Рішення № 8529207, 11.02.2010, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-42/2010.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

11 лютого 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі : головуючого – судді Головні В.П., секретаря судових засідань - ОСОБА_1, з участю представника позивача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4” до ОСОБА_5 про дострокове стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.10. 2009 року ВАТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, просило постановити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по кредитному договору № 014/8288/73/125557 від 27.11.2007 року в сумі 152 190 гривень 35 копійок, в тому числі: 115 072 гривні 35 копійок - заборгованість по основній сумі кредиту, 16210 гривень 85 копійок - нараховані та несплачені відсотки, 8491 гривня 23 копійки - пеня за кредитом, 12416 гривень 14 копійок - пеня за відсотками. Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 27.11.2007 року між банком та ОСОБА_5В був укладений кредитний договір № 014/8288/73/125557, выдповідно до якого банк надав останньому кредит в сумі 124 860 гривень, строком на 84 місяці, з платою за користування кредитом 15, 5 % річних, В порушення взятих на себе по кредитному договору зобов’язань, ОСОБА_5В не сплачує банку кредит та відсотки за користування ним в установлений в договорі строк. Станом на 01.10.2009 року загальна сума боргу становить 152 190 гривень 35 копійок

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов повністю, просить суд на підставах, зазначених в позовній заяві стягнути з відповідача на користь банку борг по кредитному договору в сумі 152 190 гривень 35 копійок та витрати понесені по справі. Він пояснив, що отримавши кредит в сумі 124 860 гривень, відповідач до грудня 2008 року регулярно сплачував основну суму боргу по кредиту та відсотки за користування ним, а в послідуючому припинив будь-які проплати. На неодноразові вимоги банку про погашення боргу по кредиту він не реагує, сплачувати борг відмовляється, посилаючись на те, що передав кошти для завідуючої Першотравенським відділенням ВАТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4” ОСОБА_4 Вважає доводи ОСОБА_5 такими, що не заслуговують на увагу, оскільки він не повернув банку кошти, належні до сплати, ОСОБА_4 заперечує факт отримання від відповідача грошей та погашення боргу по кредиту.

Відповідач ОСОБА_5В позов не визнав і пояснив, що в листопаді 2007 року отримав у позивача кредит в сумі 124 860 гривень для придбання автомобіля. Платежі згідно з кредитним договором вносив регулярно, а в листопаді 2008 року повністю погасив борг по кредитному договору. Всі кошти на погашення боргу по кредиту він передав для завідуючої Першотравенським відділенням ВАТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4” ОСОБА_4 Остання видала йому лист для пред’явлення в нотаріальну контору, відділення МРЕВ про зняття застави на автомобіль. Квитанцію про сплату коштів на погашення кредиту він не зберіг.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд встановив, що 27.11.2007 року між банком та ОСОБА_5В був укладений кредитний договір № 014/8288/73/125557, згідно якого банк надав останньому кредит в сумі 124 860

-2-

гривень строком на 84 місяці, з платою за користування кредитом 15, 5 % річних на суму залишку. Пунктом 3.3 кредитного договору встановлено, що сплата кредиту та погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно. Пунктами 3.13 та 3.14 цього ж дововору передбачено, що при простроченні платежів банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.

Зазначені обставини підтверджуються копією кредитного договору і відповідачем не оспорюються / а.с. 6-8/

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що останній платіж по поверненню кредиту та відсотків за користування ним ОСОБА_5 проведено в листопаді 2008 року. Зазначені обставини підверджуються поясненням представника позивача, розрахунком боргу по кредитному договору та виписками з особового рахунку ОСОБА_5В /а.с10, .49-58/

Відповідно до статті 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцеві отримані від нього кошти та проценти за користування ним в сумі та в строки зазначені в договорі..

Згідно з розрахунками, наданими позивачем, виписками з особового рахунку, станом на 1 жовтня 2009 року за відповідачем ОСОБА_5В рахується борг по кредитному договору № 014/8288/73/125557 від 27.11.2007 року в сумі 152 190 гривень 35 копійок, з грудня 2008 року відповідач ухиляється від виконання умов договору. .

Пояснення ОСОБА_5В про те, що він в листопаді 2008 року повністю погасив борг по кредитному договору, кошти на погашення боргу по кредиту передав для завідуючої Першотравенським відділенням ВАТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4” ОСОБА_4, суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 2 статті 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на листи, видані 26 вересня та 14.листопада 2008 року завідуючою Першотравенським відділенням ВАТ “ОСОБА_3 ОСОБА_4” ОСОБА_4 в яких зазначено, що зобов’язання по кредитному договору №014/8288/73/125557 виконані, автомобіль «Mitsubishi lancer» виведений із застави, що станом на 26 вересня 2008 року залишок боргу по кредиту становив 55803 гривні 81 копійка.

Однак, згідно з поясненням ОСОБА_4, вона не отримувала від ОСОБА_5В . кошти для погашення кредиту. Зазначений вище лист про виведення транспортного засобу із застави, видала по просьбі відповідача, оскільки він обіцяв продати автомобіль та погасити борг по кредитному договору. Однак ОСОБА_5В не виконав своєї обіцянки.

Також під час розгляду справи не здобуто будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 привласнила кошти, які, згідно з поясненнями відповідача, він передав їй для погашення кредиту. Відповідно до глави 1 роздіду 3 Постанови Національного банку України №337 від 14.08.2003 року «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України», операції з приймання готівки фіксуються касовими документами . Форми документів, які застосовуються під час приймання, переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають

-3-

містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами. Виписується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.

Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Враховуючи, зазначені вище положення Інструкції, суд прийшов до висновку, що доказом, який підтверджує факт погашення боргу по кредитному договору може бути належним чином оформлена квитанція про внесення коштів в касу банку.

Оскільки ОСОБА_5В не надав суду такої квитанції, а також будь- яких інших доказів - документів, виданих банком, які достовірно підтверджують факт внесення ним коштів в сумі, що забезпечувала повне погашення боргу по кредитному договору, суд прийшов до висновку, що ним не погашено борг перед банком.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1046- 1050, 1054 ЦК України суд

РІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 298604516 на користь відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4” (МФО 311528, код 20404691, р/р 29099160) борг по кредитному договору № 014/8288/73/125557 від 26 листопада 2007 року в сумі 152 190 /сто п’ятдесят дві тисячі сто дев’яносто / гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_3 ОСОБА_4” витрати, понесені у зв’язку з сплатою судового збору в сумі 1591 гривня 90 копійок та витрати по інформаційно -технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього стягнути 1711 гривень 90 копійок.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/

Копія вірна: Суддя Головня В.П.