Рішення № 85300807, 30.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 р. № 400/2626/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ 48, 03048

треті особи:Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, вул. Новозаводська, 1Б/1, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправними та скасування наказів від 14.03.2019 р. № 238 та від 29.07.2019 р. № 564 в частинах звільнення зі служби, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 238 від 14.03.2019 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 564 о/с від 29.07.2019 роу в частині звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити позивача на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на корсить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.2019 року до дня поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що звільнення його з посади є незаконним, оскільки висновок службового розслідування на підставі якого його звільнено грунтується на матеріалах кримінального провадження від 28.01.2019р., яке на момент затвердження Висновку службового розслідування (04.03.2019р.) навіть не було направлено до суду. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину та не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку й не буде встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає у відзиві на позовну заяву, що оскаржуваний наказ відповідає нормам чинного законодавства. Дисциплінарне розслідування відносно позивача було призначено на підставі допущених ОСОБА_1 грубих порушень службової дисципліни, які є несумісними з статусом поліцейського та перешкоджають подальшому його проходженню служби в поліції, а саме - порушення присяги поліцейського. Крім того, відносно позивача Заводським районним судом м.Миколаєва порушено кримінальне провадження по справі № 487/963/19, в якій ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Відповідач вважає, що з урахуванням ситуації відносно позивача що склалась та з урахуванням відкритого кримінального провадження, встановлення факту порушення позивачем службової дисципліни, що виразилася у не вжитті жодних заходів щодо інформування осіб, відповідальних за розшук транспортного засобу, який оголошено в розшук відділом ДВС Арбузинського РУЮ в Миколаївській області, Висновок Дициплінарної комісії про притягнення позивача до дисциплінарного стягненя у вигляді звільнення зі служби є обгрунтованим та законним.

Від третьої особи - жодних пояснень по справі, заяв чи клоптотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліії України на посаді старшого інспектора відділу моніторингу та налітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департамету патрульної поліції Національної поліції України з 10.12.2015 року.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 29.07.2019 року за № 564 о/с України "Про особовий склад" ОСОБА_1 звільнено зві служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

Підставою для прийняття вказаного вище наказу про звільнення позивача став Наказ Департаменту патрульної поліції від 14.03.2019р. № 238 "Про застосування до працівника патрульної поліції в Миколаїській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення".

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.02.2019р. № 199, проведено службове розслідування з метою повного усебічного та об`єктивного встановлення причин та обставин, які стали підставою для унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань .за № 62019150000000039 відомостей про скоєння тимчасово виконуючим обовязки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції 1 ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою ст. 368 Кримінального кодексу України.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 26.10.2018 року № 1041 о/с на старшого Інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП на період часу з 26.10.2018 до 18.02.2019р.

Під чад службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 довідавшись про те, що капрал поліції ОСОБА_5 , експлуатує транспортний засіб Кіа Маgentis, номерний знак НОМЕР_1 , який оголошено в розшук відділом ДВС Арбузинського РУЮ в Миколаївській області (майно боржника), не здійснив жодних заходів щодо інформування працівників вказаного відділу з метою затримання транспортного засобу.

Разом з тим, як вказано в наказі № 238 від 14.03.2019 оку, капітан поліції ОСОБА_1 спонукав та терпимо ставився до вчинення коралом поліції ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, а саме вказав останньому про необхідність встановлення на транспортний засіб Кіа Маgentis, реєстраційний номер НОМЕР_1 номерних знаків, які не належать вказаному транспортному засобу, задля уникнення виявлення розшукуваного автомобіля системою "Рубіж".

Таким чином, як вважав відповідач, позивач спонукав капрала поліції ОСОБА_5 , до вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено сст.121 КУпАП, замість виконання своїх прямих посадових обов`язків, пов"язаних з усуненням причин та умов, що зумовлюють вчинення правопорушень, у тому числі адміністративних.

Відповідач вважає, що позивач, який тимчасово виконував обов`язки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП, виявивши факт порушення службової дисципліни підлеглим працівником повинен був вжити заходів для припинення такого порушення, а також забезпечити своєчасне та об`єктивне проведення службового розслідування, згідно з вимогами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893.

За результатами проведення службового розслідування встановлено, що позивачем вчинено грубе порушення службової дисципліни, а такий факт підтвердився результатами самого службового розслідування, про що зазначено у Висновку від 04.03.2019р. (а.с. 21-43).

Крім того, висновком службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , будучи поліцейським, допустив ряд грубих порушень службової дисципліни, які є несумісними із статусом поліцейського, відтак перешкоджають подальшому його проходженню служби в поліції.

Детально дослідив висновок дисциплінарного розслідування та надані до справи докази, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормагивно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Виходячи з матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що позивач дізнавшись про те, що капрал поліції ОСОБА_5 експлуатує транспортний засіб, Кіа Magentis, номерний знак НОМЕР_1 , який оголошено в розшук відділом ДВС Арбузинського РУЮ в Миколаївській області (майно боржника) не вжив жодних заходів щодо інформування осіб, відповідальних за розшук вказаного транспортного засобу.

Виходячи з матеріалів службового розслідування та пояснень відповідача зазначених у відзиві, ОСОБА_1 спонукав до вчинення капралом поліції ОСОБА_5 . адміністративного правопорушення, а саме вказав останньому про необхідність встановлення на транспортний засіб Кіа Magentis, номерний знак НОМЕР_1 номерних знаків, які не належать вказаному транспортному засобу, задля уникнення виявлення розшукуваного автомобіля системою «Рубіж».

Таким чином капітан поліції ОСОБА_1 сприяв і спонукав капрала поліції ОСОБА_5 до вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 121 КУпАП, замість виконання своїх прямих посадових обов`язків, пов`язаних з усуненням причин та умов, що зумовлюють вчинення правопорушень, у тому числі адміністративних.

Згідно з частиною першою статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Приписами пунктів 1, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті третьої Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.

З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан га об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 2 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09,11.2016 № 1179, метою цих Правил є врегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України» інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.

Таким чином, старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 , який тимчасово виконував обов`язки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП, виявивши факт порушення підлеглим працівником службової дисципліни повинен був вжити заходів для припинення такого порушення, а також забезпечити своєчасне та об`єктивне проведення службового розслідування, згідно з вимогами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.201В №893.

Позивачем не доведено перед судом та не підтверджено матеріалами справи те, що ним вживались всі заходи щодо припинення порушення вчиненого підлеглим працівником та забезпечення своєчасного та об`єктивного проведення службового розслідування.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закоун України "Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним Статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Таким чином, суд вважає, що в ході службового розслідування повністю підтверджено факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразився у не вжитті жодних заходів щодо інформування осіб, відповідальних за розшук транспортного засобу Кіа Magentis . номерний знак НОМЕР_1 , що оголошено в розшук відділом ДВС Арбузинського РУЮ в Миколаївській області (майно боржника), та експлуатувався капралом поліції ОСОБА_5 .

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами 1, 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Стагутом .

Згідно з пунктами 1, 2, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.4 розділу 1 Посадової інструкції тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції «Про затвердження посадових інструкцій» від 13.12.2017 № 6086 (далі - Посадова інструкція). У своїй діяльності заступник начальника управління - начальник відділу керується Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про державну службу» та іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Департамент патрульної поліції, Положенням про Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, цією Інструкцією, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва, за винятком тих, що порушують Конституцію України та закони України, або є явно незаконними чи злочинними.

Відповідно до пункту 2.2.11 розділу 2 Посадової інструкції, заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення здійснює координаційішй контроль за законністю процедур тимчасового затримання (евакуації) транспортних засобів співробітниками Управління в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.2 розділу 4 Посадової інструкції, заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення несе відповідальність за: неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків; порушення правил поведінки та професійної етики, обмежень, пов`язаних з проходженням служби у поліції; недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці. Заступник начальника управління - начальник відділу у разі неналежного виконання своїх посадових обов`язків несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, керівник органу (підрозділу) поліції або його заступник повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно- правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.

Так, в ході проведення службового розслідування було підтверджено відомості, які стали підставою для призначення такого розслідування. За результатом проведення службового розслідування, які були закріплені висновком від 04.03.2019 року Департаментом патрульної поліції було видано накази від 14.03.2019 № 238 та № 564 від 29.07.2019 р. про застосування до працівника управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції.

З Висновку про дисциплінарне розслідування від 04.03.2019р. суд вбачає, що службове розслідування відбулося внаслідок підозри позивача у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

З цього приводу суд ззаначає, що набране законної сили судове рішення про пригягнення особи до відповідальнеє і і за вчинення кримінального правопорушення, є окремою підставою для звільнення особи зі служби. В даному випадку, позивача звільнено за порушення службової дисципліни, а тому посилання позивача на порушення відповідчаем вимог ст. 62 Конституції України, на думку суду є безпідставним.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 сч. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підстаі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надан; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно: 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення зі служби в поліції, зокрема, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється в зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеною відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частинами 1. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541 23073 (далі за текстом - Інструкція)

Пунктом 2.1. вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у томе числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охорошованих матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, реєстрації в Сдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Як передбачено частиною п`ятою статті 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Розділом VI Інструкції передбачені права та обов`язки учасників службового розслідування.

Згідно з п.н. 4.4.1 п. 4.4. Інструкції за рішенням уповноваженого начальника працівники управління (відділів, секторів) інспекції з особового складу кадрових підрозділів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС залучаються до проведення службових розслідувань при реєстрації в Єипному реєстрі досунових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення або повідомлення особі РНС про підозру у чиненні нею кримінального правопорушення.

Пунктом 7.1 Інструкції визначено, що особа РНС, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов`язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.

У відповідності до п. 8.2 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Пунктом 6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняє і вся у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У межах проведеного службового розслідування членами комісії встановлені причини та умови допущеного з боку позивача дисциплінарного проступку, а саме порушення Дисциплінарнго статтуту Національної поліії України, Присяги поліцейського, норм "Професійної етики", що послужило підставою для звільнення ОСОБА_9 з посади поліцейського.

Позивач в позовній заяві та в поясненнях наданих в судовому засіданні посилався на те, що висновок службового розслідування на підставі якого його звільнено грунтується на матеріалах кримінального провадження від 28.01.2019р., яке на момент затвердження Висновку службового розслідування (04.03.2019р.) навіть не було направлено до суду.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину та не може бути піддана покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку й не буде встановлено обвинувальним вироком суду. Позивач вважає, що якщо його вина у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена вироком суду, видання наказу про звільнення є передчасними та протиправним.

Суд не бере до уваги зазначені посилання позивача, оскільки підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало не наявність кримінального провадження відносно позивача, а саме порушення ОСОБА_9 "присяги поліцейського", яке являється дисциплінарним правопушенням та може нести за собою звільнення з посади.

Суд зазначає, що наявність содового рішення, яким буде встановлено вину позивача у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.386 КК України, не є визначальним для проведення службового розслідування та застосування до особи дисциплінарних стягнень. Встановлення обставин в даному випадку належить до компетенції осіб, яким доручено проведення такого службового розслідування та саме висновок такою розслідування ( підставою для застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень).

В даному випадку, звільнення відбулось за порушення службової дисципліни, вина позивача у скоєнні якого встановлюється у визначениму законом порядку, а тому посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 62 Конституції України, суд вважає безпідставними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховною Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, в якій зауважила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням сг.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики (рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C.v. the" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 1 1 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні та інші провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним в частині звільнення позивача зі служби, який видано відповідачем на підставі всебічного, об`єктивного дослідження обставин та за результатами проведеного службового розслідування.

До того, суд вважає, що як наслідок, не підлягає задоволенню й позовна вимога про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як така, що є похідною від позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів № 238 від 14.03.2019р. та № 564 від 29.07.2019р.

Згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень, довів перед судом правомірність своїх дій щодо прийнятого ним наказу та надав суду відповідні докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов