Рішення № 85296463, 24.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/117/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 Справа № 908/2470/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» (01135. м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вольфсон» (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: підприємство з іноземним інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (04077, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68)

про стягнення грошових коштів

представники сторін:

не з`явились.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство «Укрсервіс Мінтрансу» з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вольфсон» (попередня назва ТОВ «Техойл Рітейл») про стягнення 29.408,90 грн., які складаються з: 22980,00 грн. заборгованості, 4136,40 грн. пені, 1.608,60 грн. 7% штрафу, 339,98 грн. 3% річних та 343,92 грн. збитків від інфляції.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного відвантаження нафтопродуктів по обліковим карткам в рамках договору поставки №091/2017 від 13.10.2017. У зв`язку з порушення строків поставки (відвантаження) товару, позивач враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства нарахував та просить стягнути пеню, 7% штрафу, 3% річних та збитки від інфляції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/117/19. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – підприємство з іноземним інвестиціями «АМІК УКРАЇНА». Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 07.10.2019.

03.10.2019 від позивача надійшли пояснення щодо правової природи заявленої до стягнення заборгованості та 07.10.2019 заява про долучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, суд задовольнив його.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яку надіслано на адресу: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3.

Однак станом на 07.10.2019 в матеріалах справи було відсутнє підтвердження про отримання або неотримання відповідачем зазначеної ухвали суду.

Третя особа про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.09.2019.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та відсутністю відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, суд ухвалив відкласти судове засідання на 24.10.2019.

В судове засідання 24.10.2019 сторони своїх представників не направили.

Позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач причин неявки суду не повідомив. Ухвала суду про призначення справи до розгляду, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача ( АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 ), повернулася до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Дана адреса є адресою місцезнаходженням відповідача згідно зі зміненими відомостями про місцезнаходження відповідача, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.05.2019. Іншої адреси відповідача матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Третя особа не повідомила причин неявки, пояснень щодо позову та відзиву не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не здійснювалося.

В судовому засіданні 24.10.2019 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 Державне підприємство «Укрсервіс Мінтрансу» (покупець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №091/2017.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом товариством з обмеженою відповідальністю «Техойл Рітейл» №39582451, зазначеним у договорі, значиться товариство з обмеженою відповідальністю «Вольфсон». Державну реєстрацію змін до установчих документів, зміну повного та скороченого найменування, зміну місцезнаходження товариства проведено 29.05.2019.

Таким чином, найменування постачальника за договором змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «Вольфсон» (відповідач у справі).

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність нафтопродукти шляхом передачі талонів покупцю, а покупець – прийняти та оплатити нафтопродукти по талонах, надалі – товар, а саме: дизельне паливо в кількості 3000 л по ціні 22,98 грн./л (включаючи ПДВ) для автотранспортних засобів, згідно специфікації (додаток №1).

У специфікації (додаток №1) сторони погодили поставку товару дизельне паливо в кількості 3000л за ціною 22,98 грн. з ПДВ усього на суму 11490,00 грн.

У п. 1.2 договору визначено, що талони на товар – це відпускні облікові картки, що посвідчують право покупця на отримання номінальної кількості нафтопродуктів, що в них вказана, та зобов`язання постачальника надати цю кількість нафтопродуктів за вимогою покупця на автозаправних станціях (АЗС), що зазначені в додатку №2, що є невід`ємною частиною цього договору.

В додатку №2 зазначені автозаправні станції АМІК, а також АЗС «Мир» (для Луганської області), BI-PLUS (для Тернопільської області), ЕДЛАНД-М (для Чернігівської області).

Згідно з п. п. 1.3, 1.4 договору форма поставки товару – талони на нафтопродукти з наступним наданням за вимогою покупця вказану в них кількість палива. Право власності на талони переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами накладної.

У п. 3.1 договору визначено, що загальна ціна договору становить 68940,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) – 11490,00 грн.

За умовами пп. 3.2.1 п. 3.2 договору покупець проводить розрахунки з постачальником, що складаються із сум, що вказані у рахунках-фактурах та накладних, оформлених належним чином протягом дії договору, у такому порядку і терміни:

- авансовий платіж у розмірі 50% від ціни договору, що складає 34470,00 грн. з ПДВ, сплачується покупцем протягом двох банківських днів після пред`явлення постачальником оригіналу рахунка-фактури, що надається ним після підписання договору;

- подальша оплата здійснюватиметься протягом п`яти банківських днів після поставки талонів на товар згідно підписаної видаткової накладної.

За умовами пунктів 4.1, 4.4 договору відпуск нафтопродуктів покупцю здійснюється цілодобово за обліковими картками (талонами) постачальника, що є документами обов`язкової звітності і підставою для відвантаження нафтопродуктів з АЗС постачальника по м. Києву та по всій території України. Прийняття талонів на товар за цим договором здійснюється уповноваженим представником покупця, який діє на підставі довіреності, в присутності уповноваженого представника постачальника, який зобов`язаний звірити відповідність якості, кількості і асортименту товар, вказані у рахунок-фактурі, накладній. Після звірки покупець та постачальник підписують накладну.

Згідно з п. 5.1.4 договору постачальник зобов`язаний відпускати нафтопродукти через АЗС, починаючи з моменту передачі талонів на товар.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 10.10.2018, але в будь-якому разі до використання всіх талонів покупцем.

На виконання договору представник позивача Мізик В.І. отримав від відповідача за видатковою накладною №ТРТ-014574 відповідно до рахунка-фактури №ТР-0013377 від 17.10.2017 бланки дозволу, що підтверджують право покупця на отримання дизельного палива в кількості 3000 л на загальну суму 68940,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов пп. 3.2.1 п. 3.2 договору позивач оплатив відповідачу 18.10.2017 вартість 50% дизельного пального в сумі 34470,00 грн., а решту суми (34470,00 грн.) оплатив 19.10.2017, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача.

Як вказує позивач, з жовтня 2018 року почалися перебої у заправці пальним (талонами ТЕХОЙЛ) на АЗС автомобілів позивача відповідно до договору №091/2017 від 13.10.2017.

Сторони узгодили в п. 6.6 договору, що в разі неможливості здійснити поставку товару у всій мережі АЗС постачальника протягом більш ніж 3 робочих днів покупець має право отримати кошти, сплачені за невикористані талони на товар, протягом 7 робочих днів з дати направлення постачальнику письмового звернення про повернення коштів.

Посилаючись на те, що відпуск дизельного палива в обсязі 1000 л вартістю 22980,00 грн. не було здійснено, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів у зазначеному розмірі на підставі п. 6.6 договору протягом 7 робочих днів з дати направлення даної претензії. Претензію направлено відповідачу 15.02.2019 за адресою, вказаною в договорі (вул. Ярославів вал, 5-В, м. Київ), що підтверджується описом вкладення. фіскальним чеком та експрес-накладною АТ «Укрпошта» №0113511534088 від 15.02.2019.

Відповідач вимогу позивача не виконав.

Відповідно до витягу з сайту АТ «Укрпошта» відправлення за номером №0113511534088 не було вручено та передано на зберігання.

Для з`ясування причин невідвантаження нафтопродуктів на АЗС «АМІК» за виданими відповідачем талонами позивач звернувся до ПІІ «АМІК Україна» з листом вих. №34/232/1-03 від 28.03.2019.

У відповідь на цей лист ПІІ «АМІК Україна» повідомило, що не укладало договорів поставки нафтопродуктів з ТОВ «Техойл Рітейл». Відповідно до наказу ПІІ «АМІК Україна» від 26.02.2019 №43-п припинено з 01.03.2019 здійснення відпуску нафтопродуктів за бланками-дозволами та паливними картами зразку «Техойл».

Отже, з березня 2019 року відповідач фактично припинив поставку нафтопродуктів.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення строку поставки товару та/або строку поставки талонів на товар постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості партії товару, поставка за якою прострочена, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості партії товару, поставка за якою прострочена.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару за виданими талонами та не повернув кошти за невикористаними талонами на суму 22980,00 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22980,00 грн., 3% річних за неповернення грошових коштів в період з 01.03.2019 по 27.08.2019 в сумі 339,97 грн., інфляційних втрат в сумі 343,92 грн. за період з березня по липень 2019 року, а також нарахованих за прострочення поставки штрафних санкцій: пені в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару за період з 01.03.2019 по 27.08.2019 в сумі 4136,40 грн. та штрафу 7% від вартості непоставленого понад 30 днів товару в сумі 1608,60 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором нафтопродуктів №091/2017 від 13.10.2017.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з умов пунктів 4.1, 5.1.4, 9.1 договору відповідач зобов`язаний був відпускати нафтопродукти позивачу цілодобово за обліковими картками (талонами) постачальника через АЗС, починаючи з моменту передачі талонів на товар до моменту використання всіх талонів покупцем.

Відповідач не здійснив постачання дизельного палива в кількості 1000 л відповідно до виданих ним талонів, що підтверджується наданими позивачем у справу копіями талонів: 20 шт. на 20 л (усього 400 л) та 60 шт. на 10 л (усього 600 л). Відповідно до п. 1.1 договору та специфікації (додаток №1) сторони погодили ціну дизельного пального в розмірі 22,98 грн. з ПДВ. Звідси вартість невикористаного пального складає 22980,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач підтвердив наявність невикористаних талонів на суму 22980,00 грн. та надав докази неможливості їх використання через погоджену сторонами АЗС АМІК.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язання з поставки позивачу дизельного палива в кількості 1000 л за спірними талонами або доказів повернення позивачу коштів за невикористані талони на суму 22980,00 грн. відповідно до п. 6.6 договору.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 22980,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення повернення грошових коштів у сумі 22980,00 грн. позивач нарахував 3% річних за період з 01.03.2019 по 27.08.2019 в сумі 339,97 грн., а також інфляційні втрати за період з березня по липень 2019 року в сумі 343,92 грн.

Розрахунок розміру відсотків та інфляційних втрат судом перевірено та визнано вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 339,97 грн. та інфляційних втрат у сумі 343,92 грн. обґрунтованими, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення строку поставки товару та/або строку поставки талонів на товар постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від вартості партії товару, поставка за якою прострочена, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості партії товару, поставка за якою прострочена.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами договору не встановлено іншого строку нарахування штрафних санкцій.

На підставі п. 6.2 договору позивач нарахував пеню за прострочення поставки товару в період з 01.03.2019 по 27.08.2019 (180 днів) в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару (22980,00 грн.), що склало 4136,40 грн.

За прострочення поставки товару понад 30 днів позивач нарахував штраф у розмірі 7% від суми непоставленого товару (22980,00 грн.), що склало 1608,60 грн.

Розрахунок пені та штрафу судом перевірено та визнано вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4136,40 грн. та штрафу в сумі 1608,60 грн. обґрунтованими, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вольфсон» (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3, ідентифікаційний код 39582451) на користь Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 30218246) основний борг в сумі 22980,00 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 339,97 грн. (триста тридцять дев`ять грн. 97 коп.), інфляційні втрати в сумі 343,92 грн. (триста сорок три грн. 92 коп.), пеню в сумі 4136,40 грн. (чотири тисячі сто тридцять шість грн. 40 коп.), штраф у сумі 1608,60 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 60 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.10.2019.

Суддя О.В.Федорова