Рішення № 85296257, 30.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2019м. ДніпроСправа № 904/1982/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С.

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Техносервіс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 77 865,55 грн.

Представники:

від позивача: Горбунова А.О., ордер серія ДП № 2475/033 від 01.08.2019;

від позивача: Бірюкова Н.О., наказ № 1 від 10.06.2011;

від відповідача: Романенко П.В., довіреність № б/н від 12.06.2019.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" про стягнення 85 865,55 грн., з яких: 38 728,00 грн. - основний борг, 35 474,28 грн. - пеня, 748,03 грн. - 3% річних, 2 915,24 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 2710/14-03 від 27.10.2014 в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 16.05.2019 позовну заяву Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" № б/н від 14.05.2019 залишено без руху. Запропоновано Приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" усунути недоліки позовної заяви № б/н від 14.05.2019 шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог з обґрунтованим розрахунком суми позову (зокрема, і у прохальній частині такої заяви), разом із доказами направлення її на адресу відповідача у строк до 28.05.2019 включно.

27.05.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача уточненої позовної заяви та уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 77 865,55 грн., з яких: 38 728,00 грн. - основний борг, 35 474,28 грн. - пеня, 748,03 грн. - 3% річних, 2 915,24 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.06.2019 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач не надав доказів виникнення у відповідача зобов`язань оплатити вартість робіт, яку позивач вимагає стягнути з відповідача. Між позивачем та відповідачем не узгоджувалися роботи на суму 44 728,00 грн., які зазначені у наданій позивачем копії акту № 00000011122 від 22.09.2018 (яка підписана лише позивачем). Відповідач не надавав позивачу замовлення на вказані роботи, також позивач і відповідач не складали наряд-замовлення на ці роботи, як це було обумовлено договором. Позивач не надав до суду доказів такого узгодження. Отже види, обсяги робіт, матеріали, вартість робіт, строки їх виконання між сторонами не були узгоджені. Позивач не надав ані акта передавання автомобіля в ремонт, ані акта про повернення автомобіля після ремонту, складених за встановленою формою та підписаних позивачем і відповідачем, що передбачено Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2014 № 615. Також позивачем не надано доказів якісного і в строк виконання ним робіт на користь відповідача, передбачених актом № 00000011122 від 22.09.2018, доказів надання відповідачу на підписання акта виконаних робіт, доказів підписання відповідачем акта виконаних робіт. Отже посилання позивача на відсутність у відповідача претензій до виконаних робіт не має доказового значення, тому що такі претензії можуть пред`являтися лише в разі, якщо роботи виконувалися та пред`являлися до приймання. Оскільки позивач не довів настання події, з якою договір пов`язує виникнення обов`язку оплати робіт - позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку сплачувати за роботи, вказані у акті № 00000011122 від 22.09.2018. На відсутність такого обов`язку вказує також відсутність жодних доказів попереднього узгодження обсягів і вартості робіт та їх подальшого виконання, здачі та приймання. Що стосується платежів на загальну суму 6 000,00 грн., на які позивач посилається як на підтвердження виконання робіт, відповідач зазначає, що дані суми мають природу безпідставно отриманого позивачем майна в розумінні ст. 1212 ЦКУ. Таким чином, вимога про сплату відповідачем коштів у сумі 38 728,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки такої заборгованості відповідач перед позивачем не має. Позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку сплачувати кошти, як він вимагає стягнути, отже не доведено і порушення цього обов`язку відповідачем, тому немає підстав для стягнення неустойки, а також відсутні підстави для стягнення 3% річних і інфляційних, тому що відповідач не порушував грошові зобов`язання. Позивачем не доведено дати настання прострочення оплати, у зв`язку із чим наданий розрахунок пені викликає суттєві сумніви. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позовна заява не містить розрахунку суми 3% річних та інфляційних. Ці суми завідомо безпідставні і не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач зазначає, що позивач до складу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу включив оплату 1 000,00 грн. за послуги з підготовки вимоги про сплату заборгованості. Однак, дана послуга надавалася поза межами розгляду справи господарським судом. Тобто ці кошти не можуть бути віднесені до судових витрат у справі. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.07.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що акт звірки взаємних розрахунків, окрім інших доказів, підписаний уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу. Окрім цього, звертає увагу суду на те, що 22.04.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 22.04.2019, відповідно до якої позивач вимагав протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги повернути заборгованість за договором про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 2710/14-03 в розмірі 38 728,00 грн. На 14.05.2019 та на теперішній час будь-якої відповіді на вимогу відповідачем надано не було, заборгованість за вищевказаним договором не сплачена. Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які останній посилається у відзиві на позов, чи доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

05.08.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд витребувати у ТОВ "Техносервіс" для огляду оригінал акту звірки розрахунків "за лютий 2019", копія якого міститься у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 05.08.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" про витребування у Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" оригіналу акту звірки розрахунків "за лютий 2019" - відмовлено, відкладено підготовче засідання на 09.09.2019.

05.09.2019 позивач подав до суду письмові пояснення та заяву про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 09.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.10.2019 включно, відкладено підготовче судове засідання на 30.09.2019.

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 30.10.2019.

У судове засідання 30.10.2019 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" (замовник) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 2710/14-03 (далі - договір).

Замовник доручає, а виконавець зобов`язується протягом дії всього терміну цього договору, якісно і в обумовлені із замовником терміни виконати з власних матеріалів або матеріалів замовника роботи по ремонту і технічному обслуговуванню автомобіля (ів), що належить (ать) замовнику (надалі - роботи), а замовник зі свого боку зобов`язується прийняти та оплатити роботи на умовах та в порядку передбаченому даним договором (п. 1.1. договору).

Види робіт, вартість, а також терміни їх виконання узгоджуються сторонами і вказуються в конкретних ремонтних замовленнях (наряд-замовленнях) на виконання того або іншого виду робіт, які по завершенню робіт оформлюються актами виконаних робіт. Сторони можуть за погодженням між собою змінювати умови виконання робіт за даним договором (п. 1.2. договору).

Вартість робіт і запчастин вказується у наряд - замовленнях та відповідних актах виконаних робіт (п. 2.1. договору).

Оплата виконаних робіт замовником здійснюється протягом 1 (один) банківських днів, з моменту підписання акту(ів) виконаних робіт, або узгодження акту(ів) виконаних робіт, або з моменту оформлення рахунку на ремонт (п. 2.2. договору).

Розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривні в безготівковому розрахунку (п. 2.3. договору).

Сукупна заборгованість замовника з урахуванням суми поточного ремонту та/або проданих запасних частин не повинна перевищувати грн. (нуль гривень 00 копійок) гривень. Виконавець має право не здійснювати ремонтні роботи або продаж запасних частин до моменту погашення заборгованості. Виконавець має право призупинити надання послуг або продаж запасних частин з відстрочкою платежу в разі виникнення простроченої заборгованості (п. 2.4. договору).

У разі необхідності попереднього замовлення автозапчастин, автошин, матеріалів, тощо, замовник зобов`язаний передплатити виконавцю вартість цих автозапчастин, автошин, матеріалів тощо, протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку. У разі затримки передплати виконавець має право зупинити виконання робіт до моменту отримання передплати, а термін виконання робіт відповідно збільшується на кількість днів такої затримки (п. 2.5. договору).

У випадку, якщо якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують Акт виконаних робіт, що свідчить про належне виконання виконавцем робіт за даним договором. В разі, якщо роботи виконані неналежним чином, замовник має право не підписувати акт виконаних робіт до усунення виконавцем виявлених недоліків та невідкладно заявити письмову претензію. В разі не підписання замовником акту та відсутності претензій щодо якості та повноти виконаних робіт протягом одного робочого дня з часу його отримання, вважається, що роботи/послуги надані належним чином та належної якості, акт вважається таким, що підписаний сторонами (п. 3.3. договору).

Виконавець зобов`язаний в терміни і з належною якістю виконати роботи, які є предметом цього договору (п. 4.1.1. договору).

Замовник зобов`язаний: у разі якісного і в строк виконання виконавцем робіт, що становлять предмет цього договору - прийняти роботу, виконану виконавцем і підписати Акт виконаних робіт; в порядку і в терміни, обумовлені цим договором і замовленнями до нього, сплатити за матеріали і роботу, прийняту замовником згідно підписаного Акту виконаних робіт/видаткових накладних (п. 4.2.1. та п. 4.2.2. договору).

У разі прострочення оплати робіт, запчастин і матеріалів з боку замовника, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати (п. 5.1. договору).

Даний договір регулюється та тлумачиться у відповідності до законодавства України (п. 7.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині фінансових взаєморозрахунків до повного їх виконання сторонами. Якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення даного договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору, то він кожного разу продовжується автоматично на кожний наступний календарний рік (п. 9.5. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконав роботи на суму 44 728,00 грн., на підтвердження чого надав акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 (а.с. 19-20) про виконання робіт на суму 44 728,00 грн. з ПДВ.

Господарський суд зазначає, що акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 підписаний лиши зі сторони позивача та відповідно не містить підпису та відтиску печатки відповідача.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 2124 від 22.09.2018 (а.с. 16-18), відповідно до якого оплаті підлягають роботи на суму 44 728,00 грн. з ПДВ.

Також на підтвердження виконання спірних робіт позивач надав до суду податкову накладну № 145/ від 22.09.2018 (а.с. 21-23).

Позивач зазначає, що акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 та рахунок на оплату № 2124 від 22.09.2018 направив відповідачу, на підтвердження чого надав копії описів вкладення, фіскальні чеки та накладні Укрпошти датовані 25.03.2019 (а.с. 29-31).

Відповідно до п. 3.3. договору у випадку, якщо якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують Акт виконаних робіт, що свідчить про належне виконання виконавцем робіт за даним договором. В разі, якщо роботи виконані неналежним чином, замовник має право не підписувати акт виконаних робіт до усунення виконавцем виявлених недоліків та невідкладно заявити письмову претензію. В разі не підписання замовником акту та відсутності претензій щодо якості та повноти виконаних робіт протягом одного робочого дня з часу його отримання, вважається, що роботи/послуги надані належним чином та належної якості, акт вважається таким, що підписаний сторонами.

Позивач зазначає, що жодних претензій стосовно виконаних робіт від відповідача не отримував, у зв`язку із чим відповідно до п. 3.3. договору вважає акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 підписаним.

Оплата виконаних робіт замовником здійснюється протягом 1 (один) банківських днів, з моменту підписання акту(ів) виконаних робіт, або узгодження акту(ів) виконаних робіт, або з моменту оформлення рахунку на ремонт (п. 2.2. договору).

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору за виконані роботи сплатив частково грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями:

- № 2080 від 30.10.2018 про сплату позивачу 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 130);

- № 2106 від 21.11.2018 про сплату позивачу 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 133);

- № 2049 від 12.10.2018 про сплату позивачу 3 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 135) та випискою по рахунку (а.с. 136-137), відповідно до якої, 06.02.2019 відповідач платіжним документом № 2172 від 06.02.2019 перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018». Таким чином, у відповідача (як зазначає позивач) виникла заборгованість у розмірі 38 728,00 грн.

Також, позивач надав до суду копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту звірки взаєморозрахунків за період лютий 2019 року (а.с. 28), відповідно до якого станом на 28.02.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 728,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача вимогу від 22.04.2019 (а.с. 24-26), в якій вимагав сплатити заборгованість у семиденний строк з моменту отримання вимоги.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги, позивач надав копії опису вкладення, фіскального чеку та накладної Укрпошти (а.с. 27).

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідач у відзиві зазначив, що позивач не надав доказів виникнення у відповідача зобов`язань оплатити вартість робіт, яку позивач вимагає стягнути з відповідача. Між позивачем та відповідачем не узгоджувалися роботи на суму 44 728,00 грн., які зазначені у наданій позивачем копії акту № 00000011122 від 22.09.2018 (яка підписана лише позивачем). Відповідач не надавав позивачу замовлення на вказані роботи, також позивач і відповідач не складали наряд-замовлення на ці роботи, як це було обумовлено договором. Позивач не надав до суду доказів такого узгодження. Отже види, обсяги робіт, матеріали, вартість робіт, строки їх виконання між сторонами не були узгоджені. Позивач не надав ані акта передавання автомобіля в ремонт, ані акта про повернення автомобіля після ремонту, складених за встановленою формою та підписаних позивачем і відповідачем, що передбачено Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2014 № 615. Також позивачем не надано доказів якісного і в строк виконання ним робіт на користь відповідача, передбачених актом № 00000011122 від 22.09.2018, доказів надання відповідачу на підписання акта виконаних робіт, доказів підписання відповідачем акта виконаних робіт. Отже посилання позивача на відсутність у відповідача претензій до виконаних робіт не має доказового значення, тому що такі претензії можуть пред`являтися лише в разі, якщо роботи виконувалися та пред`являлися до приймання. Оскільки позивач не довів настання події, з якою договір пов`язує виникнення обов`язку оплати робіт - позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку сплачувати за роботи, вказані у акті № 00000011122 від 22.09.2018. На відсутність такого обов`язку вказує також відсутність жодних доказів попереднього узгодження обсягів і вартості робіт та їх подальшого виконання, здачі та приймання.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Також, відповідно до п. 3.3. договору у випадку, якщо якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують Акт виконаних робіт, що свідчить про належне виконання виконавцем робіт за даним договором. В разі, якщо роботи виконані неналежним чином, замовник має право не підписувати акт виконаних робіт до усунення виконавцем виявлених недоліків та невідкладно заявити письмову претензію. В разі не підписання замовником акту та відсутності претензій щодо якості та повноти виконаних робіт протягом одного робочого дня з часу його отримання, вважається, що роботи/послуги надані належним чином та належної якості, акт вважається таким, що підписаний сторонами.

Тобто умовами договору чітко передбачено, що замовник має право не підписувати акт виконаних робіт лише у разі, якщо роботи виконані неналежним чином, в такому випадку замовник повинен невідкладно заявити письмову претензію.

Як вказано вище, позивач направив відповідачу акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 та рахунок на оплату № 2124 від 22.09.2018, що підтверджується копіями описів вкладення, фіскальними чеками та накладними Укрпошти датовані 25.03.2019 (а.с. 29-31).

Відповідно до наданих позивачем копій описів вкладення, фіскальних чеків та накладних Укрпошти вказаному поштовому відправленню присвоєно 13-символьні цифрові номери (штрихкодові ідентифікатори) 4908000848790 та 4908000848804.

Згідно з результатами пошуку за штрихкодовими ідентифікаторами 4908000848790 та 4908000848804 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаними номерами 11.06.2019 вручено отримувачу.

Господарський суд зазначає, що доказів направлення відповідачем на адресу позивача будь-яких претензій, в тому числі щодо якості виконаних робіт, тощо чи заперечень стосовно виконання позивачем робіт відповідачем до суду не надано.

Таким чином, замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

З огляду на викладене, за відсутності претензій щодо якості та повноти виконаних робіт, акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 відповідно до п. 3.3. договору вважається підписаним в день його отримання, а саме 11.06.2019.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата виконаних робіт замовником здійснюється протягом 1 (один) банківських днів, з моменту підписання акту(ів) виконаних робіт, або узгодження акту(ів) виконаних робіт, або з моменту оформлення рахунку на ремонт.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був сплатити за виконані роботи у строк до 12.06.2019 включно.

Відсутність в матеріалах справи замовлення на спірні роботи не може свідчити про невиконання чи не належне виконання позивачем робіт за договором, оскільки відповідач в порушення п. 3.3. договору протягом 1 дня з дня отримання спірного акту здачі-прийняття виконаних робіт не заявив позивачу письмової претензії щодо якості чи повноти виконання робіт.

Господарський суд зауважує, що взагалі жодних доказів звернення відповідача до позивача із будь-якими претензіями щодо виконання спірних робіт у період з дня отримання спірного акту здачі-прийняття виконаних робіт та на момент розгляду справи сторонами до суду не надано.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язок складання та підписання актів передавання автомобіля в ремонт та актів про повернення автомобіля після ремонту.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи актів передавання автомобіля в ремонт та актів про повернення автомобіля після ремонту.

Серед іншого відповідач у відзиві зазначає, що платежі на загальну суму 6 000,00 грн., на які позивач посилається як на підтвердження виконання робіт, мають природу безпідставно отриманого позивачем майна в розумінні ст. 1212 ЦКУ.

Як вказано вище позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 2124 від 22.09.2018 (а.с. 16-18), відповідно до якого оплаті підлягають роботи на суму 44 728,00 грн. з ПДВ.

Відповідач частково сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями:

- № 2080 від 30.10.2018 про сплату позивачу 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 130);

- № 2106 від 21.11.2018 про сплату позивачу 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 133);

- № 2049 від 12.10.2018 про сплату позивачу 3 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018» (а.с. 135) та випискою по рахунку (а.с. 136-137), відповідно до якої, 06.02.2019 відповідач платіжним документом № 2172 від 06.02.2019 перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018».

Тобто, відповідач здійснив чотири транзакції одному й тому ж контрагенту з одним й тим же призначенням платежу.

В матеріалах справи міститься копія підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту звірки взаєморозрахунків за період лютий 2019 року (а.с. 28), відповідно до якого станом на 28.02.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 728,00 грн.

Господарський суд зауважує, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період лютий 2019 року повністю відповідає розміру заборгованості відповідача за виконані роботи з урахуванням здійснених часткових оплат (44 728,00 грн. - 6 000,00 грн.).

Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити, що часткові платежі відповідачем здійснювались 12.10.2018, 30.10.2018, 21.11.2018 та 06.02.2019, однак станом на момент розгляду даної справи жодні докази звернення відповідача до позивача із вимогами повернути безпідставно набуті кошти в матеріалах справи відсутні.

Доказів звернення відповідача до суду із позовом, предметом якого було б повернення позивачем безпідставно набутих коштів у розмірі 6 000,00 грн., відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає твердження відповідача стосовно того, що платежі на загальну суму 6 000,00 грн. мають природу безпідставно отриманого позивачем майна в розумінні ст. 1212 ЦКУ, необґрунтованими та недоведеними.

Господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача, що спірні роботи позивачем не виконувалися та не пред`являлися до приймання, оскільки факт здійснення відповідачем чотирьох оплат позивачу грошових коштів з призначенням платежу: «оплата за ремонт автомобіля згідно рахунку № 2124 від 22.09.2018», підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків за період лютий 2019 року, розмір заборгованості за яким повністю відповідає розміру заборгованості відповідача за виконані роботи з урахуванням здійснених часткових оплат (44 728,00 грн. - 6 000,00 грн.), відсутність з моменту отримання спірного акту здачі-прийняття виконаних робіт жодних доказів звернення відповідача до позивача із будь-якими претензіями щодо виконання спірних робіт свідчить про виконання позивачем спірних робіт та прийняття їх відповідачем.

Доказів оплати виконаних робіт в сумі 38 728,00 грн. відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 38 728,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 35 474,28 грн. за загальний період з 22.09.2018 по 18.04.2019.

Відповідно до п. 5.1. договору у разі прострочення оплати робіт, запчастин і матеріалів з боку замовника, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 22.09.2018 по 14.05.2019 у розмірі 748,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 915,24 грн. за той же період.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом вище, акт здачі-прийняття виконаних робіт № 00000011122 від 22.09.2018 (відповідно до п. 3.3. договору) вважається підписаним в день його отримання, а саме 11.06.2019.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата виконаних робіт замовником здійснюється протягом 1 (один) банківських днів, з моменту підписання акту(ів) виконаних робіт, або узгодження акту(ів) виконаних робіт, або з моменту оформлення рахунку на ремонт.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 2.2. договору відповідач повинен був сплатити за виконані роботи у строк до 12.06.2019 включно.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт починатиметься з наступного дня, тобто з 13.06.2019.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню за загальний період з 22.09.2018 по 18.04.2019, 3 % річних за період з 22.09.2018 по 14.05.2019 та інфляційні втрати за період з 22.09.2018 по 14.05.2019.

Тобто заявлені позивачем до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати нараховані за періоди, які передували моменту виникнення у відповідача зобов`язання з оплати виконаних робіт.

З огляду на викладене, оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 35 474,28 грн. - пені, 748,03 грн. - 3% річних, 2 915,24 грн. - інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 728,00 грн. основного боргу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 600,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг № 19/04 від 19.04.2019, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Форум-Дніпро», свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1213 від 13.01.2004, рахунок-фактуру № 01 від 07.05.2019 до договору на суму 8 000,00 грн., акт наданих послуг № 01 від 13.05.2019, платіжне доручення № 9313 від 07.05.2019 про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню «Форум-Дніпро» грошових коштів у розмірі 8 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за юридичні послуги згід рах №1 від 07.05.2019», ордер серії ДП № 2475/06 від 14.05.2019.

Відповідачем долучено до матеріалів справи договір № 115 від 12.06.2019, укладений між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Романенко Петром Валерійовичем, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1652 від 20.11.2006, платіжне доручення № 2314 від 14.06.2019 про сплату відповідачем Романенко Петру Валерійовичу грошових коштів у розмірі 5 600,00 грн., з призначенням платежу: «сплата до договору № 115 від 12.06.2019».

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання позивачем не було подано.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що доданий до позовної заяви договір про надання юридичних послуг № 19/04 від 19.04.2019 не містить порядку обчислення гонорару, зокрема, щодо врахування витрат часу на надання правової допомоги. Крім того, позивач до складу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу включив оплату 1 000,00 грн. за послуги з підготовки вимоги про сплату заборгованості. Однак, дана послуга надавалася поза межами розгляду справи господарським судом, ці кошти не можуть бути віднесені до судових витрат у справі.

З акту наданих послуг № 01 від 13.05.2019 (а.с.48) вбачається, що позивач має сплатити, зокрема, і 1000грн. за «складання вимоги про стягнення заборгованості за договором №2710/14-03 від 27.10.2014р.».

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Саме по собі складання вимоги про стягнення заборгованості не є обов`язковою передумовою для звернення до суду із даним позовом, а відповідно і однією із необхідних послуг в межах надання професійної правничої допомоги, пов`язаної саме зі справою.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача (7000,00грн.) на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 3518,20 грн. (50,26 %), на відповідача - 3481,80 грн. (49,74 %).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати відповідача (5600,00грн.) на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 2 814,56 грн. (50,26 %), на відповідача - 2 785,44 грн. (49,74 %).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, оскільки на відповідача покладено більшу суму судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає за доцільне, відповідно до вимог ч. 11 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача різницю між витратами на професійну правничу допомогу позивача та відповідача у розмірі 667,24 грн. (3481,80 грн. - 2 814,56 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 965,49 грн. (50,26 %), на відповідача - 955,51 грн. (49,74 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецтранс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, ідентифікаційний код 38836258) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Техносервіс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вишнева, буд. 51, ідентифікаційний код 31321005) 38728,00 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 955,51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 667,24грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.10.2019

Суддя І.В. Мілєва