Ухвала суду № 85302132, 24.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 жовтня 2019 року м. Київ № 826/13871/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_6. у справі №826/13871/16 в адміністративній справі

за позовомПублічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти"доМіністерства юстиції Українитреті особи про1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3 4. ОСОБА_4 5. ОСОБА_5 визнання протиправним та скасування наказуВ С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Інститут транспорту нафти") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №2557/5 від 23 серпня 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року адміністративну справу №826/13871/16 прийнято до провадження призначено справу до судового розгляду.

04.04.2019 р. до суду надійшла заява третьої особи - ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_6. від розгляду справи.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України перебували та перебувають на розгляді скарги на суддю ОСОБА_6., що викликає сумнів в неупередженості судді.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_6. у справі №826/13871/16 Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Разом з тим, суд зазначає, що системний аналіз зазначених норм вказує на те, що саме по собі звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи не є ознакою впливу на суд чи втручання у діяльність суду крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Водночас відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Як встановлено частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо, зокрема очевидною метою подання скарги є спонукання судді, до ухвалення певного судового рішення (пункт 3).

Таким чином, оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг на суддю ОСОБА_6 буде здійснена дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя (її членом) під час дисциплінарного провадження.

Між тим, заявником не надано пояснення, який причинно-наслідковий зв`язок наявний між наявністю скарги на дії судді та висновком про упередженість судді під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_6. є необґрунтованою та про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х ВА Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_6.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не підлягає оскарженню.

Суддя І.А. Качур