Вирок № 85298061, 31.10.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/68/2019

152/894/18

В И Р О К

Іменем України

31.10.2019 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі - Кулішко ( Райчук) Б.А., Росовській О.Ю., Даніловській А.С., Гресик О.В.,

за участі сторін та учасників кримінального провадження:

- прокурорів Барановського С.Ф., Шаравського Б.О.

- потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

- представника потерпілої Ткаченко Т.В.,

- обвинуваченого ОСОБА_4 ,

- захисника Яворського В.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020020003637 від 03.11.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, працівника виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень РФ "Південно-Західна залізниця" АТ "Укразалізниця", розлученого, військовозобовязаного, паспорт АТ НОМЕР_1 , раніше судимого: вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 10.01.2008 року за ч.2 ст.186, ст.75 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки; вироком Білоярського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри від 17.05.2010 року, ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16.04.2013 року за ч.1 ст.126, ч.1 ст.146, ч.1 ст.152, ст.70 КК України на пять років три місяці позбавлення волі; звільненого після відбуття строку покарання 26.03.2015 року,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.146, ч.1 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У вечірній час 28.10.2017 року ОСОБА_4 зустрівся в с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області із малознайомою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка приїхала до нього на зустріч за попередньою домовленістю. Через певний проміжок часу, після спільного розпиття спиртних напоїв у будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на автомобілі "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням останнього поїхали до магазину, що розташований в с.Юхимівка Шаргородського району Вінницької області, однак на той час магазин вже був закритий. Повертаючись до с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області в автомобілі між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, виникла сварка з приводу її бажання негайно повернутись до м.Вінниці та відсутності можливості у ОСОБА_4 це здійснити за браком грошових коштів на службу "таксі" у нього, так як рух громадського транспорту на цей час вже було припинено. Через відмову ОСОБА_4 доставити ОСОБА_5 до м.Вінниці остання вирішила вистрибнути з автомобіля під час його руху, відкривши при цьому передні пасажирські дверцята. Розуміючи, що ОСОБА_5 , вистрибнувши з автомобіля, може спричинити собі тілесні ушкодження та намагаючись її зупинити, ОСОБА_4 вирішив вчинити дії, аби запобігти цьому, не маючи при цьому умислу на заподіяння їй тілесних ушкоджень та позбавлення життя ОСОБА_5 Зокрема, він лівою рукою тримав кермо автомобіля в русі, а правою рукою областю передпліччя та плеча обхопив шию ОСОБА_5 , утримуючи її в салоні автомобіля та спрямовуючи при цьому свої подальші дії на зупинку транспортного засобу. Зупинивши автомобіль на узбіччі дороги, ОСОБА_4 забрав свою руку із шиї ОСОБА_5 та виявив, що остання перестала подавати ознаки життя і з її рота по обличчю потекла кров. ОСОБА_5 померла на місці події. Таким чином, ОСОБА_4 внаслідок власної злочинної недбалості не передбачив настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння - смерті ОСОБА_5 , хоча повинен був і міг їх передбачити, коли обхопив та утримував рукою її шию. Після цього ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне та приховання слідів злочину, тіло ОСОБА_5 закопав на території домогосподарства своє матері по АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.04.2018 року №190 при дослідженні трупа ОСОБА_5 тілесних ушкоджень механічного характеру не виявлено; причину смерті встановити не надається можливим у зв`язку з різко вираженими гнильними змінами.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.

Також близько 10 години 30 хвилин 02.02.2018 року ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прибув до будинку односельчанина ОСОБА_3 , який мешкає по АДРЕСА_3 , та почав ображати останнього нецензурними словами. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 застосував до ОСОБА_3 фізичне насильство, що виразилось у загинанні рук за спину та зв`язування їх простирадлом, а також здійснив психологічний тиск, який виразився у погрозах подальшого застосування фізичного насильства до потерпілого, змусивши останнього вийти з власного будинку та залізти до багажнику автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , що розташовувався на дорозі поруч будинку, з метою примусити потерпілого написати заяву, відповідно до якої ОСОБА_3 зобов`язувався б виконувати господарські роботи у місцевих жителів, а грошові кошти за виконану роботу мав би отримувати ОСОБА_4 У закритому багажнику вказаного автомобіля ОСОБА_4 утримував потерпілого всупереч його волі, чим позбавив ОСОБА_3 можливості вільно пересуватись. Після цього ОСОБА_4 для досягнення своєї мети вивіз ОСОБА_3 вказаним автомобілем у безлюдне місце до лісу, де витягнув його з багажника та продовжив погрожувати застосуванням фізичного насильства, якщо той не напише вказану вище заяву. Оскільки ОСОБА_3 цю вимогу не виконав, ОСОБА_4 знову змусив його залізти до багажнику автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , де утримував того близько однієї години, чим позбавив потерпілого можливості вільно пересуватись.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі.

Крім того, близько 17 години 00 хвилин 08.02.2018 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою випити спиртних напоїв прийшли у гості до своєї знайомої ОСОБА_8 , яка проживає по АДРЕСА_3 , та виявили, що власниці вдома немає, а у будинку знаходяться п`ятеро малолітніх дітей. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли з вказаного будинку палити цигарки, ОСОБА_4 залишився в будинку та помітив в руках малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у той момент перебував у гостях ОСОБА_8 та грався із малолітнім ОСОБА_10 , планшет "Bravis" модель "NB701". Маючи намір ним заволодіти, діючи умисно та свідомо, ОСОБА_4 забрав вказаний планшет із рук малолітнього ОСОБА_9 та вийшов на вулицю, де його чекали зазначені вище особи. У подальшому ОСОБА_4 на власний розсуд розпорядився даним планшетом, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 05.03.2018 року №1159\18-21 становить 698 грн., чим завдав його власниці потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на цю суму.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов із вимогами стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в розмірі 100000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково. Пояснив, що, познайомившись в мережі Інтеренет з ОСОБА_5 , через декілька днів вони домовилися зустрітися у нього в селі, перед цим вони розмовляли періодично по телефону, ОСОБА_4 спитав у ОСОБА_5 чи можуть вони зустрітись та отримав її згоду. Ввечері 28.10.2017 року йому зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що вона їде до нього електропотягом зі ст.Вінниці та просила її зустріти. ОСОБА_4 взяв автомобіль, що мав у користуванні, та виїхав з ОСОБА_12 , аби забрати ОСОБА_5 зі станції. Потім вони поїхали додому до односельця ОСОБА_13 , де почали розпивати розведений спирт. Після того, як привезений з собою спирт закінчився, ОСОБА_5 спитала хто поїде у магазин аби докупити ще алкоголю, на що він згодився поїхати, а вона виявила намір його супроводити. Дорогою в автомобілі ОСОБА_5 сказала, що вона себе погано почуває. Він не усвідомлював, що відбувається з дівчиною, бо вона дивно себе поводила і він не міг зрозуміти у якому вона стані, вважав, що вона напідпитку, а також вона була під дією наркотичного препарату "метадон". Він запитав ОСОБА_5 що із нею та вона відповіла, що випила алкогольний та енергетичний напій "Revo" і вживала метадон. Далі між ними почався конфлікт з приводу того, що магазин був закритий і вони не змогли купити ще алкоголю, пізніше ОСОБА_5 . почала кричати, що вона хоче повернутися до м.Вінниці. Він повідомив, що у нього немає коштів аби скористатися службою таксі та відправити її додому. ОСОБА_5 під час руху автомобіля відкрила передню пасажирську дверку та хотіла вистрибнути з автомобіля, тому він, намагаючись її зупинити, потягнув потерпілу до себе, тримаючи однією рукою кермо та керуючи автомобілем, іншою рукою обхопив шию ОСОБА_5 та утримував її таким чином з метою протидіяти її намірам вистрибнути на ходу, а також почав гальмувати для зупинки автомобіля, на що йому знадобився певний час. Після того, як автомобіль зупинився, він випадково виявив на своєму рукаві кров, зрозумів, що це кров ОСОБА_5 , яка перестала подавати ознаки життя кров текла з її рота. Він вкрай розгубився та спочатку не знав, що йому робити. Злякавшись відповідальності за смерть ОСОБА_5 , він заїхав до гаража на території домогосподарства своєї матері в с.Пеньківка Шаргородського району, поруч з яким тієї ночі закопав тіло ОСОБА_5 . Про ці події одразу нікому не розповідав. Працівникам поліції про вчинене повідомив після спливу трьох місяців після скоєного. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнав частково, а саме заявлені майнові збитки погодився відшкодувати їй повністю, а моральну шкоду згоден відшкодовувати у розмірі 50% від заявленої потерпілою суми, оскільки він не має достатніх доходів для її повного відшкодування, маючи на утриманні літню матір, а також у нього є власні кредитні зобовязання.

Зазначив, що близько 10 години 30 хвилин 02.02.2018 року разом із знайомою ОСОБА_6 приїхав додому до ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_3 , аби попросити його допомогти перевезти відсів, так як він неодноразово давав останньому кошти на цигарки та випивку, а той не прийшов та обіцянку про допомогу не виконав, що було декілька разів. Про це він вирішив поговорити з ним прийшовши до нього з ОСОБА_6 , однак ОСОБА_3 був нетверезий. Він нагадав останньому про обіцянку допомогти превезти відсів, на що той погодився, але оскільки ОСОБА_3 був брудний, він сказав йому, щоб той сідав до багажнику, аби не забруднити салон автомобіля, на що останній погодився. Дорогою вони заїхали до ОСОБА_14 , де він випустив ОСОБА_3 з багажника автомобіля. Заявив, що до інших зобовязань ОСОБА_3 він не примушував.

Також вказав, що близько 17 годин 08.02.2018 року він разом із своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили піти в гості до знайомої ОСОБА_15 , а саме до ОСОБА_8 , яка проживає в с.Пеньківка Шаргородського району Вінницької області. Особисто він спочатку не хотів йти, однак ОСОБА_7 вмовив. так як перебував з нею у дружніх відносинах. Він дав ОСОБА_7 гроші, щоб той купив горілки, та вони втрьох пішли до ОСОБА_8 Прийшовши до її домоволодіння, виявили, що вдома її немає, так як відкрив двері її малолітній син ОСОБА_10 ОСОБА_7 , сказав зачекати та що він домовиться про те, аби посидіти в будинку допоки не прийде ОСОБА_8 . Після того вони зайшли до будинку, діти гралися, попросили у дітей пару чарок, пили принесену з собою горілку. ОСОБА_6 сходила до магазину та купила дітям солодощів. Не дочекавшись повернення ОСОБА_8 та випивши горілку, зібрались вже йти, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли та очікували на вулиці, коли він (обвинувачений) вважаючи, що прийшов до ОСОБА_8 з власним планшетом, забрав планшет у малолітнього ОСОБА_9 та також пішов звідти. Вказаний планшет згодом власникам не повернув, так як того ж вечора його випадково розбив. З найменуванням та вартістю викраденого ним планшета погодився.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати, врахувавши участь у бойових діях, статус учасника яких він має.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих злочинів, не зважаючи на часткове визнання своєї вини останнім, частково доводиться його особистими показаннями щодо його безпосередньої участі у вказаних ним подіях, що мали відповідні наслідки, та повністю підтверджується показаннями потерпілих та свідків, а також іншими доказами, які представлені стороною обвинувачення, безпосередньо дослідженими та оціненими у їх сукупності в ході судового розгляду.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що востаннє свою дочку ОСОБА_5 вона бачила 27.10.2017 року, коли та приїжджала додому в с.Браїлів Жмеринського району. Дочка привезла своїй дитині хом`ячка, погралася з нею та поїхала на роботу о 06 годині наступної доби. Також о першій половині дня 28.10.2017 дочка подзвонила та спитала як дитина, після цього більше не зіздзвонювались, загалом не часто спілкуючись по телефону. 02.11.2017 року їй зателефонували співробітники дочки та повідомили, що ОСОБА_5 пропала, після чого вона (потерпіла) повідомила поліцію. Про те, що сталося з її дочкою, дізналася 01.01.2018 року. Вказала, що її дочка ОСОБА_5 була замкнутою по натурі людиною, мала спокійний характер, поводилася скромно та тяжко пережила розлучення з чоловіком, хотіла вийти заміж вдруге, однак вона її відмовляла, переконуючи аби та займалася собою і дитиною. Одного разу дочка обмовилась про те, що познайомилася з хлопцем, яким виявився обвинувачений ОСОБА_4 , казала, що він хороший хлопець. Вона сказала дочці, що як у них будуть серйозні відносини, тоді щоб познайомила їх. У дочки було багато знайомих в мережі Інтернет, остання працювала в м.Вінниці, тому її дитина майже весь час була з нею (потерпілою). Переконана, що ОСОБА_4 скористався довірливістю її дочки, заманив її, зґвалтував та задушив, тому вона не вважає її смерть нещасним випадком. Остаточно просила перекваліфікувати дії ОСОБА_4 за п.10 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому найсуворіше покарання.

Разом з своїм представником ОСОБА_16 підтримала вимоги цивільного позову та просили його задоволити. Вказали, що заявлена сума майнового відшкодування становить витрати на поховання загиблої дочки ОСОБА_5 Вимоги відшкодування моральної шкоди обгрунтували втратою потерпілою своєї дочки внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а також обставинами того, що сама потерпіла є інвалідом третьої групи, та на її утриманні залишилась сиротою малолітня онука, дочка загиблої ОСОБА_5 , яка потребує належного забезпечення.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що 02.02.2018 року до нього додому в с.Пеньківка приїхав ОСОБА_4 та почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою, завдав йому кілька ударів та зв`язяв простирадлом руки, після чого примусив залізти у багажник його машини. Далі ОСОБА_4 закрив багажник та повіз його до лісу, аби той погодився на виконання господарських робіт. У багажнику автомобіля він перебував близько двох годин, потім ОСОБА_4 його відпустив.

Потерпіла ОСОБА_11 за її викликом в судове засідання не зявилась, попередньо подавши заяву щодо здійснення судового розгляду без її участі; щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 покладалась на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_4 є її односельцем. Близько опівдні 28.10.2017 року вона підійшла до нього додому, де працювали ОСОБА_12 та ОСОБА_18 , які перевозили відсів. Закінчивши роботу, пішли до хати та сіли випивати всі утрьох, пили розведений спирт. Сидівши в будинку, розпиваючи алкоголь ОСОБА_4 сказав, що до нього має приїхати дівчина ОСОБА_5 з м.Вінниці, він хоче познайомити їх, та її треба зустріти з електропотягу, що має прибути о 18:10. Пізніше прийшов ОСОБА_14 , на заправці в с.Ярошенці заправив ОСОБА_4 машину, потім вони поїхали на станцію, де зустріли ОСОБА_5 ОСОБА_4 пішов познайомити дівчину з своєю мамою, яка працювала черговою по станції. Коли вони повернулись від матері, ОСОБА_4 сказав, що та була розлючена та вигнала їх. Після цього вони сіли до автомобіля та поїхали додому до ОСОБА_18 , куди привезли з собою спирт. Господарі вже спали, ОСОБА_4 постукав, запропонував ОСОБА_18 випити, той погодився. Вони розвели спирт, після чого ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона наливала ОСОБА_5 достатньо, аби та була п`яною, оскільки він хоче мати з нею інтимні стосунки. Вона наливала дівчині, попередивши, щоб та зливала розведений спирт та не пила. Пізніше приїхала ОСОБА_6 , яка раніше проживала з ОСОБА_4 , яка привезла з собою 1 л. пива, ОСОБА_4 вмовляв її, щоб та наливала ОСОБА_5 , аби її споїти. ОСОБА_6 запропонувала останній пиво, та зробила декілька ковтків та більще не пила. Пізніше ОСОБА_4 сказав, що їм треба поговорити з ОСОБА_5 та вигнав машину на вулицю і вони удвох поїхали в невідомому напряму. Згодом вони телефонували до ОСОБА_4 , проте той не брав слухавку спочатку, потів взяв, був чутний значний шум, він сказав, що передзвонить, але пізніше був поза зоною досяжності. Більше того вечора ОСОБА_4 та ОСОБА_5 назад не повернулися. Наступного дня ОСОБА_4 зателефонував та повідомив, що він відвіз ОСОБА_5 до м.Жмеринки, остання сіла у таксі і якийсь чоловік її забрав. Пропонував купити сенсорний телефон свідкам їй та ОСОБА_12 , але його так і ніхто не купив. Далі спілкування перервалося.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 08.02.2018 року ОСОБА_4 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приходили до неї додому у її відсутність, так як вона ходила придбати молоко для дитини. Вдома її не було приблизно 30-40 хвилин, повернувшись додому, постукала у двері, які не одразу відчинив старший син ОСОБА_20 . Загалом у будинку перебувало п`ятеро дітей, четверо з яких її, а також однокласник сина ОСОБА_20 - ОСОБА_9 , у якого з собою того вечора був планшет. Син ОСОБА_20 , плачучи, розповів, що у вікно постукали ОСОБА_4 , дівчина ОСОБА_6 , яка є невісткою ОСОБА_18 , та ОСОБА_7 , який є далеким її (свідка) родичем, спитали де знаходиться мати, та наказали відкрити двері. Він відкрив і вони зайшли до хати, ходили всередині та роздивлялися, сказали йому принести чарки, фотографувалися, розпивали спиртне у будинку. Перед своїм уходом ОСОБА_4 забрав планшет, належний малолітньому ОСОБА_9 , та наказав нікому нічого не розказувати.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона востаннє бачила ОСОБА_5 приблизно 17 або 18 жовтня 2017 року, коли їхала додому, так як живе поруч. Вони поговорили та розійшлись. Про те, що згодом сталося з ОСОБА_5 , дізналася від потерпілої ОСОБА_2 , яка є її кумою. Зазначила, що ОСОБА_5 була неконфліктною людиною, алкоголь не вживала взагалі, шкідливих звичок не мала, було доброю та люблячою мамою.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що 28.10.2017 року, обвинувачений ОСОБА_4 подзвонив йому та запропонував прийти до нього додому. Звільнившись після роботи, прийшов до останнього приблизно о 16 годині, у ОСОБА_4 вдома були ОСОБА_12 , ОСОБА_23 та ОСОБА_17 Сиділи, випивали розведений спирт, коли ОСОБА_4 сказав, що познайомився з дівчиною в мережі Інтернет, вона приїде, запропонував поїхати на станцію та зустріти її. ОСОБА_5 приїхала приблизно о 18:20 годині, тоді ОСОБА_4 з нею пішли до матері обвинуваченого, яка працює на залізниці, познайомитись. Потім усі вп`ятьох поїхали додому до ОСОБА_18 , який проживає в с.Пеньківка. До останнього приїхали приблизно о 19 годині, продовжили пити розведений спирт, який привезли з собою приблизно до 23 години. Чи вживала алкоголь ОСОБА_5 він не бачив. Конфліктів між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не помітив. Обвинувачений сказав, що хоче відлучитись з ОСОБА_5 , аби побути наодинці. ОСОБА_5 з ОСОБА_4 у той вечір не повернулись, хоча мали повернутись, оскільки ОСОБА_4 обіцяв, що після застілля порозвозить всіх додому, так як далеко добиратись. На телефонні дзвінки обвинувачений не відповідав та не передзвонив. Наступного дня зустрів ОСОБА_4 , той сказав, що відвіз ОСОБА_5 до Жмеринського переїзду.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що ввечері 28.10.2017 року до нього додому в с.Пеньківку приїхали з колишньою дружиною ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , дочка, син та двоє хлопців. Привезли з собою розведений спирт, який вони вживали. ОСОБА_5 не пила. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули будинок раніше решти, куди саме поїхали не знає, назад не повернулись.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 28.10.2017 року він з ОСОБА_17 та ОСОБА_14 сиділи вдома у обвинуваченого ОСОБА_4 , вчотирьох з останнім пили розведений спирт. Ввечері приблизно о 18 годині всі поїхали на ст. ОСОБА_24 , що в с.Пеньківка, аби зустріти ОСОБА_5 , яка мала приїхати до ОСОБА_4 . Після того, як зустріли ОСОБА_5 , поїхали до матері ОСОБА_4 , з якою він хотів познайомити дівчину. Далі вп`ятьох із ОСОБА_5 сіли в автомобіль ОСОБА_4 та поїхали додому до ОСОБА_18 , який живе в с.Пеньківка. Там також випивали розведений спирт, який ОСОБА_4 взяв із собою з дому. У будинку була ще дружина ОСОБА_18 та пізніше приїхала дочка ОСОБА_6 Пробули у ОСОБА_18 близько півтори години. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали раніше, так як ОСОБА_4 хотів поговорити з дівчиною, казав, що повернеться, проте більше того вечора вони не повернулися.

Допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_12 учасниками провадження визнано недоцільним.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.02.2018 року та від 02.03.2018 року встановлено внесення до нього у встановленому порядку на підставі рапорту ДОП Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 10.02.2018 року відомостей щодо кримінальних правопорушень за ознаками незаконного позбавлення волі ОСОБА_4 із застосуванням фізичного насильства потерпілого ОСОБА_3 02.02.2017 року та незаконного заволодіння ОСОБА_4 планшетом "Bravis" у малолітнього ОСОБА_9 08.02.2018 року в с.Пеньківка Шаргородського району (т.1 а.с.235,236,237).

З протоколу огляду від 10.02.2018 року та фототаблиці до нього встановлено, що згідно письмової згоди ОСОБА_8 від 10.02.2018 року (т.1 а.с.238) було проведено огляд належного останній будинковолодіння по АДРЕСА_3 , у якому згідно тверджень ОСОБА_11 напередодні відбулось протиправне заволодіння ОСОБА_4 планшетом її малолітнього сина ОСОБА_9 (т.1 а.с.239,240-246).

Згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.02.2018 року ОСОБА_4 був затриманий вказаної дати о 01 годині 45 хвилин з підстав того, що після вчинення вказаного вище злочину потерпілим вказано на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (т.1 а.с.247-249).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 11.02.2018 року, що відповідно дозволів власників житлових приміщень ОСОБА_8 , ОСОБА_28 та ОСОБА_4 (т.2 а.с.11,13) проведений із участю останнього та захисника ОСОБА_29 ., встановлено, що ОСОБА_4 добровільно та детально розповів і продемонстрував на місцевості обставини відвідування ним 08.02.2018 року у супроводі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будинку ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 та вживання там ними алкогольних напоїв, а також подальше відкрите заволодіння ним одноособово планшетом чорного кольору у присутнього малолітнього хлопчика з метою здати його до ломбарду, події чого передувало примушення ОСОБА_4 вказаної малолітньої особи розблокувати даний планшет. Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_4 також було повідомлено, що виходячи із вказаним планшетом з будинку ОСОБА_8 до будинку ОСОБА_28 , де невдовзі ними продувжувалось вживання алкогольних напоїв, під час чого він випадково розбив викрадений планшет, він заздалегідь прихопив із собою кухонний ніж для нарізання продуктів у будининку останнього. Під час проведення даної слідчої (розшукової) дії саме цей кухонний ніж було виявлено на горищі літньої кухні у домоволодінні матері ОСОБА_4 , де він разом з ОСОБА_6 вказаної ночі залишились відпочивати (т.2 а.с.14-15,51а).

З протоколу огляду від 11.02.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_30 (т.2 а.с.16), вбачається, що під час огляду будинковолодіння останньої по АДРЕСА_1 працівниками поліції на присадибній ділянці було виявлено планшет "Bravis" чорного кольору з розбитим екраном, а також виявлено на горищі літньої кухні кухонний ніж з рукояттю чорного кольору, які було вилучено (т2 а.с.17, 18-24).

Згідно постанови слідчого від 11.02.2018 року вилучені під час вказаного вище огляду планшет "Bravis" чорного кольору та кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.25).

Ухвалами слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку домогосподарства по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_30 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду 11.02.2019 року, а саме на кухонний ніж з пластмасовою рукояттю чорного кольору та планшет "Bravis" чорного кольору з пошкодженим екраном відповідно (т.2 а.с.26-27,28-29).

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 05.03.2018 року №1159/18-21 встановлено, що ринкова вартість станом на 08.02.2018 року наданого на дослідження планшету "Bravis" моделі "NB 701" при умові робочого стану складає 698 грн. (т.2 а.с.31-33).

Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 12.03.2018 року №82 в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_4 належать: збереженість пізнавальних процесів психічної діяльності (пам`ять, увага, мислення). В сфері особистості - емоційна лабильність, нестриманість, ослаблення вольового контролю над поведінкою, егоцентризм, антисоціальна спрямованість інтересів, легковажність, зниження морально-етичних якостей, впертість, імпульсивність, нещирість, переважна орієнтація на власні потреби (т.2 а.с.35-38).

Відповідно до власної заяви від 03.03.2018 року ОСОБА_3 заявлено про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні за фактом його незаконного позбавлення волі, вчиненого ОСОБА_4 (т.2 а.с.40).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 03.02.2018 року з фототаблицею до нього, проведеного із участю потерпілого ОСОБА_3 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини вчинення 02.02.2018 року у його будинку по АДРЕСА_3 погроз фізичною розправою щодо нього ОСОБА_4 , зв`язування останнім рук потерпілому за допомогою відірваної ним частини простирадла, а також змушування останнього залізти до багажнику його автомобіля, з перевезенням його в такий спосіб до лісу, де тривало вимагання написання потерпілим заяви про зобов`язання фізичної праці на користь інших осіб із завданням ляпасів по обличчю, змушування повторно залізти до багажника автомобіля та перевезення його певний час із зупинкою поблизу будинку ОСОБА_14 , лише де за зауваженням останнього ОСОБА_4 його було остаточно звільнено (т.2 а.с.42-43,44-46).

Згідно постанови прокурора від 05.03.2018 року матеріали кримінальних проваджень №12018020130000039 від 10.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та №12018020130000054 від 10.02.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.146 КК України, об`єднано в одне провадження (т.2 а.с.47).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2018 року із участю свідка ОСОБА_26 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини вчинення у його присутності 02.02.2018 року ОСОБА_4 фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_3 у будинку останнього по АДРЕСА_3 , зв`язування шматком простирадла рук потерпілому та заштовхування останнього до багажнику його автомобіля із перевезенням його там до лісу, змушування повторно залізти до багажника машини та подальшим перевезенням його у ньому назад до села (т.2 а.с.48-49,52).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.05.2018 року із участю свідка ОСОБА_14 , встановлено, що останній детально розповів та продемонстрував на місцевості обставини надходження йому 02.02.2018 року пропозиції ОСОБА_4 стосовно продажу будь-чого з свого господарства задля отримання коштів на придбання алкогольних напоїв, погодившись на що він (свідок) взяв вдома мішок зернят та рушив з ним до місця зустрічі з ОСОБА_4 , де запропонував тому покласти цей мішок до багажника його автомобіля. З цього приводу ОСОБА_4 покликав його до свого автомобіля та відчинив багажник, у якому він побачив ОСОБА_3 із зв`язаними тканиною руками. Він (свідок) звернувся до ОСОБА_4 , аби той відпустив ОСОБА_3 задля уникнення проблем, після чого ОСОБА_4 розв`язав ОСОБА_3 руки та останній самостійно пішов у іншому напрямку від того, куди рушив з ним (свідком) ОСОБА_4 (т.2 а.с.50-51,52).

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.11.2017 року встановлено внесення до нього відомостей за заявою ОСОБА_2 стосовно розшуку її доньки ОСОБА_5 , із якою нею було втрачено зв`язок 27.10.2017 року (т.2 а.с.82,83,84).

З протоколу огляду від 02.11.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_31 (т.2 а.с.85), вбачається, що під час огляду однієї з кімнат будинку останнього за адресою: АДРЕСА_4 , де винаймала тимчасове житло ОСОБА_5 , працівниками було виявлено та вилучено належну останній зубну щітку біло-синього кольору (т.2 а.с.86, 87-88).

З протоколу огляду від 02.11.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_2 (т.2 а.с.89,90), вбачається, що під час огляду будинку останньої за адресою: АДРЕСА_5 , працівниками поліції було виявлено та вилучено належні ОСОБА_5 наволочку чорного кольору з квітковим орнаментом та жіночу кофту синього кольору з написом "Coliris" (т.2 а.с.91-92, 93-96).

Згідно висновку судово-біологічної експертизи від 23.02.2018 року №892 встановлено, що на вилученій зубній щітці ОСОБА_5 виявлені клітини з ядрами. В результаті молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин, виявлених на зубній щітці ОСОБА_5 , які належать особі жіночої статі (т.2 а.с.98-103).

Згідно постанови слідчого від 11.02.2018 року вилучені під час вказаних вище оглядів жіноча кофта, наволочка та зубна щітка визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.104).

З протоколу огляду від 25.01.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу користувача житлового приміщення ОСОБА_4 (т.2 а.с.106), вбачається, що під час огляду будинку за адресою: АДРЕСА_6 , працівниками поліції було виявлено на обшивці дивану пляму бурого кольору, а також у топці печі порожню пачку від цигарок "Rotmans", які вилучено (т.2 а.с.107-108, 109-114).

З протоколу огляду від 25.01.2018 року із фототаблицею до нього, проведеного з дозволу користувача майна ОСОБА_4 (т.2 а.с.115), вбачається, що під час огляду автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , останнім було добровільно видано та вилучено працівниками поліції sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору (т.2 а.с.116, 117-119).

Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку будинковолодіння по АДРЕСА_6 , та автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_4 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення оглядів 25.01.2018 року, а саме на виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору відповідно (т.2 а.с.120-121,122-123).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.02.2018 року, що відповідно дозволу власника житла ОСОБА_30 (т.2 а.с.124) проведений із участю обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що останній в присутності захисника добровільно та детально розповів і продемонстрував на місцевості обставини розпивання спиртних напоїв 28.10.2018 року після приїзду ОСОБА_5 до нього в с.Пеньківку Шаргородського району, їх српільної удвох поїздки на його автомобілі після 22 години вечора до магазину та конфлікту, який при цьому виник між ними через неможливість негайного повернення ОСОБА_5 додому до м.Вінниці, у зв`язку з чим вона хотіла вистрибнути з машини. Запобігаючи цьому, він схопив її за шию та утримував, до зупинки автомобіля, після чого попробував у неї пульс, але не відчув його. Заходився робити масаж серця, але безрезультатно. Злякавшись, привіз тіло ОСОБА_5 до будинку по АДРЕСА_1 , де поруч гаража вирив яму, у якій закопав тіло останньої. Далі за вказаним ОСОБА_4 певним місцем близько трьох метрів від згаданого гаража працівниками поліції було виявлено в землі, а згодом вилучено на поверхню грунту тіло людини (т.2 а.с.125-127).

З протоколу огляду від 28.02.2018 року вбачається, що під час огляду домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено тіло людини з гнильними змінами, в одязі та взутті; на голові зав`язаний білий синтетичний мішок. Виявлене тіло було вилучене та направлено до Вінницього обласного бюро судово-медичної експертизи (т.2 а.с.128-129).

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2018 року надано дозвіл на проведення огляду будинковолодіння по АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено закопане тіло ОСОБА_5 (т.2 а.с.131-133).

Зі змісту протоколу огляду від 02.03.2018 року вбачається, що під час огляду трупа ОСОБА_5 виявлено наявність на тілі одягу та взуття, серед іншого приспущені до верхньої третини стегон брюки, оголені сідниці, труси білі з червоними смужками. Одяг було розрізано в різних місцях для зняття його з трупа. Виявлено значні гнильні зміни тіла та одягу (т.2 а.с.134).

Згідно протоколу від 12.03.2018 року на підставі постанови прокурора від 07.03.2018 року (т.2 а.с.135) здійснено відібрання зразків букального епітелію у потерпілої ОСОБА_2 (т.2.а.с.136).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.04.2018 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 тілесних ушкоджень механічного характеру не виявлено. Причину смерті ОСОБА_5 встановити не надається можливим у зв`язку з різко вираженими гнильними змінами. У тканинах нирки та м`язу трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у кількості 0,5‰, що має відносне значення у зв`язку з перебуванням трупа в стані виражених гнильних змін (т.2 а.с.137-140).

Згідно висновку судово-наркологічної експертизи від 12.04.2018 року №86 обвинувачений ОСОБА_4 виявляє розлади психики та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності ІІ ступеню.

Згідно постанови прокурора від 23.04.2018 року та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріали кримінальних проваджень та №12017020020003637 від 03.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та №12018020130000039 від 10.02.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.146 КК України, об`єднано в одне провадження (т.2 а.с.142-143,144).

Згідно постанови слідчого від 15.05.2018 року вилучені під час вказаних вище оглядів виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.145).

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 16.05.2018 року №233 вбачається встановлення генетичних ознак букального епітелію потерпілої ОСОБА_2 та генетичних ознак наданої на дослідження під`язикової кістки від трупа ОСОБА_5 . Між особою, ДНК-профіль якої встановлено з під`язикової кістки, та ОСОБА_2 є біологічна спорідненість, імовірність даної події складає 99,999976% (т.2 а.с.147-156).

Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні стосовно сприйняття ним помилково як власного планшету, яким він заволодів у малолітнього ОСОБА_9 , а також посилання на вимушеність поміщення до багажнику його автомобіля потерпілого ОСОБА_3 лише через зовнішний стан останнього, оскільки вони спростовуються його особистими добровільними та послідовними поясненнями, наданими ним у присутності захисників під час проведення слідчих експериментів із його участю, поясненнями потерпілого ОСОБА_3 та відомостями слідчого експерименту із участю останнього, слідчих експериментів із участю свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_14 .

Суд також визнає безпідставною вимогу потерпілої ОСОБА_2 щодо кваліфікації судом дій обвинуваченого ОСОБА_4 за п.10 ч.2 ст.115 КПК України, оскільки її доводи базуються суто на власних припущеннях самої потерпілої, лише на яких за нездобуття інших належних та допустимих доказів таких обставин не може грунтуватись судове рішення. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи. Окрім того, вказана потерпілою норма закону про кримінальну відповідальність перебуває поза межами пред`явленого у даному кримінальному провадження ОСОБА_4 обвинувачення, лише в обсязі якого з дотриманням засад диспозитивності кримінального провадження суд вирішує згідно своїх повноважень питання, винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження.

Решту наведених доказів суд приймає до уваги, визнаючи їх належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому порядку, не суперечать один одному та не оспорюються учасниками провадження, містять відомості, які мають значення для даного кримінального провадження.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд поза будь яким розумним сумнівом, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 внаслідок власної злочинної недбалості, діючи за встановлених обставин на власний розсуд та не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, натомість маючи обов`язок та можливість їх передбачити, вчинив через необережність вбивство ОСОБА_5 , а тому вказані дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України. Також за вчинення ним незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.146 КК України, а за вчинення відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 такі дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України.

При призначенні міри покарання суд враховує особу винного; ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень; обставини, що пом`якшують покарання; обставини, які обтяжують покарання; поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочинів; приймає до уваги думку потерпілих.

Так ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи непогашені судимості (т.2 а.с.5-6), позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання (т.1 а.с.58,59); має статус учасника бойових дій (т.2 а.с.4).

Згідно висновків досудової доповіді, складеної Шаргородським районним сектором з питань пробації 10.09.2018 року, оцінено високий ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства. На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів щодо ОСОБА_4 , необхідних з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних злочинів, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.2 а.с.120-122).

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочинів, а також його участь у бойових діях слід віднести до обставин, що пом`якшують покарання.

Обставини щодо вчинення злочинів особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо малолітньої дитини, вчинення злочинів повторно та рецидив злочинів, суд відносить до таких, що обтяжують покарання ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ним кримінальні правопорушення є злочинами середньої тяжкості, враховуючи обставин, які пом`якшують відповідальність та обставини, які обтяжують покарання, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2 , яка вимагала найсуворішого покарання, а також враховуючи бездіяльну постримінальну поведінку обвинуваченого, а також, що раніше він вже звільнявся віж покарання з випробуванням, після чого вчинив інші кримінальні правопорушення та відбував покарання реально, суд приходить до висновку про необхідність призначення з метою виправлення та перевиховання обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, не вбачаючи в даному конкретному випадку правових підстав застосування до останнього положень ст.69, 69-1, 75 КК України.

У відповідності до положень ст.72 КК України до строку покарання обвинуваченого ОСОБА_4 слід зарахувати термін його попереднього ув`язнення з часу затримання, тобто з 11.02.2018 року (а.с.157-159) до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Вирішуючи вимоги цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн., суд визнає їх достатньо обгрунтованими, а позовні вимоги справедливими та відповідними вимогам закону, оскільки в частині відшкодування майнових збитків, пов`язаних із витратами на поховання вони, їх розмір належно доведений документально (т.1 а.с.90) та повністю визнаний цивільним відповідачем ОСОБА_4 . Суд також визнає аргументованими позовні вимоги немайнового характеру, що пов`язані із психологічними та душевними стражданнями, яких потерпіла ОСОБА_2 безумовно зазнала внаслідок кількамісячної необізнаності щодо місця перебування своєї дочки та подальшого отримання звістки про її смерть, що лише поглибились внаслідок проведених похорон та, які визначали у свідомості незворотню втрату нею та онукою, яка перебуває на її утриманні та наразі залишилася сиротою, відповідно дочки та матері, яка загинула внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а також неможливості ні в який спосіб відновити її життя, яке вітчизняним законодавством та нормами міжнародних законів визнається найвищою цінністю, Заперечення цивільного відповідача ОСОБА_4 стосовно відсутності у нього необхідних грошових коштів для відшкодування у повному обсязі заявленої суми моральної шкоди не грунтуються на вимогах закону та не спростовують встановлених судом обставин, у зв`язку з чим вимоги цивільного позову щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 11356 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Речові докази: планшет "Bravis" чорного кольору, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути потерпілій ОСОБА_11 ; жіночу кофту, наволочку та зубну щітку, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, слід повернути потерпілій ОСОБА_2 ; sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, належить повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ; кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити; виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити (т.2.а.с.25, 104,105,145).

У зв`язку з цим за недоцільності подальших заходів забезпечення даного кримінального провадження підлягають скасуванню ухвали слідчих суддів Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року та Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року про накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно (т.2 а.с.28-29,122-123).

Документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 12756,19 грн. (т.2 а.с.34,97,146) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

У зв`язку з непредставленням в ході судового розгляду документальних відомостей щодо належності певній особі автомобіля "ВАЗ 2105", державний номерний знак НОМЕР_2 , який є засобом вчинення кримінальних правопорушень, суд позбавлений можливості об`єктивного вирішення питання спеціальної конфіскації даного транспортного засобу.

З урахуванням призначеної судом міри покарання у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально, до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.128, 369, 370, 373, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, за ч.1 ст.146 КК України - призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, за ч.1 ст.186 КК України - призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з часу його затримання, тобто з 11.02.2018 року.

Зарахувати відповідно до положень ст.72 КК України в строк остаточного покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення з 11.02.2018 року до дня набрання цим вироком суду законної сили включно, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити на 60 днів, тобто до 29.12.2019 року включно.

Цивільний позов задоволити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 11356 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят шість) гривень майнової шкоди та 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.02.2018 року на тимчасово вилучене майно: на кухонний ніж з пластмасовою рукояттю чорного кольору та планшет "Bravis" чорного кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.01.2018 року на тимчасово вилучене майно: на виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", а також пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку, замшеві черевики темно-синього кольору.

Речові докази: планшет "Bravis" чорного кольору, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_11 ; жіночу кофту, наволочку та зубну щітку, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути потерпілій ОСОБА_2 ; sim-карту "Life" з номером НОМЕР_3 , sim-карту "Київстар" з номером НОМЕР_4 , пластикову карку від sim-карти "Life", пару кросівок "Adidas" синього кольору, пару кросівок "Nike" синього кольору, чорну балонову куртку та замшеві черевики темно-синього кольору, які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_4 ; кухонний ніж з чорною пластмасовою рукояттю, що зберігається у Шаргородському ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити; виріз обшивки дивану з плямою бурого кольору, пачку від цигарок "Rotmans", які зберігаються у Лівобережному ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 12756 грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 19 копійок процесуальних витрат на залучення експертів.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Вернік В.М.