Рішення № 85296743, 25.10.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р. Справа № 911/2329/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВК-Мілк”

про стягнення 257 527,44 грн

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

18.09.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВК-Мілк” (далі – відповідач) про стягнення 257 527,44 грн боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 911/2329/19 та призначено підготовче засідання на 11.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2329/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 25.10.2019.

25.10.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 20395/19 від 25.10.2019), згідно якого останній просив суд продовжити строк на подання доказів, долучити до матеріалів справи платіжні доручення. Дане клопотання задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Добробут” (далі – Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛВК - Мілк” (далі – Покупець) укладено договір на закупівлю молока № 14/03, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця молоко коров`яче незбиране (далі – молоко та/або продукція) в порядку і на умовах, визначених договором, а покупець – прийняти таку продукцію та оплатити її.

Пунктом 2.4. договору визначено, що датою поставки та переходу права власності на продукцію та всіх ризиків є дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної з відміткою «Прийнято».

Позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару на загальну суму 1 017 527,44 грн надано суду видаткові накладні № 45 від 31.03.2019 на суму 201 722,50 грн, № 52 від 15.04.2019 на суму 208 138,29 грн, № 55 від 30.04.2019 на суму 137 619,61 грн, № 59 від 15.05.2019 на суму 149 699,76 грн, № 63 від 31.05.2019 на суму 131 142,10 грн, № 66 від 15.06.2019 на суму 102 326,42 грн, № 68 від 30.06.2019 на суму 74 238,48 грн та № 76 від 15.07.2019 на суму 12 640,28 грн, які підписані та скріплені печатками обох сторін договору.

26.07.2019 позивачем відповідачу в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України було направлено вимогу № 80 щодо сплати заборгованості за договором, яка 26.07.2019 отримана представником відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019, розрахувався частково, сплативши позивачу до відкриття провадження у справі (19.09.2019) 770 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжним дорученням № 5525 від 13.09.2019 на суму 10 000 грн, внаслідок чого на момент відкриття провадження у справі (19.09.2019) борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 товар склав 247 527,44 грн (1 017 527,44 грн - 770 000 грн), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжним дорученням № 5525 від 13.09.2019 та не спростовано відповідачем.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі (19.09.2019) відповідач сплатив позивачу 23 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3776 від 27.09.2019 на суму 8 000 грн, № 5848 від 21.10.2019 на суму 5 000 грн та № 5872 від 23.10.2019 на суму 10 000 грн., внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 товар склав 224 527,44 грн. (247 527,44 грн – 23 000 грн), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжними дорученнями та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 257 527,44 грн боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем на виконання договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 017 527,44 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін договору; відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019, розрахувався частково, сплативши позивачу до відкриття провадження у справі (19.09.2019) 770 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжним дорученням № 5525 від 13.09.2019 на суму 10 000 грн, внаслідок чого на момент відкриття провадження у справі (19.09.2019) борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 товар склав 247 527,44 грн (1 017 527,44 грн - 770 000 грн), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжним дорученням № 5525 від 13.09.2019 та не спростовано відповідачем; після відкриття провадження у справі (19.09.2019) відповідач сплатив позивачу 23 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 3776 від 27.09.2019 на суму 8 000 грн, № 5848 від 21.10.2019 на суму 5 000 грн та № 5872 від 23.10.2019 на суму 10 000 грн., внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 товар склав 224 527,44 грн. (247 527,44 грн – 23 000 грн), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжними дорученнями та не спростовано відповідачем.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 23 000 грн боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 224 527,44 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 257 527,44 грн боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 підлягає частковому задоволенню у розмірі 224 527,44 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, в частині стягнення 247 527,44 грн боргу, витрати по сплаті судового збору за подання позовної вимоги про стягнення 247 527,44 грн боргу, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача, а витрати по сплаті судового збору за подання позовної вимоги про стягнення 10 000 грн боргу – на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВК-Мілк” про стягнення 257 527,44 грн задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВК-Мілк” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Вокзальна, буд. 22 А; ідентифікаційний код 38010015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” (08074, Київська обл., Макарівський район, село Чорногородка, вул. Леніна, буд. 68; ідентифікаційний код 30886977) про стягнення 23 000 (двадцять три тисячі гривень) 00 коп. боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 – закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛВК-Мілк” (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Вокзальна, буд. 22 А; ідентифікаційний код 38010015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Добробут” (08074, Київська обл., Макарівський район, село Чорногородка, вул. Леніна, буд. 68; ідентифікаційний код 30886977) 224 527 (двісті двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять сім гривень) 44 коп. боргу за договором на закупівлю молока № 14/03 від 14.03.2019 та 3 712 (три тисячі сімсот дванадцять гривень) 91 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 30.10.2019.

Суддя П.В.Горбасенко