Ухвала суду № 85291061, 30.10.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/2300/17

2/465/1701/19>

>

У Х В А Л А

про розгляд заяви про відвід судді

"30" жовтня 2019 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді Кузь В.Я.

За участю секретаря Янковської С.Ю.

Вході судового розгляду цивільної справи № 2/465/2300/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування , яке порушує право користування земельною ділянкою та скасування права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовною заявою про визнання недійсним рішенні органу місцевого самоврядування , яке порушує право користування земельною ділянкою та скасування права власності, одночасно подавши заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ухвали судді від 28 квітня 2017 року у забезпечення позову відмовлено з підстав зазначених в ухвалі. В апеляційному порядку ухвала не оскаржувала ся і набрала законної сили.

Провадження у справі відкрито 22 травня 2017 року та справу призначено до судового розгляду на 06 липня 2017 року з урахуванням відпустки головуючого.

Проте, дане судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на листку непрацездатності після ДТП.

Чергове судове засідання відбулося 09 лютого 2018 року де стороною позивача змінено первинні позовні вимоги щодо предмету та підстав позову, а судове засідання перенесено за клопотанням позивача ОСОБА_1 у зв`язку із неявкою її адвоката.

Судове засідання від 14.03. 2018 року перенесено на клопотання сторін та з метою забезпечення їх процесуальних прав, виходячи із уточнених позовних вимог.

Судові засідання від 15. 05. 2018 та 05.07. 2018 перенесено на 02 жовтня 2018 року, у зв`язку з проходженням суддею кваліфікаційного оцінювання.

Дане судове засідання перенесено у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_2 .

В судовому засіданні від 22 січня 2019 року представник позивача - адвокат Блонський М.А. заявив клопотання про перенесення розгляду справи для виклику осіб.

Судове засідання від 01.04.2019 року перенесено за клопотанням представника позивача- адвоката Блонського М.А. для ознайомлення з матеріалами справи.

Чергове судове засідання від 10 липня 2019 року перенесено у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження.

У цей же день, позивачем подано заяву про відвід судді з підстав викладених у заяві, що оголошене адвокатом в судовому засіданні.

Основними аргументами відводу навдено те, що суддя в судовому засіданні неодноразово відмовляв у задоволенні клопотання сторони позивача та те, що головуючим у справі задавалося надто багато питань, при цьому у порівнянні, стороні позивача питань задавалося більше ніж відповідачу.

В судовому засіданні адвокатом наведено ще один аргумент для відводу судді, а саме те, що апеляційним судом скасовано рішення ухвалене суддею в іншій справі за участю цих же осіб, а тому і ці підстави викликають сумнів у позивача щодо неупередженості судді. Просять відвести суддю Кузя В.В. від розгляду справи та передати справу на новий розподіл.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти відводу судді заперечила, зазначивши протилежні аргументи аргументам заявників.

Розглянувши дану заяву, з`ясувавши викладені у ній підстави для відводу судді та дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю, що заява є фантазією сторони позивача. Такий висновок мотивую тим, що все викладене у заяві суперечить матеріалам справи та журналам судових засідань.

У заяві про відвід судді, позивач не покликається на підстави відводу, котрі визначені законодавцем у ст. 36 ЦПК України зазначаючи тільки загальну норму у вигляді інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Проте і ці підстави стосуються прав та обов`язку головуючого судді скеровувати розгляд справи, задавати питання та вирішувати клопотання.

Натомість, заявник разом з адвокатом, оскільки такий підтримує заяву, перебирали на себе непритаманну для сторони судового процесу функцію – надання оцінки правильності дій головуючого судді в судовому процесі. При цьому, така оцінка здійснюється ними з яскраво вираженими ознаками правового нігілізму, а у загальному безпідставно.

Заявляючи відвід судді, ОСОБА_3 Л.М., сама себе позбавляє права на своєчасний розгляд справи та отримання судового рішення, яке у подальшому вправі буде оскаржити в апеляційному та касаційному порядках, якщо не погоджуватиметься з ним.

Зважаючи на поведінку сторони позивача, яка явно спрямована на провокування головуючого, слід визнати , що заявник зловживає своїм процесуальним правом, при цьому наглядно демонструючи ознаки неповаги до суду.

Разом з тим, суд дійшовши висновку про відсутність підстав для відводу судді, повинен зупинити провадження та передати заяву на розгляд іншому судді.

Відтак, з метою забезпечення процесуального права сторін на своєчасний розгляд справи, вражаю за доцільне заявити самовідвід .

Приймаючи рішення про самовідвід відкидаю усі , так звані доводи позивач, проте , зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У розглядуваному випадку позивач та її представник не є сторонніми спостерігачами, а є стороною у справі з процесуальними правами які може, але не хоче використовувати у спосіб передбачений законом.

Беззаперечно погоджуюся із тими судовими рішеннями Європейського суду на які покликається заявник з представником, та приймаю до уваги при прийнятті даного рішення.

Зважаю, що аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є

довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Відповідно до ст. ст. 3, 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, а процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому приймаючи рішення про самовідвід беру до уваги вимоги вказаних норм закону.

При цьому враховую також практику Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, яку сторона позивача, хоч і провела достаній екскурс рішень ЄСПЛ, протее не враховує саме цього рішення.

Так, згідно данного рішення, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні.

Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов`язок та право головуючого у процесі.

Зважаючи на вищенаведені положення закону та встановлені обставини, приходжу до висновку про заявлення самовідводу у розгляді даної справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 35, 36,40, 259 - 261 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву судді Кузя В. Я. про самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/2300/17, задовольнити.

Відвести суддю Кузя В.Я. від розгляду цивільної справи № 465/2300/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування , яке порушує право користування земельною ділянкою та скасування права власності.

Цивільну справу передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова для повторного авто розподілу та визначення судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню,.

Суддя В. Кузь