Ухвала суду № 85286300, 25.10.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/188/17

Номер провадження 1-кп/305/121/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.19. Рахівський районний суд Закарпатської області:

в складі: головуючої - судді Бліщ О.Б.,

суддів - Ємчука В.Е., Марусяк М.О.,

з участю: секретаря с/з - Вербещука В.А.

прокурора - Ластовичака В.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Бабича В.В.

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у кримінальній справі № 305/188/17 (провадження 1-кп/305/121/19) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Рахівського районного суду Закарпатської області під головуванням судді Бліщ О.Б. перебуває кримінальне провадження №12016070140001432 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бабич В.В. заявили клопотання про відвід колегії суддів.

Відвід мотивують тим, що процесуальний прокурор у даному кримінальному провадженні Грапенюк В.М. на даний час працює на посаді помічника судді Рахівського районного суду Бліщ О.Б. Окрім цього, потерпілий ОСОБА_2 , як працівник правоохоронного органу, має можливість впливати на хід справи, що підтверджується його неодноразовою неявкою до суду. Також зазначають, що обвинувачений ОСОБА_1 , у 2015 році, придбав вогнепальну зброю у чоловіка судді Бліщ О.Б. Окрім наведеного, зазначають, що колегія суддів ставиться до нього упереджено, оскільки в ухвалі суду від 04.09.2019 обвинуваченого звинувачено у неадекватній поведінці, що він ніби-то погрожував учасникам судового процесу. З огляду на викладене, просили задовольнити відвід з наведених вище підстав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Бабич В.В. подану заяву про відвід підтримали та просили задовольнити таку з підстав, наведених у заяві.

Прокурор Ластовичак В.Ю. проти задоволення заяви про відвід заперечив з тих підстав, що вона є необґрунтованою та немотивованою. Зокрема зазначив, що у відповідності до вимог ст. 80 КПК України, після початку судового провадження відводи не допускаються.

Потерпілий ОСОБА_2 погодився із думкою прокурора, висловленою щодо даного відводу.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши викладені у заяві про відвід доводи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді, серед яких немає заявлення відводу з причин непогодження сторони у справі з процесуальними рішеннями, що їх приймає суд під час розгляду справи по суті. Суд зобов`язаний, при винесенні рішення по справі, оцінити усі докази у справі у їх сукупності з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку. Усі недоліки судового розгляду та порушення норм діючого законодавства, якщо такі мали місце, можуть бути викладені стороною в апеляційній скарзі на кінцеве рішення у справі, якщо таке рішення не влаштує сторону процесу.

Разом з тим, заявлений обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Бабичем В.В. відвід колегії суддів не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.

Зазначені в заяві про відвід доводи обвинуваченого та його захисника про те, що процесуальний прокурор у справі Грапенюк В.М. на даний час працює на посаді помічника судді Бліщ О.Б. та те, що потерпілий ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу і тому має змогу впливати на хід справи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Так, статтею 23 КПК України регламентовано, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Крім цього, статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Окрім цього, у ч. 4 ст. 95 КПК України зазначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. При цьому, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на наведені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства колегія суддів відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що він у 2015 році придбав вогнепальну зброю у чоловіка судді Бліщ О.Б. колегія суддів приходить до наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо заявляються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Обвинуваченим ОСОБА_1 не наведені жодні обставини, які виключають участь судді Бліщ О.Б. у розгляді даної справи, а викладені у заяві про відвід обставини є голослівними.

Щодо посилання у заяві про відвід на те, що колегія суддів ставиться до обвинуваченого упереджено, оскільки в ухвалі суду від 04.09.2019 його звинувачено у неадекватній поведінці, що він нібито погрожував учасникам судового процесу не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, у вказаній ухвалі суду зазначено дослівно наступне: «У судовому засіданні, прокурор Сідей В.В. просить вирішити клопотання про продовження строку запобіжного заходу, обраного у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки строк дії такого закінчується, кримінальне провадження не завершене, ризики, визначені слідчим-суддею на сьогодні не відпали, справу по суті ще не розглянуто, про що надав суду письмове клопотання.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час ризики, визначені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 не відпали, а саме ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даних злочинів, один з яких відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі, він хоч і має постійне місце проживання, але є розлученим та упродовж тривалого періоду часу може відлучатися від свого постійного місця проживання без відома родичів. Крім цього, ОСОБА_1 ніде не працює, немає утриманців, схильний до вчинення кримінальних, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів. Будучи звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 75 КК України, за ч. 1 ст. 263 КК України, скоїв новий злочин, тобто, інкриміновані йому діяння скоїв під час іспитового строку та у стані алкогольного сп`яніння. Крім зазначеного, у судових засіданнях, як проводилися як у Хустському так і в Рахівському районних судах, обвинувачений ОСОБА_1 поводився неадекватно, неодноразово погрожував учасникам судового провадження. Зокрема, у ОСОБА_1 протягом одного судового засідання по декілька раз можуть виникати спалахи короткотривалої неконтрольованої агресії до оточуючих, у ході яких ОСОБА_1 звинувачує всіх у тому, що вони домовились між собою і сфальсифікували кримінальне провадження щодо нього, оскільки тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 заподіяли самі ж працівники поліції. Тому прокурор Сідей В.В. вважає, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_1 з метою помсти матиме можливість реалізувати свої погрози. Вище наведені ризики в неправомірній процесуальній поведінці ОСОБА_1 підтверджують, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією його від суспільства, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та перешкодити обвинуваченому ухилитися від суду, а також не дасть можливості перешкодити негативному впливу на хід судового провадження».

Таким чином, з наведеного випливає, що судом наведено лише мотивацію прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яка була викладена у клопотанні прокурора. При цьому колегією суддів жодним чином не висловлено свою позицію з цього приводу.

З огляду на викладене, заявниками не зазначено жодного обґрунтованого факту (обставини), який викликав би хоч незначний сумнів у об`єктивності та неупередженості суддів. По суті, підстави для відводу суддів є голослівними, в них наводиться виключно суб`єктивна думка обвинуваченого про відношення суддів до справи, що не слугує підставою для відводу.

Так, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами. Доводи, викладені у заяві про відвід щодо можливого необ`єктивного розгляду справи суддями є тільки припущеннями заявників, інші доводи жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.

Під час розгляду заяви обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Бабича В.В. про відвід, судом не встановлено і заявником не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості колегії суддів та свідчили б про їх особисту зацікавленість в розгляді справи. Обставини, які б підтвердили надання суддями переваг в реалізації принципу змагальності сторін будь-кому з учасників процесу, також відсутні.

Враховуючи, що обставин, за наявності яких колегія суддів підлягала би безумовному відводу, при розгляді заяви не встановлено і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості суддів, а аналіз доводів заяви про відвід колегії суддів свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб`єктивних переконаннях обвинуваченого та не містить підстав для відводу, така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у кримінальній справі № 305/188/17 (провадження 1-кп/305/121/19) про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України - відмовити.

Ухвала остаточна і окремому оскарженню не підлягає.

Повний зміст ухвали проголошено 30.10.2019 об 08. год. 20 хв.

Головуюча суддя: Бліщ О.Б.

Судді: Ємчук В.Е.

Марусяк М.О.