Рішення № 85296626, 22.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2019Справа № 910/7033/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256"

про стягнення 113 785, 00 євро

за участі представників:

позивача:. Пронін Є.І.

відповідача: Різник О.О . , Коломієць М.І .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Маргінас" (UAB "MARGINAS") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" про стягнення 113 785, 00 євро.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором від 03.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7033/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.07.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.06.2019 позивач подав заяву про забезпечення доказів. У поданій заяві про забезпечення доказів позивач просив суд:

забезпечити докази шляхом призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення, в системі, яка розміщується в хмарі, на серверах Odoo, за адресою https://coinsberg.odoo.com, проведення якої доручити ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз", на розгляд та вирішення експерта поставити питання:

- чи виконане товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" завдання на розробку, зазначене в додатку №1 (оціночній специфікації) від 03.08.2018 до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 2 від 03.08.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 2 від 03.08.2018 специфікації до договору від 03.08.2018 у термін, визначений пунктом 3 додатку № 2 специфікації від 03.08.2018 до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018 у термін, визначений пунктом 3 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 повернуто заяву про забезпечення доказів у справі № 910/7033/19 з доданими документами закритому акціонерному товариству "Маргінас" (UAB "MARGINAS") на підставі частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 13.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) позивач подав заяву про забезпечення доказів, у якій просив суд:

- витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" доступ до програмного забезпечення в системі, яка розміщується в хмарі, на серверах Odoo, за адресою https://coinsberg.odoo.com за договором від 03.05.2018;

- забезпечити докази шляхом призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення, в системі, яка розміщується в хмарі, на серверах Odoo, за адресою https://coinsberg.odoo.com, проведення якої доручити ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз", на розгляд та вирішення експерта поставити питання:

- чи виконане товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" завдання на розробку, зазначене в додатку №1 (оціночній специфікації) від 03.08.2018 до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 2 від 03.08.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 2 від 03.08.2018 специфікації до договору від 03.08.2018 у термін, визначений пунктом 3 додатку № 2 специфікації від 03.08.2018 до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

- чи надано товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" послуги, визначені в пункті 1 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018 у термін, визначений пунктом 3 додатку № 3 від 02.10.2018 специфікації до договору від 03.08.2018?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 повернуто заяву про забезпечення доказів у справі № 910/7033/19 з доданими документами закритому акціонерному товариству "Маргінас" (UAB "MARGINAS") на підставі частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.06.2019 представник позивача подав заяву про виправлення описки в позовній заяві.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 25.06.2019 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись, що послуги з користування потужностями порталу https://coinsberg.odoo.com надаються не відповідачем, а компанією Оdoo S.А. на платній основі, у зв`язку з несплатою за користування послугами, доступ позивачу до програмного забезпечення закрито означеною компанією. Одночасно з письмовим відзивом представник відповідача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Оdoo S.А.

У судовому засіданні 02.07.2019 розглянуто подану відповідачем заяву.

Відповідно до частини першої та другої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки відповідачем не доведено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки компанії Оdoo S.А. у судовому засідання 02.07.2019 відмовлено відповідачу у задоволенні поданої заяви.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник позивача подав клопотання про призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення в системі, яка розміщується в хмарі, на серверах Оdoo.

У судовому засіданні 02.07.2019 представник відповідача заявив клопотання про надання можливості ознайомитися з поданими позивачем документами.

Для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, у судовому засіданні з 02.07.2019 до 23.07.2019 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.07.2019 представник позивача подав заяву про уточнення підстав позову та письмову відповідь на відзив.

У судовому засіданні 23.07.2019 розглянуто клопотання позивача про призначення у справі комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення в системі, яка розміщується в хмарі, на серверах Оdoo.

За приписами частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за порушення строків надання послуг, суд не вбачає необхідності призначати у даній справі комп`ютерно-технічну експертизу програмного забезпечення.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 23.07.2019 у задоволенні поданого позивачем клопотання судом відмовлено.

У судовому засіданні 23.07.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 у зв`язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, розгляд справи відкладено до 13.08.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.08.2019 представник позивача подав клопотання про приєднання додаткових доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.09.2019 представник відповідача подав письмові заперечення проти клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 10.09.2019 розглянуто клопотання відповідача та відмовлено у його задоволенні, оскільки питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У судовому засіданні 10.09.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/7033/19 до судового розгляду по суті на 08.10.2019.

У судовому засіданні з 08.10.2019 до 22.10.2019 судом оголошено перерву з технічних причин.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.10.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 22.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 03 серпня 2018 року укладено договір з надання комплексу послуг з розробки та супроводження програмного забезпечення, за яким відповідач зобов`язався за завданням позивача виконати визначений специфікаціями та додатковими угодами комплекс робіт та послуг. В свою чергу, позивач зобов`язався прийняти виконані роботи та сплати їх вартість.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір є змішаним і містить елементи договорів про надання послуг та підряду. За приписами частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до приписів статей 837 та 901 Цивільного кодексу України за договорами підряду та послуг одна сторона є зобов`язаною виконати певну роботу, а інша - сплатити її вартість.

Виходячи з умов наведених позитивно-правових норм та умов укладеного сторонами у справі господарського договору, при вирішенні даного спору суд у перш за все враховує, що основним обов`язком позивача є сплата повної вартості у встановлений договором строк, а відповідача - виконання робіт (надання послуг) у повному обсязі та у встановлені строки.

Розділом третім договору від 03.08.2018 сторони визначили поетапне виконання робіт, перелік яких, вартість та термін здачі в рамках кожного етапу визначаються відповідними додатками до договору.

При цьому, сторонами передбачене право відповідача перенести до 20% робіт на наступний етап, попередньо проінформувавши про це позивача.

Датою початку надання послуг (виконання робіт) є 06 серпня 2018 року.

Сторонами у справі 03.08.2018 та 02.10.2018 укладено додатки №1, №2 та №3 (специфікації) до договору, якими погоджено вид, вартість та строки надання послуг.

Кінцевим строком виконання робіт (надання послуг) сторонами справи визначено у додатку №3 - 30 жовтня 2018 року.

Розділом четвертим договору від 03.08.2018 учасники даного судового провадження встановили, що підтвердженням фактичного надання послуг відповідачем є акт надання послуг (виконаних робіт).

Відповідач мав надати позивачу акт про надані послуги (виконані роботи) протягом трьох робочих днів з моменту їх фактичного виконання.

Матеріали справи не містять жодного наданого відповідачем позивачу акту виконаних робіт (наданих послуг). Матеріали справи також не містять і жодного акту, виготовленого відповідачем, але який з об`єктивних чи інших причин не було передано позивачу.

Виходячи з цього, суд встановлює факт повного не виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 03.08.2018 у встановлені ним строки.

Посилання відповідача до отриманих ним претензій, які визнають часткове виконання деяких робіт, судом відхилено, оскільки часткове виконання певної роботу у межах одного з етапів не є наслідком, на який мав розраховувати позивач, укладаючи з відповідачем договір на розробку комплексу програмного забезпечення.

Судом також відхилено і твердження відповідача про те, що невиконання робіт за договором стало наслідком бездіяльності позивача, у тому числі і не оплату доступу до інтернет-ресурсу третьої особи, оскільки (як зазначалось раніше) у перш за все відповідач є прямим носієм обов`язку виконати роботи у повному обсязі та у встановлені строки. За наявності певних підстав, які могли привести до порушення зобов`язань, саме відповідач мав вчиняти усі необхідні дії для усунення цих підстав, у тому числі вимагати, направляти претензії, звертатись до суду тощо.

Відповідачем не надано суду жодного доказу того, що такі дії ним вчинялись.

Відповідач мав чітко усвідомлювати, що правовим наслідком невиконання своїх зобов`язань у повному обсязі та встановлені строки, є сплата штрафної санкції у погодженому ним занадто високому розмірі.

Пунктом 6.2 договору від 03.08.2018 встановлено, що у разі прострочки здачі робіт, відповідач має сплатити пеню у розмірі 10% від попередньо узгодженої вартості незданих робіт за кожен робочий день прострочення.

Зобов`язання відповідача за договором не є грошовим.

Суд зазначає непомірно високий рівень встановленої сторонами у справі штрафної санкції за невиконання не грошового зобов`язання, проте відповідачем не порушувалось при розгляді даного спору питання неправомірності відповідної договірної норми.

Відповідно до статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

Суд не має правової можливості (у даному випадку) застосувати до правовідносин сторін правові обмеження, встановлені законодавством, у тому числі статтею 343 Господарського кодексу України, щодо граничного розміру неустойки, визначеної суб`єктами господарювання, оскільки у даному випадку мова йде про порушення виконання не грошового зобов`язання. Встановлені законодавством обмеження застосовуються виключно для грошових зобов`язань.

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно, позивач має право отримати, а відповідач - зобов`язаний сплатити неустойку у визначеному ними розмірі.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідачем не спростовано при розгляді даного спору встановлену позитивним правом презумпцію його вини.

За змістом положень частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведені правові приписи, позовна вимога про стягнення штрафної санкції у розмірі 113 785, 00 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2019 становить 3 174 601 грн. 50 коп. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Встановивши факт порушення відповідачем своїх негрошових зобов`язань за господарсько-правовим договором та відсутність правових підстав для звільнення його від відповідальності за це правопорушення суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ256" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 14, офіс 16/18, ідентифікаційний код 41757517) на користь Закритого акціонерного товариства "Маргінас" (UAB "MARGINAS") (Вільнюське міське самоврядування, місто Вільнюс, вулиця Прекункіеміо, 13-91, ідентифікаційний код 304233841) 113 785, 00 (сто тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2019 становить 3 174 601 (три мільйони сто сімдесят чотири тисячі шістсот одна) грн. 50 коп. штрафної санкції та 50 435 (п`ятдесят тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:30.10.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк