Ухвала суду № 85286052, 28.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/671/19

Справа № 263/3462/19

У Х В А Л А

про вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження

24 жовтня 2019 року м. Покровськ

Головуючий Суду присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області суддя: Коваленко В.О.,

у складі: судді Стоілової Т.В.,

основних присяжних: Шаповал Н.Ф., Бурковська І.В., Коваленка О.М.

запасних присяжних: Середня Н.О., Захарова М.І.

за участю секретаря судового засідання: Лемзікової В.С.,

прокурора: Гусейнова Е.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника Дальгіс Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська питання про продовження дії запобіжного заходу, застосованого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом присяжних здійснюється розгляд вказаного кримінального провадження.

В порядку абз. 3 ч. 3 ст. 331 КПК України Головуючим суду присяжних розглянуто питання щодо продовження дії запобіжного заходу кримінального провадження.

Прокурор Гусейнов Е.Г. заявив клопотання про продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження застосованих відносно ОСОБА_1 - у вигляді тримання під вартою, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб знищення, вчинення тиску на свідків та потерпілих, які недопитані у судовому засіданні. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 вирішення клопотання щодо запобіжного заходу залишив на розсуд суду.

Захисник Дальгіс Л.О. заперечувала проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник посилався на недоведеність прокурором ризиків для обрання запобіжного заходу, вказували на наявність соціальних зав`язків у обвинуваченого, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Головуючий суду присяжних, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України).

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, при цьому частиною 3 цієї статті на суд, який здійснює розгляд кримінального провадження покладаються функції контролю за обґрунтованістю продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, - Головуючий суду присяжних враховує, висновки Європейського суду з прав людини та те, що на теперішній час по кримінальному провадженні ще триває судовий розгляд, тому вирішення обвинувачення по суті, з аналізом його обґрунтованості, належить до стадії постановлення вироку, що врегульовано ст. ст. 369, 371, 374 КПК України, викладення судом на стадії судового розгляду в будь-якій формі думки щодо обґрунтованості підозри може бути розцінене учасниками процесу як упередженість. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. На думку Головуючого суду присяжних, положення п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеним, і причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною.

Головуючим суду присяжних досліджено питання щодо зменшення ризику прийняття обвинуваченим, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Так, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Постановою слідчого від 12.12.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 оголошувався у розшук та був затриманий 19 січня 2017 року і з того часу тримається під вартою. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Головуючий суду присяжних з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на свідків та потерпілих, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним.

Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 має попередні судимості, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності та його небажання стати на шлях виправлення, працевлаштуватися офіційно та прикладати інші чинники, необхідні для організації свого життя.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання офіційно не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займався;

2) за віком: обвинувачений є повнолітніми, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення, відсутні скарги про неналежні умови його перебування або лікування, у разі виникнення в цьому потреби, в умовах ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор»;

Вказані обставини, за переконанням головуючого суду присяжних, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченими перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 331 КПК України, Головуючий Суду присяжних, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 грудня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, надіслати на адресу ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».

На ухвалу може бути подана скарга в Донецький апеляційний суд через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та оголошена в судовому засіданні учасникам процесу.

Повний текст ухвали оголошено 28 жовтня 2019 року о 9 годині 00 хвилин.

Головуючий Суду присяжних: