Рішення № 85301457, 16.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року справа № 580/2191/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Сачинської В.С.,

представника позивача Омельянюка А.А . - за посадою,

представника відповідача Гадіон А.І. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Кам`янський завод продтоварів" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Кам`янський завод продтоварів" (далі - позивач) з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу від 04.12.2018 №ЧК-1047/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-637;

- визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу від 04.12.2018 №ЧК-1047/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-638.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувані постанови є протиправними та такими, що підлягають до скасування, оскільки прийняті на підставі висновків перевірки, яка проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства, а самі висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою від 15.07.2019 відкрито провадження у справі № 580/2191/19 за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, 02.08.2019 відповідачем надано відзив на позов, в якому вказує, що перевірка проведена з дотриманням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 № 295. У ході проведеного інспекційного відвідування підприємства встановлено порушення позивачем вимог законодавства про працю, у зв`язку з чим винесено оскаржувані постанови. Відповідач вважає доводи сторони позивача безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 12.08.21019.

Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві та запереченнях від 16.08.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що з у період 09.11.2018 по 12.11.2018 уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області відповідно до направлення на проведення перевірки від 07.11.2018 № 2518, виданого на підставі наказу від 07.11.2018 № 1105-Н, проведено інспекційне відвідування Приватного акціонерного товариства "Кам`янський завод продтоварів" (далі - ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів") з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, за результатами якого складено акт № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 (а. с. 12 - 24).

Захід державного контролю проводився за місцем здійснення позивачем підприємницької діяльності: вул . Леніна, буд. 19 , Кам`янський район, м. Кам`янка , Черкаська область.

Підставою проведення вказаного інспекційного відвідування слугувало надходження 25.10.2018 на адресу Управління Держпраці у Черкаській області звернення працівника про порушення стосовно нього ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" вимог законодавства про працю (а. с. 118).

Як вбачається з акта № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 у ході вказаного інспекційного відвідування інспекторами праці Шевченко М.В. , Кожушко Р.М. та Лісовим О.Т. встановлено, що в порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України на ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" трудові відносини з певними працівниками підміняються цивільно правовими.

Судом встановлено, що направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 07.11.2018 № 2518 одержано директором ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" Омельянюком Андрієм Анатолійовичем 09.11.2018, що підтверджується підписом останнього на вказаному направленні (а. с. 81).

У акті № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 зазначено, що відповідно до цивільно-правового договору від 01.06.2018 № 01-18ЦПХ, укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 останній з 01.06.2018 до 30.06.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.07.2018 № 03-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 , останній з 01.07.2018 до 31.07.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.08.2018 № 05-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 , останній з 01.08.2018 до 31.08.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.09.2018 № 07-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 , останній з 01.09.2018 до 30.09.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.10.2018 № 09-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 , останній з 01.10.2018 до 31.10.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.11.2018 № 11-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_5 , останній з 01.11.2018 до 30.11.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.06.2018 № 02-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.06.2018 до 30.06.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.07.2018 № 04-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.07.2018 до 31.07.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.08.2018 № 06-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.08.2018 до 31.08.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.09.2018 № 08-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.09.2018 до 30.09.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.10.2018 № 10-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.10.2018 до 31.10.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.11.2018 № 12-18 ЦПХ укладеного між ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в особі директора Омельянюк Андрія Анатолійовича та ОСОБА_6 , останній з 01.11.2018 до 30.11.2018 виконує роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

У акті перевірки зазначено, що у вказаних цивільно-правових договорах відсутня кількість та вартість робіт. Роботи по вищевказаним договорам підпадають під ознаки кваліфікаційних вимог охоронника, передбачені для даної професії згідно з Довідником кваліфікаційних харакеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.

З огляду на наведене у акті № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 вказано, що має місце факт допуску працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до роботи без видання відповідного наказу (розпорядження) та без повідомлення ДФС, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 24 КЗпП України.

Також у акті № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 зазначено, що у ході інспекційного відвідування встановлено, що виплата заробітної плати проводилась через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Перевіркою встановлено, що протягом січня 2018 року по жовтень 2018 року наявні випадки виплати заробітної плати з порушенням проміжку часу, який перевищує 16 календарних днів. Згідно з даними відомостей зарахування на карткові рахунки встановлено, що заробітна плата за грудень 2017 року виплачена 25.01.2018, за січень 2018 року - 27.02.2018, за лютий 2018 року - 21.03.2018, за березень 2018 року - 02.05.2018, за квітень 2018 року - 30.05.2018, за травень 2018 року - 26.06.2018, за червень 2018 року - 31.07.2018, за липень 2018 року - 27.08.2018, за серпень 2018 року - 27.09.2019, за вересень 2018 року - 29.10.2018, за жовтень 2018 року станом на 12.11.2018 заробітна плата не виплачена, чим порушено ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці".

Примірники акта інспекційного відвідування № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 направлено позивачу разом з супровідним від 14.11.2018.

Заперечення чи зауваження до акта від позивача на адресу Управління не надходили.

22.11.2018 Управлінням Держпраці у Черкаській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ЧК-1047/374/АВ/П у строк до 06.12.2018 (а.с. 25 - 32).

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.11.2018 відповідачем рекомендованим листом направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, що підтверджується списком №3332 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, фіскальним чеком від 21.11.2018 (а.с. 84).

На розгляд справи представник позивача не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи про накладення штрафу Управлінню не надходило, а тому відповідно до п. 7 Порядку № 509 справу розглянуто без участі представника позивача.

04.12.2018 на підставі вищезазначеного акта інспекційного відвідування № ЧК-1047/374/АВ від 12.11.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області винесено постанову №ЧК-1047/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-637, відповідно до якої за порушення позивачем вимог ст. 115 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", керуючись ст. 259 КЗпП України на позивача накладено штраф у сумі 3 723 грн 00 коп.

Постановою Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу від 04.12.2018 №ЧК-1047/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-638 від 04.12.2018 за порушення ст. 24 КЗпП України на позивача накладено штраф у сумі 223 380 грн 00 коп.

Примірники постанов відправлено позивачу листом від 05.12.2018 на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Леніна, буд. 19, Кам`янський район, м. Кам`янка, Черкаська область, що підтверджується списком №3507 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, фіскальним чеком від 05.12.2018 (а. с. 85).

Вважаючи, що вказані постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в частиною першою статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 "Положення про Державну службу України з питань праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані "Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відтак суд вважає необґрунтованими твердження позивача про відсутність підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення перевірки, оскільки, інспекційне відвідування ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" проведено на підставі звернення працівника товариства 25.10.2018 за вх. № К-838/14-01 від 25.10.2018 на Урядову гарячу лінію про порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та несвоєчасної виплати заробітної плати (а. с. 118).

Суд також відхиляє доводи сторони позивача, що інспекційне відвідування не могло бути проведене за відсутності директора товариства Омельянюка Андрія Анатолійовича, який у період з 09.11.2018 по 12.11.2018 перебував у відрядженні і був відсутній на території підприємства, оскільки на наявній у матеріалах справи копії направлення на проведення перевірки наявний підпис Омельянюка Андрія Анатолійовича про отримання направлення 09.11.2018 і відтиск печатки господарюючого суб`єкта ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" (а.с. 81).

Щодо посилання сторони позивача щодо необхідності отримання згоди Мінсоцполітики на проведення позапланової перевірки суд зазначає про таке.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІУ "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція МОП № 81).

Відповідно до статті 12 Конвенції МОП № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі статтею 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Таким чином, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. А сам контролюючий захід проводити лише за наявності службового посвідчення, незалежно від того, яка інформація стала підставою для прийняття такого рішення.

Окрім того, стаття 16 Конвенції МОП № 81 надає інспектору повноваження проводити інспекційний захід в обсязі, який є необхідним для перевірки дотримання об`єктом відвідування норм законодавства про працю.

Отже, головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці у Черкаській області уповноважені проводити контролюючі заходи настільки ретельно, щоб встановити рівень дотримання суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Щодо виявлених порушень у ході проведення інспекційного відвідування ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів", суд зазначає про таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України.

Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Приписами пункту 8 Порядку № 590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, інспекційне відвідування ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" було проведено на підставі звернення працівника ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" на Урядову гарячу лінію за вх. № К-838/14-01 від 25.10.2018 про порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та несвоєчасної виплати заробітної плати.

Відповідачем за підсумками перевірки ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" в акті перевірки зафіксовано допущення позивачем до роботи 2 працівників без оформлення трудового договору, які проводили наступні роботи: роботи по догляду за адміністративними, виробничими приміщеннями на території підприємства, попередження проникнення сторонніх осіб.

У письмових поясненнях наданих 12.02.2019 директору ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що із заявами про порушення позивачем стосовно них законодавства про працю не звертались, оскільки не є працівниками товариства та надають послуги згідно з договорами цивільно-правового характеру (а.с. 61, 62).

Однак зі змісту цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з вказаними фізичними особами (а. с. 36 - 47), судом встановлено, що предметами останніх є послуги охорони адміністративних та виробничих приміщень, розташованих на території товариства.

Вищевказані особи виконували не індивідуально визначену роботу, передбачену угодою. Функції, які виконували такі особи за вказаними договорами, не є самостійними, а здійснювались в межах робіт по охороні приміщень з систематичним виконанням цих функцій, що виключає можливість роботи в будь-який зручний час.

Судом також встановлено, що у цивільно-правових угодах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що вказує на наявність трудових відносини між позивачем та вищевказаними особами.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Відтак зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та вказаними вище особами як трудових.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд не вбачає правових підстав для відступу від цього висновку.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено 2 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Також інспекційним відвідуванням встановлено, що виплата заробітної плати на ПрАТ "Кам`янський завод продтоварів" проводилась через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після періоду, за який здійснюється виплата. Вказане встановлено на підставі, зокрема, наявних у матеріалах справи розрахункових відомостей зарахувань на карткові рахунки працівників (а.с. 87 - 96).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Сторона позивача доказів на спростування виявлених порушень в цій частині не назвала та не надала.

Відповідно до частин першої та другої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).

Зважаючи на встановлені порушення позивачем, суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки та накладенні вищевказаних штрафів на підставі спірних постанов, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Кам`янський завод продтоварів" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень - відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.10.2019.

Суддя С.О. Кульчицький