Ухвала суду № 85300835, 30.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 жовтня 2019 р. № 400/2576/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі

за позовом:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про:зобов`язання вчинити певні дії, встановив:

20.08.2019 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (надалі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про зобов`язання ОСОБА_1 (надалі - відповідач) знести об`єкт самочинного будівництва - гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27.08.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 24.09.2019.

В зв`язку з відрядженням судді 24.09.2019 судове засідання мало відбутися 27.09.2019.

В зв`язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін та відсутністю доказів повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду, суд відклав розгляд справи на 17.10.2019.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене 25.09.2019 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (арк. спр. 75-79).

Ухвалою від 17.10.2019 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк (10 днів з дня вручення ухвали) для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

28.10.2019 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

При вирішенні заяви Управління суд виходив з такого.

Абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

14.09.2018 посадова особа Управління склала Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 108/2018 (надалі - Акт від 14.09.2018, арк. спр. 25-32). Предметом перевірки було дотримання відповідачем - суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво гаража по АДРЕСА_1 ».

Відповідно до викладеного в Акті від 14.09.2018, ОСОБА_2 (замовник) порушила частину першу статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038) та пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт». У розділі VI наведений детальний опис виявленого порушення: «Виходом на місце, візуальним оглядом встановлено що станом на 06.09.2019р виконані будівельні роботи з улаштування стін гаражу із газобетонних блоків та встановлено дерев`яний брус під перекриття. Також згідно усних пояснень ОСОБА_1 будівельні роботи вона виконує самостійно без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи на об`єкті із незначним класом наслідків (СС1) Не подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України …».

14.09.2018 посадовою особою Управління був складений Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 55 (надалі - Припис № 55, арк. спр. 33), яким ОСОБА_1 було зобов`язана негайно зупинити виконання робіт та у строк до 14.11.2018 усунути встановлене порушення шляхом отримання документу, що дає право виконання будівельних робіт, або привести земельну ділянку у стан, що передував самочинному будівництву.

Як зазначено у позові, Управління «… вважає, що будівля гаража ... є самочинним будівництвом …».

Акт від 14.09.2018 та Припис № 55 ОСОБА_1 отримала 14.09.2018.

Вимоги Припису № 55 відповідач у визначений строк не виконала, підтвердженням чого, серед іншого, є складений 23.01.2019 посадовою особою Управління Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 02/2019 (надалі - Акт від 23.01.2019, арк. спр. 14-23). Так, згідно з Актом від 23.01.2019 «… встановлено, що вимоги п. 2 припису від 14.09.2018р № 55 не виконано, не отримано документ, що дає право виконання будівельних робіт, що підтверджується відсутністю повідомлення у Єдиному реєстрі дозвільних документів, у зв`язку з відсутністю права власності на земельну ділянку, що не дало змогу отримати будівельний паспорт. Також не виконані вимоги п.3 припису по приведенню земельної ділянки до стану, що передував самочинному будівництву … власником ОСОБА_1 не виконані вимоги п.3 припису у частині знесення самовільно збудованого гаража …».

Частиною першою статті 38 Закону № 3038 (а саме цією нормою позивач обґрунтував вимоги адміністративного позову) встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином, день виникнення підстав (про який вказано в абзаці другому частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України) є наступний день після закінчення установленого суб`єктом владних повноважень строку добровільного виконання суб`єктом містобудування вимог, встановлених у приписі.

В даному випадку таким днем є 15.11.2018.

Суд зауважив, що заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду містить суперечливі доводи.

Так, позивач просив суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити цей строк, але при цьому зазначив, що «… саме після 23.07.2019 виникли обставини, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог …». Датою, з якої, на думку позивача, має обчислюватися строк, є дата листа Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради № 17-2926, що був адресований юридичному департаменту Миколаївської міської ради у відповідь на лист останнього (арк. спр. 45), та яким Департамент архітектури та містобудування повідомив юридичний департамент про те, що містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкту будівництва відповідачу не надавались. Проте, якщо виходити з логіки позивача, то відлік визначеного абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку розпочався 24.07.2019, тому, з урахуванням дати подання Управлінням позову (20.08.2019), необхідності у поновленні строку не існує.

Суд доводи позивача відхилив, оскільки датою початку строку, про що і вказано в ухвалі від 17.10.2019, є 15.11.2018 - наступний день після спливу визначеного у Приписі № 55 строку.

Оскільки Управління не довело наявність поважних причин, що перешкоджали своєчасному зверненню (не пізніше 15.02.2019) до суду з відповідної позовною заявою, суд, на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що плачений судовий збір підлягає поверненню, відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна