Ухвала суду № 85288170, 30.10.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4289/19

Номер провадження 1-кс/623/1727/2019

УХВАЛА

іменем України

30 жовтня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: слідчого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП України в Харківській області Грязьон К.С. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320000955 від 24 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України,

в с т а н о в и в:

29 жовтня 2019 року рекомендованим відправленням до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП України в Харківській області Грязьон К.С., погоджене прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Молодовським І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019220320000955 від 24 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає наступне.

В ході досудового розслідування встановлено, що 22 жовтня 2019 року, приблизно о 00 годин 00 хвилин, невстановлена особа, знаходячись біля будинку №23 по вулиці Київській в місті Ізюмі, Харківської області, з метою заволодіння чужим майном, застосувавши насильство, що є небезпечним для здоров`я, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заволоділа грошима та мобільними телефонами останніх.

24 жовтня 2019 року слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019220320000955, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 КК України - розбій.

Опитаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що 22 жовтня 2019 року, приблизно о 00 годин 00 хвилин він спільно зі своїм товаришем гр. ОСОБА_2 знаходився на вулиці Київській в місті Ізюмі, Харківської області. В цей час до них підійшов невідомий чоловік і без будь-яких причин почав завдавати останнім тілесних ушкоджень, після чого заволодів грошовими коштами та мобільними телефонами останніх, а саме мобільним телефоном Philips, що належить гр. ОСОБА_1 , та мобільним телефоном Lenovo, що належить гр. ОСОБА_2

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що 23 жовтня 2019 року, приблизно о 07 годині 45 хвилин, її чоловік ОСОБА_4 повів їхнього сина ОСОБА_5 до дитячого садка №2. Приблизно о 08 годині 10 хвилин чоловік повернувся і сказав їй, що по дорозі до дитячого садка їхній син знайшов на узбіччі дороги мобільний телефон. Телефон Philips, чорного кольору, на корпусі маються подряпини та потертості, у верхній частині екрану є значні тріщини. Для того, щоб перевірити чи працює телефон, свідок вставила до нього власну сім-картку і увімкнула. Телефон працював, однак у верхній частині екрану дисплей не відображав зображення. Після цього свідок вимкнула телефон і в подальшому жодних дій з ним не проводила.

В ході огляду речей від 25 жовтня 2019 року на підставі заяви про добровільну видачу у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон Philips Xenium Х1560 (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ) та карту пам`яті Micro SDHC 4 GB.

Вищевказане майно відповідно до частини 1 статті 167 КПК України вважається тимчасово вилученим майном.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням статті 107 КПК України.

Прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Молодовський І.О. та слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Грязьон К.С. надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Враховуючи, що власника майна ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, тому вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності власника майна відповідно до вимог статті 172 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Крім того, нездійснення дій з накладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, що може перешкодити проведенню слідчих дій у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що згорток міді з обпалених проводів може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів, відсутністю правових підстав для відмови в задоволенні поданого клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що на вказане майно слід накласти арешт.

Керуючись статтями 107, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП України в Харківській області Грязьон К.С. - задовольнити.

В межах кримінального провадження №12019220320000955 від 24 жовтня 2019 року накласти арешт на майно, яке було добровільно видано ОСОБА_3 в ході огляду речей 25 жовтня 2019 року, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

-мобільний телефон Philips Xenium Х1560 (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 ) та карту пам`яті Micro SDHC 4 GB,

які зберігаються в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2.

Роз`яснити, що відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя О.М. Герцов