Рішення № 85299152, 19.09.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/23/2019 Справа № 490/1336/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С., за участі представника позивача адвокатат Сухарєва О.С., представника відповідача Швець Т., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії посадових осіб Відповідача щодо складення відносно Позивача адміністративного протоколу №9 від 21.01.2019 р. та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.02.2019 р. протиправними ; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.02.2019 р., а провадження у адміністративній справі закрити.

В обгрунтування позову посилалася на те, що з 27.11.2018 р. по 27.12.2018 р. на підприємстві ТОВ «ЕЛЕКТРІМ-2000», генеральним директором якого вона є, проводилась перевірка відповідачем. За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 27.12.18 р. № 2979/14-29-14-01/30565129, на підставі якого було складено декілька податкових повідомлень - рішень. 21.01.2019 р. посадовою особою відповідача складено протокол №9 від 21.01.2019 р. про адміністративне правопорушення за ст. 165-1 КУпАП, а 04.02.2019 р. посадовою особою відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та складено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680 грн.

Вказану постанову позивачка вважає незаконною, так як постанова винесена поза строком притягнення особи до адміністративної відповідальності; постанова винесена на підставі протоколу, оформленого з грубим порушенням строку складення протоколу; на її адресу не надсилалося жодного виклику на розгляд адмінстративної справи відповідачем.

Як стверджує позивач , всупереч ст. 280 КУпАП, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з`ясувала, чи було вчинено адміністративне правопорушення, адже єдиною підставою винесення оскаржуваної постанови є висновки та обґрунтування викладені в акті перевірки від 27.12.18 р. № 2979/14-29-14-01/30565129, який на той час було вже оскаржено в адміністративному порядку , отже висновки не були узгодженими, що свідчить про відсутність події та складу правопорушення, допустила порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не повідомила позивачку про час та місце розгляду адміністартивної справи , порушивши тим самим її право на захист, складено адміністративний протокол у відсутності правопорушника та поза межами строків накладення адміністративного стягнення- адже інкримінуєме правопорушення не є триваючим, та, як наслідок, винесла протиправну постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680 грн. від 04.02.2019 р.

Відповідач у своєму відзиві на адміністративний позов зазначила, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, оскільки особу притягнуто до адміністративного правоворушення у двомісяцяний строк з дати його виявлення, алде іншим чином ніж під счас проведення превірки на підприємстві таке порушення податкового закондавства виявити неможливо. У встановленому порядкуц та сптроки виклик позвиачу направлявся за місцем її роботи на підприємтво, отже вона була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Крім того, встановлена при перевірці недоплата єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування була сплачена підрприємством у повному обсязі, ці суми не оскаржувалися, отже немає підстав вважати оскаржувану Постанову протиправною, а тому просила суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши поясненя представників сторін в судовому засіданні, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.01.2019 року за результатами перевірки ТОВ "ЕЛЕКТРИМ -20002 заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків та зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області Швець Т.В. складено щодо посадової особи - ОСОБА_1 генерального директора ТОВ "ЕЛЕКТРІМ- 2000" протокол про адміністративне правопорушення № 9 щодо вчинення правопорушення, передбаченого ст. 165-1 КУпАП «Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення № 9 від 2.01.2019 року вбачається, що посадвоою особою відповідача встановлено, що генеральний директор ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке полягало у порушенні порядку нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування , им порушено п.1 ч.2 ст. 6 та ч.5 ст. 8 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" , а саме хзаниження єдиного внеску у сумі 3343,68 грн, вт.ч за січень-квітень 2015 рокусічень-березень 2017 року .Датат , час і місце вчинення порушення зазначено як з 01.01.2015 по 31.03.2017 року, триваюче правопорушення виявлено 27.12.2018 ( акт від 27.12.2018 № 2979/14-29-14-01/30565129).

04 лютого 2019 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 9 від 21.01.2019 уповноваженою особою- першим заступником начальника ГУ ДФС у Миколаївській області Кучеренко М.З. прийнято постанову по накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 680,00 гривень.

Відповідно до вказаної постанови позивачка притягнута до адміністративної відповідальності за порушення ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.6,ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст.. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, вчинені в 2015-2017 роках, при цьому відповідач вважає порушення триваючими, а тому вважала за можливе притягнення особи до відповідальності не пізніше двох місяців з дня виявлення такого порушення.

Разом з тим, положеннями КУпАП не передбачено визначення поняття «триваюче» правопорушення. На переконання суду триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Окрім того, порушення, передбачене ст. 165-1 КУпАП не можна визначити триваючим. Не містяться і такі положення в діючому законодавстві.

Відповідно до положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. А закінчення строків притягнення особи до відповідальності виключає таке провадження.

Таким чином, зважаючи на закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього КУпАП, відповідач зобов`язаний був закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, в даному випадку, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивачки не могло бути розпочато відповідачем, оскільки станом на момент розгляду справи, 04 лютого 2019 року, сплив термін, передбачений статтею 38 цього Кодексу для притягнення позивачки до відповідальності, а тому оскаржувану Постанову не можна визнати законною та обґрунтованою.

Відповідно до абз. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII, який набув чинності 01 січня 2017 року, включено до Податкового кодексу України (далі - ПК України) норму, яка визначає зміст поняття «уповноважена особа контролюючого органу». Так, відповідно до п. 14.1.137-1 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте з матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки, на який посилається посадова особа відповідача як на підставу виявленого правопорушення , інкримінуємого ОСОБА_1 , складено 27.12.2018 року- отже, на думку відповідача це і є датою вичвлення порушення, проте протокол, який згідо вимог ст. 254 КУпАП повине бути складений не пізніше 28.12.29018 року - складено лише 21 січня 2019 року, тобто поза межами 24-годин.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що протокол про адміністративні правопорушення щодо позивачки № 9 від 21.01.2019 року складенні поза межами встановленого КУпАП строку, і тому не міг бути доказами при здійснені провадження у справі щодо адміністративного правопорушення щодо позивачки .

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відзив представника відповідача не містить заперечень на обґрунтування позиції представника позивача в частині порушення строку складення протоколів про адміністративне правопорушення. Таким чином, твердження представника позивача про порушення терміну складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 254 КУпАП, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до абз. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 278 КУпАП посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, оцінюючи правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення № 9 від 21.01.2019 року вбачається наступне.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є вирішення його в точній відповідності з законом.

Натомість, із Протоколу про адміністративне правопорушення № 9 від 21.01.2019 року вбачається, що особою, що складала протокол на зазначено конкретної норми статті 165-1 КУпАП, яку порушила позивачка.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи, що відповідачкою не надано суду беззаперечних доказів правомірності своїх дій, суд приходить до висновку про протиправність постанови відповідача від 04.02.2019 року щодо накладення адміністративного стягнення на позивачку, і наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Що стосується позовних вимог про визнання дій посадових осіб відповідача щодо складання адмінстративного протоколу відносно позимвача та постанови про накладення адміністративного стягнення - то вирішення цих вимог охоплюється вирішенням питання про протиправність та сасування оскаржуваної постанови, отже суд не вбачає підстав для їх окремого задоволення як зайво заявлених- саме в межах розгляду справи місцевим загальним судом як адміністративним сулдом за правиламит ст. 286 КАС України.

Щодо інших доводів позовної заяви , то Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.245, 246, 258, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 04 лютого 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гуденко О.А.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1

Представник позивача: адвокат Сухарєв Олександр Сергійович, Свідоцтво №688 видане

Миколаївською обласною КДКА від 04.06.2011 р., поштова адреса: 54034, м. Миколаїв, а/с № 6

Відповідач: Головне управління державної фіскальної служби у Миколаївській області,код ЄДРПОУ 39394277, адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6