачів та їх представника перешкоджає розгляду справи за наслідком зловживання своїми правами.

З огляду на те, що позивачі та їх представник неодноразово не з`явилися у судове засідання та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, строк розгляду справи сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 44 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 44 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Науменко А.В.

30.10.2019