Рішення № 85300625, 31.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4198/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представник позивача - Хабарової М.О.;

представника відповідача - Оляша О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, ідентифікаційний код 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн., -

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просило: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500,00 гривень; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі наказу від 21.11.2018 року № 3518 та направлення на проведення перевірки від 21.11.2018 року № 2816 було проведено планову перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою розповсюдження продукції: АДРЕСА_3 . За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 27.11.2018 року № 1773 про виявлені порушення, а саме: на іграшці (позиція 2) або на пакуванні, або в документі, що супроводжує таку іграшку відсутній знак відповідності технічному регламенту; (позиція 1-2) - відсутня інформація про найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера, що порушує п.п.9, 10, 18, 19, 27, 44, 45 Технічного регламенту безпечності іграшок, який затверджений Постановою КМУ від 28.02.2018 р. № 151. На підставі Акту перевірки від 27.11.2018 року № 1773 були прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.11.2018 року № 1310-1314. 11.12.2018 р. був складений Протокол № 189 про виявлене порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та передано матеріали перевірки керівнику. За результатами розгляду справи було винесено Постанову про накладення штрафних санкцій № 311 від 18.12.2018 року, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції (позиція 1 Акту № 1773), яка не відповідає встановленим вимогам), застосовано штрафні санкції у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн. А також, Постанову № 312 від 18.12.2018 року якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції (позиція 2 Акту № 1773), яка не відповідає встановленим вимогам), застосовано штрафні санкції у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25500,0 грн. Постанову № 311 та Постанову № 312 від 18.12.2018 року згідно із відміткою в рекомендованому повідомленні було отримано відповідачем 22.12.2018 року. У Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відсутні відомості про добровільне виконання ФОП ОСОБА_1 Постанови № 311 та Постанови № 312 від 18.12.2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн. було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що рішеннями Управління Держпродспоживслужби №№ 85, 86, 87, 88, 89 від 30.01.2019 року було внесено зміни відповідно до рішень №№ 1310, 1311, 1312, 1313, 1314 від 27.11.2018 року та продовжено строк виконання останніх до 22.03.2019 року. У зв`язку з чим, 20.03.2019 року ФОП ОСОБА_1 надіслав Управлінню Держпродспоживслужби листа від 19.03.2019 року в якому повідомив, що йому не було надано можливості ознайомитись з матеріалами справи, та відповідно, надати необхідні пояснення та документи. У листі ОСОБА_1 також повідомив, що не є ані виробником, ані імпортером спірною продукції, а тому не має підстав вважати його особою яка ввела вказану продукцію в обіг. На підтвердження своїх доводів відповідач надав відповідні документи, накладну від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_6 та накладну від 19.10.2018 року видану ФОП Мірошниченко. У листі також було повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 більше не здійснює торгівельну діяльність за адресою АДРЕСА_3 , а спірна продукція була ним вилучена з прилавків магазину відразу після проведення перевірки 21.11.2018 року та більше не розповсюджувалась. 25.03.2019 року Управлінням Держпродспоживслужби були прийняті рішення №№ 231, 232, 233, 234, 235, згідно яких рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №№ 1310, 1311, 1312, 1313, 1314 від 27.11.2018 року скасовано. Управлінням Держпродспоживслужби визнано, що ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі та у встановлений строк виконано рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів рішень №№ 1310, 1311, 1312, 1313, 1314 від 27.11.2018 року. Втім постанови управління Держпродспоживслужби №№ 311, 312 від 18.12.2018 року у даному випадку є протиправними, оскільки: по-перше, винесені передчасно (до спливу строку на усунення порушень відповідачем); по-друге, спірними постановами застосовані штрафні санкції у розмірах, які не відповідають вимогам закону; по-третє, на підставі одного порушення винесено дві постанови про стягнення штрафу, що не передбачено діючим законодавством, по-четверте винесення вказаних постанов відносно ОСОБА_1 як до особи яка ввела в обіг продукцію є безпідставним, оскільки останній не є такою особою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, крім іншого, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно з Положенням, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 09.04.2018 року № 295, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

На підставі наказу № 3518 від 21.11.2018 року, направлення на проведення перевірки № 2816 від 21.11.2018 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено планову виїзну поєднану з невиїзною перевірку характеристик продукції у суб`єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , предмет перевірки: дитячі іграшки, хімічна продукція.

Відповідно до ч.17 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За результатами проведення перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт перевірки характеристик продукції № 1773 від 27.11.2018 року, в якому зафіксовано виявлені порушення: п.п.9, 10, 18, 19, 27, 44,45 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 28.02.2018 року, а саме: на іграшці (позиція 2) або на пакуванні, або в документі, що супроводжує таку іграшку відсутній знак відповідності технічному регламенту; (позиції 1-2) відсутня інформація про найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера.

Відповідно до Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 28.02.2018 року, 44. Іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знака відповідності технічним регламентам; 45. Знак відповідності технічним регламентам наноситься згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленим законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 примірник акту перевірки отримав в день складення, про що свідчить його власний підпис на ньому.

27.11.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі акту перевірки характеристик продукції № 1773 від 27.11.2018 року було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 1310-1314, відповідно до яких обмежено надання продукції на ринку (позиції 1-2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року) шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасової заборони надання продукції на ринку та до усунення формальної невідповідності, строк виконання яких до 28.01.2019 року.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом «б» пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту «б» пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

11.12.2018 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області склало протокол № 189 про виявлені порушення при проведенні перевірки характеристик продукції Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фактична адреса розповсюдження продукції: АДРЕСА_3 , які полягають у наступному: введення в обіг продукції (позиція № 1, 2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам. За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області за результатами розгляду справи (акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року, протоколу № 189 від 11.12.2018 року) 18.12.2018 року прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 311, якою за порушення вимог передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції (позиція № 1 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам, застосувало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області за результатами розгляду справи (акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року, протоколу № 189 від 11.12.2018 року) 18.12.2018 року прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 312, якою за порушення вимог передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції (позиція № 2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), яка не відповідає встановленим вимогам, застосувало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.

Згідно з п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 18.12.2018 року № 311 та № 312 згідно із відміткою в рекомендованому повідомленні було отримано ФОП ОСОБА_1 22.12.2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 штрафні санкції в загальному розмірі 51000,00 грн. не сплатив.

30.01.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято рішення №№ 85-89 про внесення змін до рішень від 27.11.2018 року №№ 1310-1314, відповідно до яких термін виконання був продовжений до 22.03.2019 року.

20.03.2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся листом від 19.03.2019 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому повідомив про те, що він не є виробником та імпортером спірної продукції, а тому немає підстав вважати його особою, яка ввела вказану продукцію в обіг, на підтвердження чого було надано відповідні документи (накладну від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_6 та накладну від 19.10.2018 року видану ФОП Мірошниченко). У листі також було повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 більше не здійснює торгівельну діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , а спірна продукція була ним вилучена з прилавків магазину відразу після проведення перевірки 21.11.2018 року та більше не розповсюджувалась.

На підставі вказаних обставин 25.03.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято рішення №№ 231-235 про скасування рішень від 27.11.2018 року №№ 1310-1314 у зв`язку з їх виконанням в повному обсязі.

Згідно з п.6 ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

Відповідно до ч.9 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Згідно з ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, оскільки ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк були виконанні рішення від 27.11.2018 року №№ 1310-1314 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, тому застосування Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області штрафних санкцій до закінчення строку на виконання таких рішень є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до п.4 Розділу IX «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п`ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.

Таким чином, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає чіткий перелік норм та статей Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які не застосовуються до правовідносин, що регулюються цим Законом.

Виходячи з цього, всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в тому числі ч.11 ст.7 цього Закону, мають застосовуватися до спірних правовідносин.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю), невиконання якого є підставою для застосування до такого суб`єкту штрафних санкцій, водночас виконання такого рішення у встановлений строк є підставою для звільнення особи від фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Разом з цим, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області без будь-якого належного обґрунтування застосувало до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 максимальний розмір санкції, передбаченої п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Крім того, суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 не є особою, яка ввела в обіг продукцію, а є лише розповсюджувачем такої продукції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

Як вже було зазначено судом, ФОП ОСОБА_1 листом від 19.03.2019 року повідомив Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що він не є виробником та імпортером спірної продукції (позиції 1-2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року), а тому немає підстав вважати його особою, яка ввела вказану продукцію в обіг. На підтвердження вказаних обставин ФОП ОСОБА_1 надав накладні від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_6 та від 19.10.2018 року видану ФОП ОСОБА_5 про придбання вказаної продукції (позиції 1-2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року) з метою подальшого продажу в межах підприємницької діяльності.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач є особою, яка ввела продукцію (позиції 1-2 акту перевірки № 1773 від 27.11.2018 року) в обіг або відповідно Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вважається такою, що ввела цю продукцію в обіг.

Тобто, застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд погоджується з відповідачем, що позивач, який є суб`єктом владних повноважень, при винесенні постанов від 18.12.2018 року № 311 та № 312, згідно яких накладено штраф у розмірі 51000,00 грн., діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому такі постанови винесені з порушенням норм діючого законодавства та не можуть бути підставою для стягнення штрафу в загальному розмірі 51000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, ідентифікаційний код 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 51000,00 грн. - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко