Рішення № 85297015, 22.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/792/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська міська рада про зобов`язання звільнити торговельні місця

За участю представників сторін:

від позивача: Полюхович Л. В., Савонюк М. Я.;

від відповідача: Матвіюк О. Л., Овдійчук О. О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Рикун Світлани Ананіївни про зобов`язання звільнити торговельні місця №57, М9 та №337.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича про зобов`язання звільнити торговельні місця №227/16, №228/16.

06 грудня 2017 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині зобов`язання фізичної особи-підприємця Рикун Світлани Ананіївни звільнити торговельні місця №57, М9, у зв`язку із добровільним звільненням місць відповідачем. В судовому засіданні 06.12.2017 року вказана заява була прийнята судом.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року об`єднано справу № 918/792/17 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Рикун Світлани Ананіївни зі справою № 918/804/17 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до відповідача фізичної особи-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича в одне провадження з присвоєнням номеру №918/792/17, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 30 днів до 24.02.2018 включно.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року позов Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи-підприємця Рикун Світлани Ананіївни в частині позовних вимог про зобов`язання фізичної особи-підприємця Рикун Світлани Ананівни звільнити торгівельне місце №337 шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ, розташованої на ринку "Моріон" залишено без розгляду.

Крім того, 07.02.2018 року від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи для з`ясування чи розташовані будівлі, споруди та інші об`єкти (в тому числі торговельні кіоски) у межах земельних ділянок по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка. 7 в м. Рівне Рівненської області у відповідності до правовстановлювальних документів та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки; та чи знаходяться кіоски, які використовує фізична особа-підприємець Матвіюк Олександр Леонідович, на земельних ділянках по вул. Шевченка, 3 та по вул. Шевченка, 7 в м. Рівне Рівненської області , що перебувають в користуванні МПП "Моріон" чи поза ними.

Ухвалою суду від 16.02.2018 року призначено у справі №918/792/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, справу №918/792/17 направлено експертній установі для проведення судової земельно-технічної експертизи.

05 вересня 2019 року на адресу Господарського суду Рівненської області разом з висновком експертів повернулися матеріали справи №918/792/17.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року провадження у справі № 918/792/17 поновлено, призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 27.09.2019 року.

25 вересня 2019 року від позивача надійшли заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить:

- Фізичну особу-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича, ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), звільнити місце №227 загальною площею 3,90 кв.метрів, що розташоване на території ринку "Моріон", передане відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельного місця №227/16 від 15.07.2016 року, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ;

- Фізичну особу-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича, ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), звільнити місце №228 загальною площею 3,90 кв.метрів, що розташоване на території ринку "Моріон", передане відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельного місця №228/16 від 15.07.2016 року, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2019 року.

16 жовтня 2019 року від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог з врахуванням висновку експерта, відповідно до яких Матвіюк О. Л. просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Позивачем 16.10.2019 року подано додаткові пояснення з врахуванням висновку експерта, згідно яких останній вважає позовні вимоги обґрунтованими та правомірними. Крім того, 16.10.2019 року відповідачем подано клопотання про призначення повторної судової експертизи та виклик експерта для надання усних пояснень. Вказані клопотання відповідач підтримав у судовому засіданні та зазначив, що при призначення повторної судової експертизи розгляд справи слід зупинити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти призначення у справі повторної судової експертизи, виклику експерта та зупинення провадження у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська міська рада в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні 16.10.2019 року оголошувалася перерва при розгляді справи по суті на 22.10.2019 року на стадії дослідження доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Крім того, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку (ч.3 ст.98 ГПК України).

На переконання суду, відповідачем у клопотанні про призначення повторної судової експертизи та виклик експерта для надання усних пояснень не обґрунтовано та не наведено підстав для наявності сумнівів у правильності висновку експерта. При цьому, ненадання експертом висновку з будь-якого питання за певних обставин не є підставою для призначення повторної судової експертизи.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 - 3 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

Відповідно до п.1 частини першої статті 228 цього Кодексу суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі повторної судової експертизи та виклик експерта для надання усних пояснень, заслухавши думку сторін, зазначає, що у суду відсутні сумніви у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), а тому суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотань про призначення повторної судової експертизи, виклик експерта та зупинення провадження у справі.

Слід також зауважити, що безпідставне призначення у справі судової експертизи може призвести до штучного затягування справи, натомість, як відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, встановив таке.

Мале приватне підприємство "МОРІОН" є власником (оператором) ринку "МОРІОН", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, що підтверджується дозволом на розміщення об`єкта торгівлі №682 від 13.08.2003 року, паспортом ринку від 01.06.2006 року та Експлуатаційним дозволом №17-18-488 від 29.11.2016 року.

Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105. Відповідно до п. 20 вказаних Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість. Отже, Правила торгівлі на ринках передбачено укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №227/16 від (далі - Договір 1), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №227 загальною площею 3,90 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 1).

15 липня 2016 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди торговельного місця №228/16 (далі - Договір 2), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування місце №228 загальною площею 3,90 кв. метрів, що розташоване на території ринку "Моріон" (далі - об`єкт оренди) для провадження торговельної діяльності (п.1.1. Договору 2).

Договори підписані сторонами та скріплені відтиском печатки Орендодавця.

За змістом п.1.2. Договорів 1, 2 об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою типу КЗТ (КЗТ, ЛП, контейнер), право власності на яку має орендар.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договорів 1, 2 місцезнаходження об`єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває права користування об`єктом оренди з дня набрання чинності цим договором.

Згідно актів приймання-передавання від 01.08.2016 року до Договорів 1, 2 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування місця №227 загальною площею 3,90 кв. метрів, №228 загальною площею 3,90 кв. метрів, що розташовані на території ринку "Моріон".

Повернення орендарем об`єкту оренди орендодавцеві оформляється двостороннім актом приймання-передавання, що складається у двох примірниках, наділених однаковою юридичною силою, - по одному примірнику для кожної із сторін (п. 6.10. Договорів 1, 2).

Пунктом 6.1. Договорів 1, 2 (з урахуванням додаткових угод від 31.07.2017 року) визначено, що договори набувають чинності з 01.08.2016 року та діють до 31.10.2017 року включно.

Отже, договори оренди №227/16, №228/16 від 15.07.2016 року припинені 31.10.2017 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст. 760 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями ч. 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічну правову позицію висвітлено в п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи, що договори оренди №227/16, №228/16 від 15.07.2016 року припинили свою дію 31.10.2017 року, відтак орендар зобов`язаний звільнити об`єкти оренди (торговельні місця №227 загальною площею 3,90 кв. метрів, №228 загальною площею 3,90 кв. метрів та повернути їх орендодавцю за актами приймання - передачі.

Суд зазначає, що у зв`язку з припиненням дії договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому позовні вимоги про зобов`язання звільнити відповідача торговельні місця за Договорами 1, 2 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд наголошує, що предметом доказування у справі є факт безпідставного продовження використання торговельних місць відповідачем після закінчення дії договорів оренди.

Відповідачем не наведено обставин, які б спростовували факт використовування ним торговельних місць на ринку "Моріон" згідно договорів оренди торговельних місць.

Основним видом господарської діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна що згідно затверджених КВЕД відповідає коду 68.20. Вказане підтверджується відомостями, що містяться і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та випискою із вказаного реєстру щодо МПП "Моріон". Згідно пояснень до даного виду економічної діяльності цей клас 68.20. включає також діяльність ринків.

Вид діяльності із надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції у державному класифікаторі КВЕД відсутній.

Згідно з п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105, (надалі - Правила), ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Відповідно до п. 2 вказаного вище Наказу від 26.02.2002 року №57/188/84/105 ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.2. Правил торгівлі на ринках міста Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 31.05.2011 року № 841, ринок - це об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Аналогічне визначення поняття ринку міститься і в Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.2009 року №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків".

Ринок "Моріон" розміщений на двох суміжних земельних ділянках. Перша ділянка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 3, на якій також розташований Будинок побуту, та яка перебуває в користуванні Позивача на підставі додаткового договору про поновлення договору оренди землі № 561010004000538 від 12.07.2012 року терміном дії до 25.04.2021 року. Друга земельна ділянка значиться за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії РВ 00226 виданим 04.06.1999 року.

За правилами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд бере до розгляду лише належні, допустимі, достовірні та достатні докази.

Суд наголошує, що оспорювати законність/незаконність використання земельних ділянок може лише їх власник або законний землекористувач. Відповідач не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок на яких розміщений ринок, а тому посилання відповідача про використання земельних ділянок позивачем не за цільовим призначенням та не відповідність меж земельних ділянок, які використовує позивач правовстановлюючим документам є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд зауважує, що згідно п. 7 Правил торгівлі на ринках затверджених 26.02.2002 року та п. 1.7. Правил торгівлі на ринках м. Рівного, Адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно- будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об`єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Розміщення ринкових майданчиків біля Будинку побуту (вул. Шевченка, 3) та лазні (вул. Шевченка,7) в м. Рівне було дозволено з 1998 року, що підтверджується наказом міського управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування "Про надання дозволів на розміщення об`єктів роздрібної торгівлі - торговельних ринкових майданчиків" від 01.07.1998 року № 407. 15 січня 2003 року із головним архітектором м. Рівне було погоджено ескіз генплану ринку, м 1:500, для отримання МПП "Моріон" відповідних дозволів, погоджень, техумов.

Позивач погодив таку схему з начальником ЗДПО-З 20.08.2004 року, згідно якої розміщення торговельних місць Відповідача відповідають своєму місцерозташуванню і на сьогодні.

13 серпня 2003 року видано дозвіл №682 на розміщення об`єкта торгівлі, ринку "Моріон", що підтверджується наказом управління торгівлі громадського харчування та побутового обслуговування від 13.08.2003 року №777 та самим дозволом. В дозволі затверджено режим роботи ринку.

Також, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.02.2006 року №39 "Про паспортизацію ринків м. Рівного" керівників ринків було зобов`язано завершити паспортизацію ринків з виготовлення і узгодження у місцевому органі державного пожежного нагляду схем розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо, які розташовані приміщеннях та на відкритих майданчиках. Крім того, позивач погоджував роботу ринку із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Про відповідність потужностей оператора ринку вимогам санітарних заходів підтверджує експлуатаційний дозвіл №17-18-488 виданий Управлінням Держпродспоживслужби в м. Рівному 29.11.2016 року . Отже, позивач має усі необхідні дозвільні документи для роботи ринку "Моріон".

Вказані обставини (щодо наявності у МПП " Моріон" усіх необхідних дозвільних документів ) також були встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі №918/799/17 за позовом МПП "Моріон" до ФОП Яганова С. П. про стягнення заборгованості в розмірі 1161,60 грн. та звільнення торгівельного місця, яка набрала законної сили та які не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Згідно абз. 2 п. 22 Правил торгівлі на ринках Продавці (суб`єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил торгівлі на ринках Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Про необхідність укладення договору оренди торговельного місця між адміністрацією ринку та підприємцями вказується також у абз. 4 п. 1.16 та п. 1.20 Правил торгівлі на ринках міста Рівного.

Враховуючи викладене, позивач правомірно укладав із підприємцями, в т.ч. і відповідачем договори оренди торговельних місць.

Між сторонами у справі існували правовідносини оренди (найму) торгівельних місць на ринку, правове регулювання яких здійснюється правилами торгівлі на ринках, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, що не є тотожним користуванню земельною ділянкою на якій розміщенні торгівельні місця та інвентар.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, договорами оренди чітко визначено торговельні місця зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон" погодженої 20.08.2004 року із ЗДПО-З, які були передані відповідачу в оренду, їх площа та тип облаштування.

Стосовно тверджень відповідача про те, що Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.09.2019 року у справі №918/823/17 за позовом Малого приватного підприємства "Моріон" до фізичної особи-підприємця Волощук Валентини Петрівни; фізичної особи-підприємця Кот Миколи Михайловича; фізичної особи-підприємця Іванової Тетяни Вікторівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненської міської ради, про зобов`язання звільнити торговельні місця, встановлено, що: «Договори оренди не містять повних відомостей про об`єкти оренди, зокрема їх місцерозташування, з огляду на що можна було б дійти висновку про те, що об`єкти, вказані у договорах оренди та об`єкти, які просить звільнити позивач є тими ж самими; суди попередніх інстанцій лише обмежилися вказівкою на те, що умовами договорів оренди чітко визначено торговельні місця, зазначені на генплані-схемі ринку "Моріон", погодженому 20.08.2004 із ЗДПО-З, які були передані відповідачам в оренду, їх площа та тип облаштування; договори оренди не містять посилання на генплан-схему ринку або будь-яких інших ознак, які б дали змогу ідентифікувати об`єкт оренди за його місцерозташуванням (адресою); суди ретельно не дослідили питання про те, чи відповідають об`єкти оренди за укладеними між сторонами договорами тим об`єктам, які позивач у позовній заяві просить звільнити, а відтак судами не встановлено, чи має позивач вимагати повернення вказаних об`єктів», суд зазначає таке.

Як було вказано вище, ухвалою суду від 16.02.2018 року за клопотанням відповідача, у цій справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, справу №918/792/17 направлено експертній установі для проведення судової земельно-технічної експертизи. ( Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 року апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Моріон" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 16.02.18 року у справі №918/792/17 - залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області - без змін).

05 вересня 2019 року на виконання вказаної вище ухвали суду, за результатами проведення земельно-технічної експертизи, надійшов висновок експертів №1094/1095/1096 від 23.08.2019 року, у розділі "Дослідження" якого, серед іншого, зазначається, що об`єктами дослідження є земельні ділянки по вул . Шевченка , 3 та по вул. Шевченка, 7 в м. Рівне Рівненської області , які фактично використовуються МПП "Моріон", надана на дослідження документація на дані земельні ділянки, а також кіоски № 227 та № 228 які використовує фізична особа-підприємець Матвіюк Олександр Леонідович. Дослідження проводилось на місці знаходження об`єктів дослідження, та в приміщенні лабораторії БЗТД ЛНДІСЕ.

Як вбачається із наданих на дослідження матеріалів, Мале приватне підприємство "Моріон", є користувачем ринку "Моріон", що розташований по вулиці Шевченка, 7, в м. Рівне.

Згідно паспорту ринку, ринок "Моріон" змішаного типу, розташований на земельній ділянці площею 4500м2. Відкриті площадки торгівлі розміщені на площі 1500м2.

За результатами проведеного огляду об`єкту дослідження, Мале приватне підприємство "Моріон", є користувачем ринку "Моріон", що розміщується по вулиці Шевченка, 3 та Шевченка, 7, в м. Рівне.

В матеріалах справи (а.с.226-267 том 1) наявна Технічна документація по вилученню і наданню земельної ділянки та складанню державного акту на право постійного користування землею малому підприємству "Моріон" в м.Рівне по вулиці Шевченка,7, для обслуговування приміщень лазні та котельні, яка виготовлена Рівненським філіалом Інституту землеустрою у 1999 році.

Крім того, в матеріалах справи (а.с.1-35 том 2) наявна технічна документація із землекористування щодо оформлення права оренди строком до 15 травня 2015 року на земельну ділянку МПП "Моріон" для обслуговування нежитлового будинку та влаштування торгового майданчика, за рахунок земель, наданих в оренду МПП "Моріон" виготовлена ПП "Глобус-ЗЕМ" у 2010 році. Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди в подальшому продовжено до 2021 року (а.с.36-44 том 2).

Також, у розділі "Дослідження" експерт звертає увагу, зокрема, на те, що в матеріалах справи (а.с. 185 том 1) наявна "Генплан-схема ринку «Моріон"/ план евакуації" згідно якої досліджувані кіоски №227 та № 228 які використовує фізична особа-підприємець Матвіюк Олександр Леонідович , розташовані в другому торгівельному ряді по відношенню до будинку побуту. Під час проведення огляду встановлено, що кіоски № 227 та № 228 які використовує фізична особа-підприємець Матвіюк Олександр Леонідович, фактично розташовані в другому торгівельному ряді по відношенню до будинку побуту.

При співставленні даних які отримані під час проведення огляду, а саме при співставленні фактичного місця розташування досліджуваних кіосків в порівнянні з межами земельної ділянки по вул. Шевченка, 3 в м. Рівне , площею 0.3587 га, що передана в оренду МПП "Моріон" з прив`язкою до існуючих межових знаків якими закріплена дана земельна ділянка та з прив`язкою до будівель і споруд що на ній розташовані встановлено, що досліджувані кіоски № 227 та №228 розташовані на земельній ділянці площею 0.3587 га, що передана в оренду МПП "Моріон".

За результатами проведеної експертизи, експерти дійшли висновку, що кіоски № 227 та № 228 які використовує фізична особа-підприємець Матвіюк Олександр Леонідович, розташовані на земельній ділянці по вул. Шевченка, 3 в м. Рівне Рівненської області , що перебуває в користуванні МПП "Моріон".

Оцінивши висновок експерта за результатами проведеної експертизи в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, в їх сукупності, суд вважає, що наведений висновок експерта складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", містить докладний опис проведених досліджень, а тому приймається в якості належного та допустимого доказу у справі.

Суд наголошує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поняття і види доказів викладені у ст.73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76,77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про порушення майнового права позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача звільнити місця №227, №228, що розташовані на території ринку "Моріон", передані відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельних місць №227/16, №228/16 від 15.07.2016 року, шляхом демонтажу тимчасових нестаціонарних споруд типу КЗТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат по сплаті позивачем судового збору покладається на відповідача в розмірі 3 200, 00 грн.

Керуючись ст. ст.73,74,76,77,78,79, 129, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати фізичну особу - підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити місце №227 загальною площею 3,90 кв.метрів, що розташоване на території ринку "Моріон", передане відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельного місця №227/16 від 15.07.2016 року, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ.

3. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити місце №228 загальною площею 3,90 кв.метрів, що розташоване на території ринку "Моріон", передане відповідачу для провадження торговельної діяльності згідно договору оренди торговельного місця №228/16 від 15.07.2016 року, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди типу КЗТ.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Матвіюка Олександра Леонідовича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства "Моріон" (вул. Шевченка, буд.7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13990091) 3 200, 00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 30 жовтня 2019 року

Суддя Церковна Н. Ф.