Ухвала суду № 85299129, 31.10.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 478/2030/15-к

Провадження № 1-кп/484/86/19

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

30.10.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів: головуючого - судді Мельничук О.В.

суддів – Закревського В.І., Максютенко О.А.

запасного судді – Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання – Голубкової Н.М.

прокурора – Булаєвої І.Ю.

захисників - Кравченко О.С., Макогоненко Є.О., Голубенко Р.С., Коробкової О.О.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження №12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи наступним.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

06.07.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу.

07.07.2015 року ОСОБА_1 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.

29.09.2015 року ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали Казанківського районного суду, та в подальшому повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_1 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018р., 10.12.2018р., 18.01.2019 р.,11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні, а також тим, що після повідомлення йому про підозру 30.06.2015 року, ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування і перебував у розшуку. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_2 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_2 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник, та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_3 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_3 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_3 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р., 10.12.2018 р., 18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р. 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та, в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

Відносно ОСОБА_4 , відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р.,10.12.2018 р.,18.01.2019 р., 11.03.2019 р., 23.04.2019 р., 13.06.2019 р., 25.07.2019 р. та 18.09.2019 р. ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 17.11.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв`язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та просив дослідити докази якими прокурор обгрунтовує своє клопотання, а саме матеріали кримінального провадження та пояснення свідків. Крім того дослідити законність його затримання 29.06.2015 року та 29.09.2015 року.

Захисник Коробкова О.О. підтримала клопотання ОСОБА_1 , а в задоволенні клопотання прокурора просила відмовити, як нічим не підтвердженому.

Обвинувачені ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, як необґрунтованому та не підтвердженому.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисники Макогоненко Є.О., Голубенко Р.С. та Кравченко О.С. просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, так як вважають, що зазначені ним ризики нічим не підтверджені, а захисник Кравченко О.С. також просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного.

На думку колегії суддів, підозри щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованими зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду, також застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на необхідність дослідження в судовому засіданні доказів на які посилається прокурор в підтвердження клопотання, суд знаходить необгрунтованим, так як потерпілі і свідки обвинувачення допитувались в судовому засіданні в присутності всіх учасників процесу, а з матеріалами кримінального провадження обвинувачений був ознайомлений в повному обсязі в ході судового розгляду, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити. Також, суд вважає безпідставним і клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про необхідність дослідження законності його затримань 29.06.2015 року та 29.09.2015 року, так як це вже було зроблено раніше.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на потерпілих та свідків, які ще не допитані по даному кримінальному провадженню, та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку та стійких соціальних зв`язків.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і цілодобового домашнього арешту та без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи обвинувачених, про відсутність ризику їх впливу на інших учасників кримінального провадження, так як на теперішній час не всі свідки допитані в судовому засіданні. Також, суд знаходить, що тримання обвинувачених під вартою не перешкоджає здійсненню ними захисту їх прав та інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 199, 331, 369-372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.112.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 29.12.2019 року, включно, без визначення застави.

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис.

СУДДІ: підписи.

Згідно з оригіналом. Суддя: