Рішення № 85286270, 24.10.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1591/19

Провадження № 2/304/453/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу № 304/1591/19 за позовом ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті батьки склали заповіти, за якими все своє майно, зокрема кожен по 1/2 житлового будинку в АДРЕСА_1 , заповіли йому. Він прийняв спадщину за батьками, оскільки з 1978 року та на момент їх смерті проживав разом з ними у спадковому будинку, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, про відмову від спадщини не заявляв. Після смерті батьків відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами, в якому батьки проживали до смерті. На даний час для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок він звернувся до приватного нотаріуса, однак йому було відмовлено у оформленні такої за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради та не заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується відповідними копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , виданими виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 та 16 січня 2004 року (а. с. 7, 8).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили заповіти, за якими, зокрема, заповіли позивачу ОСОБА_1 1/2 житлового будинку в АДРЕСА_1 , кожний, що підтверджується копіями дублікатів заповітів, посвідчених 24 липня 2001 року та 13 березня 2000 року відповідно (а. с. 9, 10, 20, 21).

Як вбачається з довідок Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 698 від 10 вересня 2019 року, № 555 та 556 від 26 червня 2019 року згідно даних погосподарської книги № 3 на 2001-2005 роки, особового рахунку № НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був головою домогосподарства в АДРЕСА_1 , де на момент його смерті та смерті його дружини ОСОБА_2 був зареєстрований, зокрема позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом (а. с. 11-13).

Разом з цим, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №171763090 від 26 червня 2019 року підтверджує відсутність відомостей щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 . Так само, згідно інформаційної довідки Дубриницької сільської ради Перечинського району вих. № 557 від 26 червня 2019 року відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, виготовленої РКП «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради та переданої сільській раді, інформація щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 32, 33).

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк на її прийняття не закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним для вирішення вказаного позову застосувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. ст. 524, 525, 529 ч. 1 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.М. № 92/01-16 від 10 вересня 2019 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказаний житловий будинок (а. с. 22).

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом прийняв спадщину за батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки згідно ст. 549 ЦК УРСР фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та відповідно постійно проживав разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно зі ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняв спадщину, однак у нього існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 200 ч. 4, 206 ч. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцями ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дубриницька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351179; місцезнаходження: 89210 Закарпатська область Перечинський район с.Дубриничі, вул. Центральна, № 44 А.

Головуючий: Чепурнов В. О.