Ухвала суду № 85286744, 30.10.2019, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2048/19

Провадження № 1-кп/306/209/19

У Х В А Л А

30 жовтня 2019 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Вінер Е.А.

суддів Ганчак Л.Ф.

Тхір О.А.

з секретарем Богдан В.С.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Медуниця Д.М.

захисників Гуштан Г.Г., Хиля М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши в приміщені суду в м. Сваляві відкрите підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070150000162 від 04 квітня 2019 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307,ч.1 ст.315,ч.2 ст.315 КК України

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня 2019 року до Свалявського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні з відповідними додатками по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307,ч.1 ст.315,ч.2 ст.315 КК України .

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду, оскільки під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того посилався на відсутність підстав для повернення обвинувального акту.

Захисник Хиля М.М. просить повернути обвинувальний акт прокурору, так як в обвинувальному акті не зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Захисник Гуштан Г.Г. також просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений підтримує думку своїх захисників.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 314 КПК України передбачені рішення, які суд вправі прийняти у підготовчому судовому засіданні. Одним з таких рішень є повернення обвинувального акта прокурору, у разі його невідповідності вимогам КПК України .

У відповідності з ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор, висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно пункту 13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Судовий розгляд, як передбачено вимогами ч.1 ст.337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

У викладі фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено " Крім того у точно не встановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, пов"язаного із незаконним обігом наркотичних засобів.

З цією метою ОСОБА_1 у точно невстановлені час, місці та спосіб набув особливо небезпечний наркотичний засіб - "канабіс", який в подальшому зберігав у невстановленому місці, розраховуючи вчинити у різний час не одне або декілька тотожних за своїми ознаками злочинних діянь, спрямованих на реалізацію єдиного його злочинного наміру, а саме збуту вищевказаного засобу.

Крім того у точно не встановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення , пов"язаного із незаконним обігом психотропних речовин.

З цією метою ОСОБА_1 у точно не встановлені час, місці та спосіб набув психотропну речовину - "метамфетамін", яку в подальшому зберігав у невстановленому місці, розраховуючи вчинити у рзний час не одне , або декілька тотожних за своїми ознаками злочинних діянь спрямованих на реалізацію єдиного його злочинного наміру, а саме збуту вищевказаної речовини.

Крім того, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення , пов"язаного із незаконним обігом психотропних речовин. З цією метою ОСОБА_1 у точно невстановлені час, місці та спосіб набув - психотропну речовину - "метамфетамін", яку в подальшому зберігав у невстановленому місці, розраховуючи вчинити у різний час не одне або декілька тотожних за своїми ознаками злочинних діянь, спрямованих на реалізацію єдиного його злочинного наміру, а саме збуту вищевказаної речовини".

Проте обвинувальний акт в цій частині не містить визначення дати, часу та місця вчинення дій, які утворюють склад злочину, не зазначено який злочин утворюється, не розкрито об"єктивну сторону злочину, який інкримінують обвинуваченому.

За правилами ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За таких обставин, при здійсненні судового розгляду кримінального провадження в межах поданого прокурором обвинувального акту, ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати своє право на участь в судовому засіданні та на захист загалом.

Одночасно слід зазначити, що пред`явлене особі обвинувачення має бути чітким, містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред`явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Таким чином, фактично відсутність в обвинувальному акті у розумінні ст.291 КПК України викладення формулювання обвинувачення стосовно кожного з наведених складових є істотним недоліком обвинувального акту, істотно впливає на визначеність обвинувачення, є порушенням права учасників кримінального провадження на захист та права на справедливий суд, обов`язок забезпечення яких покладається на суд, та однією з гарантій яких є відповідно до п. «а» частини 3 статті 6 Конвенції негайна і детальна поінформованість зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти особи.

Згідно ч. 2 ст.8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.2008 року в справі «Хужин та інші проти Росії», Європейський суд з прав людини «нагадує, що положення §2 статті 6 Конвенції спрямоване на те, щоби убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді.Презумпція невинуватості, закріплена в §2 статті 6, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у §1 статті 6 Конвенції (AllenetdeRibemontv. France, §35).

За таких умов, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, підлягають поверненню прокурору, як такі, що не відповідають вимогам закону.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 314 КПК України , суд

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070150000162 від 04 квітня 2019 року, відносно: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307,ч.1 ст.315,ч.2 ст.315 КК України повернути прокурору.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуюча Вінер Е.А.

Судді Ганчак Л.Ф.

Тхір О.А.