Рішення № 85301104, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 жовтня 2019 р. справа № 520/8880/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кокоуліної Н.М.,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40867285) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, у якому просить суд:

- визнати протиправним повернення документів для призначення пенсії за вислугу років на ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань призначення пенсії ОСОБА_1 №175 від 07.08.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області витребувати з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , які протиправно були повернуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняте нове Рішення, яким призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як такому, що має на день звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України 24 роки 11 місяців 12 днів вислуги, з дня звернення його із заявою про її призначення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що після звільнення він звернувся через Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Документи для призначення пенсії направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Північно-Східним міжрегіональним управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. 25.06.2018 від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції позивач отримав копію листа №16173-14/20 від 15.06.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому зазначено, що відповідач повертає матеріали для призначення пенсії за вислугою років на ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він був звільнений в період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року та мав на момент звільнення календарну вислугу років 19 років 4 місяці 2 дні, тому призначити пенсію за вислугу років не є можливим.

Позивач вважає лист №16173-14/20 від 15.06.2018 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області таким, що не відповідає чинному законодавству, а повернення матеріалів та не призначення йому пенсії протиправним, зокрема, повернення без розгляду заяви позивача про призначення пенсії та документів без прийняття відповідного Рішення, що передбачено Порядком подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Рішення комісії з питань призначення пенсії №175 від 07.08.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та непризначення пенсії за вислугу років.

У відзиві на адміністративний позов відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим що позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років (наявні 19 років місяці 02 дні, а необхідно 23 календарних роки та шість місяців), призначити йому пенсію за вислугу років не виявляється можливим.

Третьою особою надано пояснення щодо позову, в яких вказано, що 07.06.2018 за вих. № 22/4.3-7425 Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлена заява позивача про призначення пенсії та відповідний пакет документів. Листом від 15.06.2018 №16173-14/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло зазначені вище матеріали, оскільки на момент звільнення його календарна вислуга становила 19 років 4 місяці 2 дні, про що міжрегіональним управлінням було проінформовано позивача.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства, у письмових поясненнях просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 (справа № 820/5101/18), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що 05.04.2018 наказом №67/ОС-18 начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" у зв`язку із скороченням штатів. Відповідно до витягу з наказу вислуга років на день звільнення складає 19 років 4 місяці 2 дні.

07.06.2018 за вих. № 22/4.3-7425 Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлена заява позивача про призначення пенсії та відповідний пакет документів.

Листом від 15.06.2018 №16173-14/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло зазначені вище матеріали, оскільки на момент звільнення його календарна вислуга становила 19 років 4 місяці 2 дні.

05.07.2019 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням надіслати на його адресу копію рішення/розпорядження, яке передбачено пунктом 17 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 21.08.2019 вих.№3468/Л-14 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу надіслано копію рішення Комісії №175 від 07.08.2018 з питання призначення пенсії.

Рішенням №175 від 07.08.2018 з посиланням на п.а ст.12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мотивовано тим, що позивач звільнений в період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року та має на момент звільнення календарну вислугу років 19 рік 4 місяці 2 дні, а тому призначити йому пенсію за вислугу років не виявляється можливим.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішенням відповідача, позив звернувся до суду із вказаним позовом.

По суті оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Стаття 17 Закону №2262 визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії. Жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.

Разом з тим, ні в статті 12, ні в статті 17 Закону не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначити особам при наявності 24 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Тоді як вказаними нормами чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних років та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Таким чином, право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років: наявні 19 років 4 місяці 02 днів, а необхідно 23 календарних роки та 6 місяців, а тому у оскаржуваному рішенні відповідачем дотримано вимог закону щодо відмови у призначенні пенсії.

До аналогічного висновку прийшов суд у рішенні від 18 липня 2018 (справа № 820/5101/18), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

У межах спірних правовідносин відповідачем аргументовано правомірність висновків при прийнятті Рішення комісії з питань призначення пенсії ОСОБА_1 №175 від 07.08.2018, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій щодо повернення документів для призначення пенсії за вислугу років на ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Позивач посилається на вищевказану норму права та при цьому зазначає, що відповідач не мав права повертати заяву про призначення пенсії та додані до неї документи до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Як спосіб захисту свого порушеного права позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області витребувати з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить норм, які б чітко визначали послідовність дій пенсійного органу щодо документообігу у разі отримання заяви та документів для призначення пенсії, що унеможливлюють таке призначення, а тому доводи позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно процедури повернення таких документів на адресу Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є необґрунтованими нормативно.

Судом встановлено, що рішення про відмову у призначенні пенсії відповідачем прийнято з порушенням строку, встановленого п. 17 Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

При цьому судом зроблено висновок про правомірність рішення №175 від 07.08.2018, а тому процедурні порушення, допущені відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не можуть свідчити про його очевидну протиправність, оскільки права позивача, що підлягають судовому захисту, ним не порушено.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 40867285) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 жовтня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов